Постанова № 30642067, 26.03.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2013 р.Справа № 2а-3458/12/2170Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Виробничо-комерційного підприємства «Трансзапчастина» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року по справі за позовом Виробничо-комерційного підприємства «Трансзапчастина» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про скасування постанови від 09.08.2012 року № 154 та закриття справи про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Виробничо-комерційне підприємство «Трансзапчастина» звернулось до суду із позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області, в якому просить скасувати постанову Держспоживінспекції у Херсонській області від 09.08.2012 року № 154 про накладення на позивача штрафу в розмірі 2004,98 грн. за порушення законодавства про захист прав споживачів, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року у задоволенні адміністративного позову Виробничо-комерційного підприємства «Трансзапчастина» відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач - Виробничо-комерційне підприємство «Трансзапчастина» подало апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт, зокрема, посилається на відсутність будь-яких порушень з боку Виробничо-комерційне підприємство «Трансзапчастина» законодавства про захист прав споживачів.

В судове засідання сторони не прибули, попередньо звернувшись з клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності (а.с.126,128).

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Держспоживінспекції у Херсонській області від 05.07.2012 року № 78 та направлення на проведення перевірки від 09.07.2012 року № 00000282, за наявності згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 05.07.2012 року № 02/7-1210-2012, посадовими особами відповідача проведено позапланову перевірку суб'єкта господарювання - ВКП «Трансзапчастина» за адресою: м. Херсон, вул. 22 Східна, 31-б, керівник - Щербина М.І.

За наслідками перевірки складено акт від 09.07.2012 року № 00000233, в якому, зокрема, зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації щодо дати виготовлення та/або найменування і місцезнаходження виробника на окремі товари, перелік яких вказаний у п.п.1-27 Додатку №7 до акту перевірки.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржену постанову від 09.08.2012 року № 154, якою на позивача накладено штраф в розмірі 2004,98 грн. за вказані порушення законодавства про захист прав споживачів.

Не погоджуючись з означеним рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області від 09.08.2012 року № 154, позивач звернувся до суду з позовною заявою про його скасування.

Суд першої інстанції при вирішенні даної справи дійшов до висновку, що матеріалами справи знайшло своє підтвердження допущені позивачем порушення законодавства про захист прав споживачів, які відображені в акті перевірки в зв'язку з чим винесена спірна постанова про накладення стягнень.

Колегія судів з вказаним висновком суду не погоджується з наступних підстав.

Так, статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення робо ти (послуги). Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кіль кість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Інформація доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Колегія судів не погоджується з висновком суду першої інстанції, про доведеність в судовому засіданні відповідачем порушень позивачем вимог Закону України «Про захист прав споживачів» зазначеними в акті перевірки та правомірності застосування штрафу, з наступних підстав.

Так, з дослідженого в судовому засіданні акту перевірки вбачається, що відповідачем при здійсненні перевірки не перевірялась наявність у позивача супровідної документації, що додається до товару, не зазначено чи мається етикетка на якій також може знаходиться відповідно до ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» необхідна інформація про товар. В акті перевірки як на доказ відсутності інформації про товар йдеться мова тільки на відсутність такої інформації при маркуванні товару, що вказує на однобічність перевірки без дослідження всіх необхідних документів які б могли підтвердити або спростувати наявність або відсутність вказаної інформації на товар. При цьому, колегія суддів наголошує, що в матеріалах справи міститься товаросупровідна документація (прибуткові накладні, рахунки-фактури, видані виробником сертифікати якості на товари, які не підлягають обов'язковій сертифікації), яка підтверджує факт наявності повної інформації про товари в частині визначення дати виготовлення та/або найменування і місцезнаходження їх виробника, проте вона не була прийнята до уваги судом першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача викладеними в апеляційній скарзі стосовно того, що необхідною умовою для відповідальності позивача за ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» є встановлення факту реалізації товару. Водночас, доказів реалізації зазначеного в акті перевірки товару матеріали справи не містять.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не спростував належними доказами твердження позивача, що вказаний в додатку № 7 до акту перевірки товар не реалізовувся, а перевіркою було охоплено вибірково 27 найменувань запасних частин, що знаходилися на вітрині магазину.

Стосовно застосування до позивача штрафних санкцій за вищезазначені порушення колегія суддів зазначає, що ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» безпосередньо передбачає відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єктів господарювання сфери торговельного обслуговування у відсотковому співвідношенні вартості одержаної для реалізації партії товару за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.

Відповідно до Листа Державної інспекції з контролю за цінами від 21.07.2010 року N 200-5-23/4223, визначення терміну «партія товару» надано Державним стандартом України (ДСТУ) 3993-2000 «Товарознавство. Термін та визначення», партія товару - це визначена кількість товарів одного або кількох найменувань закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом (товарно-транспортною накладною, накладною на відпуск товару тощо)».

Згідно до Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної митної служби України від 25 березня 2004 року N 34/212 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного перевізника» партія товару: товари, які переміщуються на адресу одного одержувача за одним перевізним документом (транспортною накладною, коносаментом тощо).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року N 574 «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію» партія товарів: товари, які переміщуються на адресу одного одержувача за одним перевізним документом (транспортною накладною, коносаментом тощо).

Водночас, з наявного в матеріалах справи розрахунку до акту від 09.07.2012 року № 00000233 (а.с.91) не можливо встановити вартість якого саме товару була використана відповідачем при обчисленні розміру штрафу застосованого до позивача. Так, в зазначеному розрахунку, з посиланнями на видаткову накладну від 20.04.2012 року № 23 вказано, що при обчисленні суми штрафу використано, зокрема, вартість транспортних запчастин у розмірі 321,60 грн., при цьому, кількість товару зазначено 41 одиниця. Разом з тим, як вбачається з наявної в матеріалах справи видаткової накладної від 20.04.2012 року (а.с.36), за даним товаросупровідним документом позивачем було отримано близько 242 одиниці товару різного найменування та різної вартості.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не довів відповідним розрахунком правильність визначення розміру штрафних санкцій застосованих до позивача.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства «Трансзапчастина» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року - задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року по справі за позовом Виробничо-комерційного підприємства «Трансзапчастина» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про скасування постанови від 09.08.2012 року № 154 та закриття справи про адміністративне правопорушення - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Виробничо-комерційного підприємства «Трансзапчастина» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про скасування постанови від 09.08.2012 року № 154 та закриття справи про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області від 09.08.2012 року № 154 про накладення на Виробничо-комерційне підприємство «Трансзапчастина» штрафу в розмірі 2004,98 грн. за порушення законодавства про захист прав споживачів.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/