Ухвала суду № 3064429, 15.12.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №22-а- 3728 /08 Головуючий суддя усуді 1-ї інстанції: Курченко Н.М.,

Суддя-доповідач: Дурицька О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

15 грудня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Дурицької О.М., суддів Глущенко Я.Б. та Зайцева М.П., при секретарі Леонтовичі М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову Господарського суду Черкаської області від 16 липня 2007 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвіч-Лайт» до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И Л А:

До суду звернувся позивач про визнання нечинним та скасування рішення відповідача від 20 квітня 2007 року №0002562301/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.2.3 Постанови правління НБУ від 15.12.2004 року №637 «Про затвердження положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні» (далі Положення про ведення касових операцій) в сумі 6000 грн. (далі спірне рішення) з підстав його необґрунтованості, невідповідності чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Також заявою про уточнення позовних вимог позивач просить спірне рішення визнати протиправним та скасувати його повністю.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 16 липня 2007 року позов задоволено.

На вказану постанову суду відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Черкаси проведено перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, за результатами якої складений акт від 12.04.2007 року №675/23-2/33018360.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, у якому вказано, що на підставі акту перевірки встановлено порушення п.2.3 положення про ведення касових операцій. Тому на підставі п.11 ст.11 закону України «про державну податкову службу в Україні» та згідно з п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» від 11.05.1999 року №491/99 застосовано суму штрафних санкцій 60000 грн.

Обставини встановленого порушення, за яке застосовані штрафні санкції, описані в п.3.1.8 акту перевірки наступним чином: перевіркою встановлено, що на порушення п.2.3 положення про порядок ведення касових операцій ТОВ «Гринвіч-лайт» здійснило готівкові розрахунки з підприємцем ОСОБА_1 протягом одного дня понад визначену граничну суму, встановлену Постановою НБУ, а саме:

- згідно товарного чеку №1 від 27.09.2006 року на суму 40000 грн. (авансовий звіт ОСОБА_2 №775 від 27.09.2006 року) проведено розрахунки готівкою за цемент марки ПЦ 500 з підприємцем ОСОБА_1 на суму 40000 грн. у тому числі податок на додану вартість 6666,67 грн. таким чином, загальне перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства складає 30000 грн. (40000 грн. - 10000 грн.).

З пояснювальної записки головного бухгалтера, наданої контролюючому органу до акту перевірки вбачається, що ОСОБА_2 для ведення будівництва пінобетону здійснив закупівлю цементу у підприємця ОСОБА_1 згідно видаткової накладної №224 від 27.09.2006 року на суму 40000 грн. У звязку з відсутністю обігових коштів розрахунок був проведений ОСОБА_2 залученими власними готівковими коштами, про що останній склав авансовий звіт. На підприємстві каса відсутня, ліміт каси не визначається, розрахунки з підзвітними особами проводяться через корпоративну картку. На підприємстві коштів не було, тому авансовий звіт обліковується як кредиторська заборгованість перед фізичною особою ОСОБА_2 На час перевірки сума, на яку ОСОБА_2 закуплений цемент, йому не повернута.

Згідно договору від 04.11.2004 року Приватбанк відкрив позивачу банківський рахунок, також був укладений з цим же банком договір від 16.03.2005 року №11-435 про розрахункове обслуговування підприємства по видачі заробітної плати з використанням платіжних карток.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції аргументував своє рішення тим, що пункт п.2.3 Положення про ведення касових операцій, на порушення якого посилається відповідач, встановлює наступне:

«Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки. Протягом дня не обмежується.

Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкою між підприємствами в оплату за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок коштів, одержаних за корпоративними картками.

У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.»

В акті перевірки посадові особи відповідача зафіксували відсутність каси підприємства, відповідно, касир відсутній, касова книга на ведеться, підприємством ліміт каси не встановлювався, тому ліміт каси визначений відповідачем згідно Положення про ведення касових операцій. Також зафіксовуй факт закупівлі у підприємця ОСОБА_1 директором підприємства ОСОБА_2 за власні залучені готівкові кошти цементу, необхідного для виробничих потреб, з предявленням в цей же день авансового звіту на суму закупівлі. Сума по авансовому звіту на момент перевірки ОСОБА_2 не виплачена. Грошові кошти для проведення розрахункової операції ОСОБА_2 під звіт не отримував, також не здавав суму на банківський рахунок та касу підприємства. На підприємство для виробничих потреб надійшли не грошові кошти, а цемент, за який підприємство повинно повернути кошти директору ОСОБА_2, що відображено в бухгалтерському обліку на рахунку 372 розрахунки з фізичними особами.

Відповідно до п.5.10 Положення про ведення касових операцій, в редакції на час вчинення господарської операції, готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження. Якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси. До обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були використані підприємством (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на господарські потреби.

Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі. Що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговування банків наступного робочого дня банку та підприємства або були використані підприємством (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного робочого дня на господарські потреби.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності. Якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначається законом, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Абзацом 1 пункту 1 Указу Президента України №491/99, згідно якого застосовані санкції за спірним рішенням, передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є субєктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Враховуючи вище викладене, проаналізувавши обставини справи, колегія суддів знаходить, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не вбачається.

Тому, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову Господарського суду Черкаської області від 16 липня 2007 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвіч-Лайт» до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Черкаси залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Черкаської області від 16 липня 2007 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: