Ухвала суду № 3064131, 28.01.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

         головуючий суддя І інстанції –  Ісаєнко Ю.А.

             суддя – доповідач – Геращенко І.В.

Донецький апеляційний АДМІНІСТРАТИВНИЙ суд

                                             У   Х   В   А   Л    А

                                                   Іменем України

« 28 »  січня 2009 року                                       справа  №  2а-12062/08/0570    

м. Донецьк, бул.Шевченка, 26 

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді       Геращенка І.В.

суддів                             Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.

при секретарі судового засідання  Літвіновій Л.О.

за участю  представників сторін:

від позивача –  Усенко В.В. – довір. від  14.01.2009 року б/н

від відповідача –  Петров А.Г. – довір. від 10.11.2008 року № 46073/10/10-013

розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 10.11.2008 року

у справі№ 2а-12062/08

за адміністративним позовом Дочірнього підприємства “Техноскрап” Товариства з обмеженою відповідальністю “Скрап” 

до відповідача Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство “Техноскрап” Товариства з обмеженою відповідальністю “Скрап” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 13.08.2007 року № 0005071542/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 21427 грн.

          Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2008 року у справі №  2а-12062/08 (суддя Ісаєнко Ю.А.) позовна заява задоволена.

          Приймаючи постанову адміністративний суд виходив з того, що позивач правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства, а саме ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, включив суми ПДВ до складу податкового кредиту.

          Податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.

          Доводи апеляційної скарги податковий орган обґрунтовує невірним застосуванням норм процесуального та  матеріального права.

          Зазначає, що згідно вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді, а не в попередніх податкових періодах, постачальникам таких товарів. Тобто, як вважає ДПІ, попереднім податковим періодом є період, який передує звітному, за який платник податку повинен проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету, та до рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування включаються тільки ті суми ПДВ, податковий кредит по яких виник в одному податковому періоді з оплатою.

          Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на її безпідставність.

          Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила.

          В основу повідомлення – рішення, яке оспорювалось, покладений акт від 07.08.2007 року № 721/15-2/20364201 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість.

В ході перевірки встановлене, зокрема, порушення підприємством вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” внаслідок чого завищена сума бюджетного відшкодування ПДВ, заявлена на розрахунковий рахунок, за червень 2007 року в сумі 21427 грн.

Як зазначено в акті перевірки, до рядка 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування за червень 2007 року віднесена вищевказана сума по відповідним періодам, які фактично не сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товарів з суми податкового кредиту попереднього податкового періоду - рядок 4 додатку № 3 до декларації.

Як свідчать матеріали справи, за декларацією по податку на додану вартість, розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2007 року, наданих до податкового органу, ДП “Техноскрап” визначило від’ємне значення суми ПДВ поточного звітного періоду в сумі 776835 грн., залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду складав ПДВ в сумі 1060997 грн., значення рядка 22.2 податкової декларації попереднього періоду дорівнює сумі 250394 грн., значення рядка 26 податкової декларації попереднього періоду склала сума 810603 грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає ПДВ в розмірі 271821 грн. Разом з декларацією наданий розрахунок суми бюджетного відшкодування та  заява про повернення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок в установі банку (а.с. 7 – 10).         

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.

Податкова інспекція в апеляційній скарзі вказує на порушення норм матеріального права щодо неправомірності включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки вважає, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді, а не в попередніх податкових періодах, постачальникам таких товарів.

          Колегія суддів вважає  апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України  завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи  зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.       

Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні”, ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення  обліку  платників  податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження  податків, платежів.

Таким чином, відповідач у справі – суб”єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції щодо контролю відносно суб”єктів господарювання у сфері оподаткування.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність  за  правильність  обчислення,   своєчасність сплати  податків  і  зборів  (обов'язкових  платежів) і додержання законів  про  оподаткування відповідно до законів України.

          Порядок обчислення і сплати податку врегульований ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

           Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього закону, податковий  кредит звітного періоду складається із сум податків,  сплачених (нарахованих) платником  податку  у  звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,  послуг),  вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва  (обігу)  та основних   фондів   чи   нематеріальних   активів,  що  підлягають амортизації. Датою виникнення права на податковий кредит відповідно до п.7.5.1 ст.7  вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 7.4.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково –ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

         Згідно пп.7.7.1, 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” у разі, коли за результатами звітного періоду сума різниці між загальною сумою податкових зобов’язань, які виникли у зв’язку з продажем товарів і сумою податкового кредиту звітного періоду має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податків з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані виключно податкової декларації за звітний період.

Відповідно до п.7.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", суми податку на додану вартість (позитивне значення декларацій - податкове зобов’язання) зараховуються до Державного бюджету України та  використовуються державою у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість  згідно з цим Законом.

Аналіз перелічених норм Закону “Про податок на додану вартість” дає підстави зробити висновок, що право платника податку на податковий кредит звітного періоду законом пов’язане з наявністю факту придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та настанням події, яка є визначальною для виникнення права на податковий кредит.

Пунктом 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначене поняття "бюджетного відшкодування" як суми, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність висновків про порушення позивачем податкового законодавства при декларуванні результатів господарських операцій відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім зазначеного, колегія суддів враховує наступне.

З податкового повідомлення – рішення, яке оспорювалось, вбачається, що сума бюджетного відшкодування по податку на додану вартість визначена згідно з п.п. “б”, “в” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно зазначених норм Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Податкова інспекція не надала доказів визначення суми податкових зобов’язань у податковому повідомленні – рішенні, яке оспорювалось, в розумінні зазначених норм спеціального Закону з питань оподаткування, в акті ненормативного характеру йдеться про зменшення суми бюджетного відшкодування.

          За таких підстав апеляційний адміністративний суд не вбачає підстав для скасування постанови адміністративного суду, яке оспорюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування”, ст. 7 Зкону України “Про податок на додану вартітсь”, ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 2, 9, ст. 71, ст. 72, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

          Апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду 10.11.2008 року у справі № 2а-12062/08 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду 10.11.2008 року у справі № 2а-12062/08 за позовом  Дочірнього підприємства “Техноскрап” Товариства з обмеженою відповідальністю “Скрап” до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення -  залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 28.01.2009 року проголошений повний текст ухвали.    

Головуючий                                                        І.В.Геращенко

         Судді                                                                             Т.Г.Арабей

                                                                             С.А.Малашкевич

з оригіналом згідно 

головуючий суддя                                                                                        І.В.Геращенко