Рішення № 30644593, 22.03.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 1715/8641/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2013 року Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Ореховська К.Е.

секретар - Шкіндер І.М.

з участю: представника позивача Дробота І.А.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно,

встановив:

До Рівненського міського суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення звернення на предмет іпотеки .

В позовній заяві зазначається, що на підставі укладеного договору кредиту №ROH0GK00000353 укладеного 03 лютого 2005 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, відповідач отримав кредит у розмірі 12600,00 доларів США, зі сплатою 11,04 процентів річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 02 лютого 2015 року.

Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен сплачувати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» і відповідачем 04 лютого 2005 року укладено договір іпотеки №ROH0GK00000353. Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 29.90 кв.м., житловою площею 16.30 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 95400 гри. 00 коп.

Своїх зобов'язань перед позивачем за кредитним договором відповідач належним чином не виконала, у зв»язку з чим у позивача виникло право на звернення до суду за захистом своїх прав.

Письмового заперечення відповідача на позовну заяву суду не надано.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав . Пояснив, що позовні вимоги повністю підтверджуються документами та письмовими доказами та просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ROH0GK00000353 укладеного 03 лютого 2005 року звернути стягнення на квартиру загальною площею 29.90 кв.м.,житловою 16,30 кв.м.,яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" за договором кредиту № ROHOG00000353 від 03.02.2005 року в розмірі 18195,49 доларів США заборгованості за кредитом шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації , визначену експертним оцінювачем, виселення відповідача. а також стягнення судових витрат.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлений цивільний позов не визнала. Суду пояснила, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з позовом, крім того зазначає, що позов про звернення стягнення на майно заявлено передчасно, оскільки вважає що необхідно було б звернутися з вимогами про стягнення заборгованості за договором кредиту. Крім того в заперечення позову, вказує, що представник позивача не має права для ведення справи в суді .

Оцінюючи пояснення сторін, долучені надані в справі докази, встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення за наступних підстав.

Судом встановлено, що , на підставі укладеного договору кредиту №ROH0GK00000353 укладеного 03 лютого 2005 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, відповідач отримав кредит у розмірі 12600,00 доларів США, зі сплатою 11,04 процентів річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 02 лютого 2015 року.

Як вбачається з оглянутого та дослідженого в судовому засіданні договору, згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен сплачувати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, що призвело до збитків позивача, які мають вираз у залученні позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 20.03,2012 року має заборгованість - 18195.49 (Долар США], що за курсом 7.98 відповідно до службового розпорядження НБУ від 20.03.2012 року складає 145200.01 грн., яка складається з наступного:

9425.03 [Долар США] - заборгованість за кредитом;

4391.62 [Долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом;

793.80 [Долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

3585.04 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за

договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк» і відповідачем ОСОБА_2 04 лютого 2005 року укладено договір іпотеки №ROH0GK00000353.

Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 29.90 кв.м., житловою площею 16.30 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 95400 гри. 00 коп.

Іпотечним договором передбачено, що у випадку порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором позичальник зобов'язаний передати предмет застави.

Відповідно до п.15.7.2 договору іпотеки, іпотеко держатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов»язань за кредитним договором у випадку порушення позичальником якого-небудь із зобов»язань, передбачених умовами кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.527 ЦК України, Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно положень ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Таким чином, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки підтверджені належними та допустимими доками .

Твердження відповідача , що по даному спору прийняте рішення не заслуговує увагу, оскільки воно базується лише на твердженнях відповідача та не підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужено заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Окремі види застав визначено ст. 575 ЦКУ, згідно з якою заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, є іпотека.

Відповідно до ст.589 ЦК України, у разі виконання не зобов"язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов"язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат понесених у зв"язку із пред"явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено законом.

Відносини іпотеки нерухомого майна регулюються Законом України від 05.06.2003 р. N 898-IV "Про іпотеку".

Статтею 1 Закону про іпотеку встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Відповідно до ст. 33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст.ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку" предмет іпотеки, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договорами на предмет застави є обґрунтованими відповідно до чинного законодавства та доведеними доказами в справі.

Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.ст. 316,317,321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно),яке вона здійснює відповідно до вимог закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить права володіння,користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним.

Житловий кодекс України і Цивільний Кодекс України закріплюють загальні принципи захисту житлових прав та права власності громадян, що передбачають неможливість виселення або іншим чином примусового позбавлення житла фізичної особи, крім випадків, установлених законом; протиправного позбавлення особи права власності чи обмеження у його здійсненні (статті 311, 321 ЦК України, статті 9, 109 - 111 ЖК України).

Відповідно до ст 40 ЗУ "Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Враховуючи викладене, керуючись засадами,визначеними Конституцією України, суд вирішив в задоволенні цієї частини позову відмовити.

Судові витрати в сумі 1559,30 грн. підтверджені доказами, в порядку ст.88 ЦПК України, покладаються на відповідача .

На підставі викладеного, ст.ст. 16, 526, 527, 530, 590, 1050, 1054 ЦК України, ст..ст. 19, 20 ЗУ "Про заставу", ст.ст. 25, 28 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.. 33,39 закону України "Про іпотеку", керуючись ст. ст. 10,11,60,88,208,209,212-215,218,223,224-228,292,294 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно - задовольнити частково .

Звернути стягнення на квартиру загальною площею 29.90 кв.м.,житловою 16,30 кв.м.,яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" за договором кредиту № ROHOG00000353 від 03.02.2005 року в розмірі 18195,49 доларів США заборгованості за кредитом шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації , визначену експертним оцінювачем .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" понесені судові витрати в розмірі 1559,30 грн. .

В задоволені решти позовних вимог відмовити у зв"язку з їх безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду: Ореховська К.Е.