Рішення № 30646291, 09.04.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 214/3056/12 Провадження № 22-ц/772/712/2013Головуючий в суді першої інстанції:Білик Н.В.Категорія: 46 Доповідач: Вавшко В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

ГоловуючогоВавшка В.С.,суддів:Іващука В.А., Колоса С.С.,при секретарі:Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 21 грудня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про поділ спільного майна подружжя та визнання договору недійсним,

в с т а н о в и л а :

У червні 2012 року ОСОБА_7 звернулася до суду з зазначеним позовом, під час якого уточнила позовні вимоги, вказувала, що у період з 28.09.1997 року по 22.02.2010 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 Під час спільного проживання у шлюбі вони придбали: автомобіль «CHEVROLET AVEO», SF69Y, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 67093 грн.; спальний гарнітур «Сантьяго», вартістю 6080 грн.; килим розміром 1,50 х 2,80 м, вартістю 800 грн., пральну машинку «ЕLСАC», вартістю 430 грн.; стінку «Вікторія Нова», вартістю 3295 грн.; м'яку частину «Фаворит» (3+1+1), вартістю 4045 грн.; телевізор «Sumsung», вартістю 3235 грн., а всього на суму 84 978 грн.

19.01.2010 року між нею та матір'ю відповідача: ОСОБА_8 був укладений договір купівлі-продажу вказаного автомобіля. Взамін ОСОБА_6 пообіцяв компенсувати їй частину вартості автомобіля.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_7 просила визнати недійсним договір купівлі продажу автомобіля, оскільки станом на даний час ОСОБА_6 з нею не розрахувався, автомобілем постійно керує він, а не його мати та просила визнати автомобіль спільним майном подружжя.

Також, просила виділити їй спальний гарнітур «Сантьяго», вартістю 6080 грн.; килим розміром 1,50 х 2,80 м, вартістю 800 грн., м'яку частину «Фаворит» (3+1+1), вартістю 4045 грн.; всього майна на загальну суму 10 925 грн. Відповідачу виділити автомобіль «CHEVROLET AVEO», SF69Y, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 67093 грн.; пральну машинку «ЕLСАS», вартістю 430 грн.; стінку «Вікторія Нова», вартістю 3295 грн.; телевізор «Sumsung», вартістю 3235 грн., всього майна на загальну суму 74053 грн.

Стягнути з відповідача на її користь 31564 грн. грошової компенсації за належну їй частку у спільному майні подружжя.

Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 21 грудня 2012 року позов задоволено частково. Визнано автомобіль «CHEVROLEТ AVEO», SF69Y, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, спільним майном подружжя, виділено ОСОБА_7 килим розміром 1,50 х 2,80 м, вартістю 800 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 в якості компенсації за частку у спільному майні подружжя 20368,45 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 судовий збір у сумі 203, 6 грн., витрати на правову допомогу у сумі 800 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 29 грудня 2012 року виправлено у вказаному рішенні арифметичну помилку, а саме: замість стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 в якості компенсації за частку у спільному майні подружжя 20368,45 грн. та судовий збір у сумі 203,6 грн. рахувати стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 в якості компенсації за частку в спільному майні подружжя 31028,73 грн. та судовий збір у сумі 310,28 грн., в решті рішення без змін.

На таке рішення ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині поділу спільного сумісного майна та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, а також стягнути судові витрати з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 згідно квитанцій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля сторонами не оскаржувалось.

ОСОБА_7 подала заперечення на апеляційну скаргу, у якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 перебували у шлюбі з 28.09.1997 року по 22.02.2010 року. Під час шлюбу ними було придбане наступне майно: спальний гарнітур, килим, м'яка частина, пральна машинка, телевізор і стінка, що підтвердили у судовому засіданні сторони, хоча відповідач стверджував, що це майно купувалось за його кошти.

У судовому засіданні було встановлено, що всі речі, які належали подружжю, були відчужені відповідачем, крім килима.

24.01.2008 року між позивачем та ВАТ «Кредитпромбанк» був укладений кредитний договір на придбання автомобіля марки «CHEVROLET AVEO».

Згідно висновку спеціаліста № 3/11 від 25.01.2011 року ринкова вартість автомобіля марки «CHEVROLET AVEO» становить 67093 грн.

Суд першої інстанції вважав, що вказаний автомобіль був придбаний під час шлюбу, а тому він є спільним майном подружжя. Однак кошти сплачені на погашення кредиту у сумі 21320,55 грн. не є спільними коштами майна подружжя, а тому вартість спірного автомобіля, який підлягав поділу становить 45772,45 грн.

Задовольняючи позов у частині поділу спільного майна подружжя, суд першої інстанції виходив з того, що вартість майна, яке просить стягнути на її користь позивач, крім автомобіля, становить 10925 грн., а вартість майна, яке залишається у відповідача становить 6960 грн. Оскільки частка кожного із подружжя у спільному майні має бути рівною, то на користь позивача суд стягнув 8142,5 грн. та килим вартістю 800 грн. (10925+6960=17885:2=8942,50-800 (вартість килима). Таким чином, з урахуванням частки позивачки у вартості автомобіля, суд першої інстанції стягнув на користь позивача з відповідача грошову компенсацію в сумі 31028,73 грн.

Суд відмовив у задоволенні позову у частині визнання договору купівлі-продажу недійсним на підставі ст. 234 ЦК України, оскільки у судовому засіданні не було встановлено наявності умислу всіх сторін правочину, а на виконання оспорюваного правочину було передано автомобіль. Рішення у цій частині не оскаржено.

Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України та ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

За правилами ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч.4 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Колегією суддів встановлено, що автомобіль марки «CHEVROLET AVEO» , 2007 року випуску, на час пред'явлення позову до суду, вибув із спільної сумісної власності подружжя у власність іншої особи - ОСОБА_8, а тому цей автомобіль не є спільним майном подружжя та не підлягав поділу, як помилково вважав суд першої інстанції.

Судом першої інстанції у цьому випадку невірно витлумачено положення п.24 Постанови Пленуму ВС України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» у тій частині , що поділу підлягає спільне сумісне майно, яке знаходиться у третіх осіб. Вказана правова позиція роз'яснює, що до обсягу спільного майна подружжя належить усе наявне у них майно на час розгляду справи, а також майно яке перебуває у володінні третіх осіб, але належить на праві власності подружжю.

Таким чином, суд першої інстанції визнаючи автомобіль спільним майном подружжя, невірно встановив обсяг спільно нажитого майна на час перебування сторін у шлюбі та не врахував тієї обставини, що автомобіль «CHEVROLET AVEO» був відчужений подружжям у період шлюбу іншій особі - ОСОБА_8, а тому він не є спільним майном і поділу не підлягав. Тому рішення суду про поділ спірного автомобіля та стягнення на користь позивачки вартості частки у праві власності на це майно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги.

Разом з тим, суд першої інстанції, з висновком якого у цій частині погоджується апеляційний суд, правильно визнав спільним майном подружжя: спальний гарнітур, килим, м'яку частина, пральну машинку, телевізор і меблеву стінку, дотримався рівності часток сторін та вірно присудив позивачці грошову компенсацію за реалізоване відповідачем майно у розмірі 8142 грн. 50 коп. та поділив майно (килим).

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 грошову компенсацію за частку у спільному майні подружжя в сумі 8142 грн. 50 коп.

За наведених підстав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, невірно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення суду підлягає зміні та ухваленню нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_7

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст..234, 368 ЦК України, ст. ст. 60, 79, 71 СК України, ст.ст.1, 3, 57, 60, 303, 307-309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Літинського районного суду Вінницької області від 21 грудня 2012 року в частині поділу майна подружжя скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Поділити спільне майно подружжя: виділити у власність ОСОБА_7 килим розміром 1,50 м. х 2,80 м. вартістю 800 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 грошову компенсацію за частку у спільному майні подружжя в сумі 8142 ( вісім тисяч сто сорок дві) грн. 50 коп.

У задоволенні позову ОСОБА_7 в частині вимог про поділ автомобіля «CHEVROLET AVEO», 2007 року випуску - відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя : (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом вірно :