Постанова № 30648096, 09.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 квітня 2013 року Справа № 812/2692/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каюди А.М.

при секретарі судового засідання:Опейкіній Є.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 1082,37грн., -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 1082,37грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне.

ОСОБА_2 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області.

Відповідача взято на облік, як платника податків 16.09.2011р.

З 01.11.2011р. відповідач здійснює торгівельну діяльність на підставі торгового патенту на право здійснення торговельної діяльності, діяльності з надання побутових послуг, діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу НОМЕР_3. Право на отримання торгового патенту підтверджується заявкою відповідача на придбання торгового патенту № 157 від 01.11.11р.

Відповідно до п.177.5.1. ст. 177 ПК України авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менше як 100 відсотків річної суми податку з оподаткованого доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня і до 15 листопада).

Станом на 27.12.2012р. у відповідача виникла заборгованість по збору за провадження торгівельної діяльності на суму 1057, 60 грн. та по податку на з доходів фізичних осіб на суму 31,04 грн. З урахуванням часткової сплати податкового боргу зі збору за провадження торговельної діяльності у сумі 6,27 грн. сума до стягнення становить 1051,33 грн.

За період з березня 2012р. по листопад 2012р. за відповідачем утворився податковий борг зі сплати податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 31,04 грн.: з 14.03.2012 - у сумі 7,76грн, 14.05.2012р. - у сумі 7,76 грн.; 14.08.2012р. - у сумі 7,76 грн.; 14.11.2012р.- у сумі 7,76 грн.

Таким чином, загальна сума до стягнення з податку на доходи фізичних осіб та зі проведення торговельної діяльності та становить 1082,37 грн.

З метою стягнення податкового боргу ДПІ у м. Сєвєродонецьку у відповідності зі ст.59 Податкового кодексу України відповідачу було вручено податкову вимогу № 167 від 15.11.11 р.

Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідача залишається несплаченим.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі 1082,37грн., з яких борг по збору за провадження торгівельної діяльності на суму 1051,33 грн. та по податку на з доходів фізичних осіб в розмірі 31,04 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов в повному обсязі, додатково пояснив, що рішенням Сєвєродонецької міської ради шостого скликання від 27 січня 2011 року №168 «Про встановлення ставок збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності» затверджено ставки збору для СПД, які здійснюють діяльність в межах території Сєвєродонецької міської ради. Так, 15.11.2011 та 15.12.2011 р. платнику нараховано до сплати по 188 грн. збору за провадження торгівельної діяльності. У зв'язку з чим, станом на 01.01.12р. утворився податковий борг в сумі 369 грн.73 коп. В зв'язку з встановленим з 1 січня 2012 року мінімальної заробітної плати в розмірі 1073 грн., змінюється й ставка збору складає - 215 грн.). Так, по строку 15.01.12р. платнику нараховується до сплати збір за лютий 2012 року в сумі 215 грн. та доплата за жовтень 2016 року в сумі 27 грн. Платежі не здійснюються, зростає податковий борг. Нарахування за березень, квітень, травень 2012 року з терміном сплати 15 лютого, 15 березня і 15 квітня 2012 року відповідно в загальній сумі 645 грн. також СГД ОСОБА_2 не сплачені. Станом на 01.05.2012 року податковий борг склав 1256 грн. 73 коп. 14 травня 2012 року підприємцем надано заяву про анулювання торгового патенту. Патент анульовано з 01.06.2012 року та зменшено суму боргу на суму збору, сплачену за останній місяць дії патенту в розмірі 215,00грн. Податковий борг станом на 01 червня 2012 року складає 1041 грн.73 коп. + пеня за несвоєчасну сплату в сумі 9,60 грн. = 1051,33 грн. Заборгованість відповідача зі сплати податку з доходів фізичних осіб за період з березня 2012р. по листопад 2012р. складає 31,04 грн.: з 14.03.2012 - у сумі 7,76 грн.; 14.05.2012р. - у сумі 7,76 грн.; 14.08.2012р. - у сумі 7,76 грн.; 14.11.2012р. - у сумі 7,76 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця Виконавчим комітетом Сєвєрордонецької міської ради Луганської області 15 вересня 2011 року за реєстраційним номером 2 383 000 0000 008880 (а.с.4,5), перебуває на обліку в якості платника податків в Державній податковій інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області з 16 вересня 2011 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 19.09.2011 №491 (а.с.6)

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства..

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 162.1. статті 162 Податкового кодексу Украхни Платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Статтею 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно статті 167 Податкового кодексу України визначено розмір ставки податку.

Відповідно до статті 168 Податкового кодексу України оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету.

Статтею 177 Податкового кодексу України передбачено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 09 лютого 2012 року було подано до податкової інспекції податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітній 2011 рік, відповідно до якої визначено суму загального оподаткованого доходу отриманого від провадження господарської діяльності за вказаний звітній період в розмірі 2785,30грн. (а.с. 9-10). Відповідно до додатку до податкової декларації - розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності сума податку складає 31,05грн. (а.с.11). Згідно до зворотного боку облікової картки відповідача як платника податків, за відповідачем утворився за період з березня по листопад 2012 року податковий борг зі сплати податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 31,04грн., який не сплачений в установлені терміни в добровільному порядку. (а.с.16)

Згідно пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками збору за провадження торгівельної діяльності є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Відповідно до пп. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПК України ставка збору за провадження торгівельної діяльності за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється сільськими, селищними та міськими радами з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року, визначеному цим пунктом, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів з надання платних послуг та виду платних послуг.

Ставка збору за провадження торговельної діяльності (крім провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) та діяльності з надання платних послуг встановлюється в таких межах зокрема:

в) на території інших населених пунктів - від 0,02 до 0,1 розміру мінімальної заробітної плати. (пп. 267.3.2 п. 267.3 ст. 267 ПК України)

Підпунктом 267.5.2 п. 267.5 ст. 267 ПК України встановлено строки сплати збору, а саме за провадження торгівельної діяльності (крім торгівельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2011 року за №157 відповідачем до податкового органу було подано заявку на придбання торгового патенту (а.с.7), згідно якої виданий торговий патент НОМЕР_2, за який внесено плату в розмірі 376,00грн., строк дій патенту з 01 листопада 2011 року по 31 жовтня 2016 року (а.с.8), а отже це є належною підставою для виникнення податкового зобов'язання.

27 січня 2011 року Сєвєродонецькою міською радою Луганської області прийняте рішення №168 «Про встановлення ставок збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності» яким визначено розмір ставки збору за провадження торгівельної діяльності в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.(а.с.31-34)

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік» встановлено що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі на 1 січня 2011 року становить 941 гривня, а згідно статті 13 Закону України «Про державний бюджет на 2012 рік» мінімальна заробітна плата на 2012 рік у місячному розмірі на 1 січня складає 1073 гривні.

Під час судового розгляду справи судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за відповідачем обліковується заборгованість за грудень 2011 р. та січень 2012 року по 188,00грн., (з розрахунку на 01 січня звітного року 941,00грн.*0,2% = 188,20грн.) яка не сплачена станом на 15.11.2011 та 15.12.2011 відповідно. Так, станом на 01.01.2012 за відповідачем утворився податковий борг в сумі 369 грн.73 коп.

В зв'язку з встановленням з 1 січня 2012 року мінімальної заробітної плати в розмірі 1073грн., змінюється й ставка збору (з розрахунку на 01 січня звітного року 1073грн.*0,2% = 215,00 грн.)

Так, станом на 15.01.2012 платнику нараховано до сплати збір за лютий 2012 року в сумі 215,00 грн. та доплата за жовтень 2016 року в сумі 27,00 грн. Нарахування за березень, квітень, травень 2012 року з терміном сплати 15 лютого, 15 березня і 15 квітня 2012 року відповідно в загальній сумі 645,00 грн. також ФОП ОСОБА_2 не сплачені. Станом на 01.05.2012 року податковий борг склав 1256 грн. 73 коп.

В зв'язку з тим, що 14 травня 2012 року підприємцем надано заяву про анулювання торгового патенту, патент анульовано з 01.06.2012 року та зменшено суму боргу на суму збору, сплачену за останній місяць дії патенту. (215,00 грн. за жовтень 2016 року).

Податковий борг станом на 01 червня 2012 року відповідача складає 1051,33 грн., з яких 1041,73грн. борг за провадження торгівельної діяльності та пеня за несвоєчасну сплату в сумі 9,60 грн. Вказаний податковий борг за зазначеним видом податку відповідачем на час розгляду справи в добровільному порядку не сплачено, що підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача як платника податків (а.с.14-15,17)

Підпунктом 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. (пункт 129.4 статті 129 Податкового кодексу України)

Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що приписи ст. 95 Податкового кодексу України визначають, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Внаслідок несплати узгодженої суми грошового зобов'язання податковим органом відповідно до положень п. 59.1 ст. 59 ПК України сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 167 від 15 листопада 2011 року (а.с.12). Зазначена вимога була надіслана на адресу відповідача (а.с.13)

Факту оскарження відповідачем вищезазначеної вимоги № 167 від 15 листопада 2011 року судом на час розгляду справи не встановлено, а тому вона вважається узгодженою.

Даних про добровільну сплату відповідачем наявного податкового боргу або про відкликання податкової вимоги у суду на час розгляду справи не має.

Оскільки податкова вимога № 167 від 15 листопада 2011 року, є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1.статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України)

Оскільки за час судового розгляду справи відповідач у добровільному порядку податковий борг в розмірі 1082,37грн., з яких борг по збору за провадження торгівельної діяльності в розмірі 1051,33 грн. та по податку на з доходів фізичних осіб в розмірі 31,04 грн. не сплатив, позовні вимоги Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби щодо стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 суми податкового боргу в розмірі 1082,37грн. визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 1082,37грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) суму податкового боргу в розмірі 1082,37грн. (одна тисяча вісімдесят дві гривні 37 коп.) з яких 31,04грн. (тридцять одна гривня 04 коп.) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб перерахувати на користь Держави, р/р 33218801700080, код бюджетної класифікації 110100500, отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку, код 37944909, банк ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, 1051,33грн. (одна тисяча п'ятдесят одна гривня 33 коп.) податковий борг зі сплати збору за провадження торгівельної діяльності перерахувати на користь Держави, р/р 31411514700080, код бюджетної класифікації 18040100, отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку, код 37944909, банк ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 12 квітня 2013 року.

Суддя А.М. Каюда