Постанова № 30641219, 04.04.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року о 12 год. 45 хв.Справа № 808/623/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

при секретарі судового засідання Ткаченко А.П.

за участю представників

позивача - ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 виданий 14.05.1997)

відповідача - Григоряк Я.Ю. (довіреність від 11.02.13 №6565)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області

до Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління

юстиції Запорізької області

про скасування рішень суб'єкта владних повноважень

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області в якому просить скасувати постанови: про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2012 (ВП № 32867305), про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2012 (ВП №32867591), про арешт майна боржника від 30.11.2012 (№ ВП №32867591), з примусового виконання виконавчих листів по справі № 2-983/10, виданих 01.09.2010 Дніпровський районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 2250 грн. щомісячно і утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 2250 грн. щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що державний виконавець відкривши зазначені виконавчі провадження допустив порушення вимог п.2 та п.5 ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», яке діяло на той час, оскільки у виданий Дніпровським районним судом м. Києва виконавчих листах відсутня інформація щодо дати та номеру рішення за яким видано такий виконавчий документ та зазначення дати набрання чинності рішенням. Також посилається на те, що відповідачем були порушені його права в не надісланні на його адресу ні постанов про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2012 року ні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.11.2012 року, а дізнався він про порушення його прав та законних інтересів лише 10 грудня 2012 року, коли через пошту отримав лист від Запорізької філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України разом з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 30.11.12 з реєстраційним записом про арешт та заборону відчуження.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити та надав пояснення в їх обґрунтування аналогічні викладеним у своїй позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, подали письмове заперечення в якому зазначають, що з боку державного виконавця не було допущеного жодних порушень вимог діючого законодавства. Також надали пояснення, що на їх адресу 28.05.2012 року від громадянки ОСОБА_3 надійшла заява про примусове виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва про стягнення аліментів від 30.06.2010 року за яким видано два виконавчих листи від 01.09.2010 року, а також додано вичерпний перелік необхідних документів. У зв'язку з чим державним виконавцем були винесені дві постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2012 року та простою кореспонденцією надіслано на адресу фактичного місця проживання боржника. Оскільки боржником не здійснені заходи щодо погашення утвореної заборгованості по сплаті аліментів та перевіривши це в телефонній розмові з ОСОБА_1 30.11.2012 року, державним виконавцем Григоряк Я.Ю. в той же день з метою забезпечення реального виконання рішення суду було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи наступні обставини.

На адресу відділу Державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції 28.05.2012 року із заявою про примусове виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30.06.2010 року у цивільній справі №2-983 про стягнення аліментів із ОСОБА_1 звернулась ОСОБА_3

Серед інших документів надісланих разом із заявою були додані два виконавчих листа вищезазначеного суду від 30.06.2010 року та копія рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30.06.2010 року у цивільній справі №2-983 (а.с.72).

Державним виконавцем Григоряк Я.Ю. 06.06.2012 року за № ВП32867591 та № ВП32867305 винесені постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчими листами Дніпровського районного суду м. Києва від 30.06.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 та доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2250 грн. щомісячно на кожну дитину починаючи із 18.01.10 року (а.с.75-76).

Супровідними листами від 06.06.2012 року за вих. №21545 та №21546 зазначені постанови надіслані на адресу ОСОБА_1, яка зазначена безпосередньо в самій постанові про відкритті виконавчого провадження. Також 06.06.2012 року за вих. №21547 та №21548 на адресу ОСОБА_1 були надіслані виклики - попередження в яких зазначалось про необхідність з'явитись боржнику 19.06.2012 року до відділу виконавчої служби із доказами про сплату заборгованості за аліментами (а.с.77-78).

Також на адресу ОСОБА_1 разом із супровідними листами від 06.06.2012 року за вих. №21551 та №21552 були надіслані розрахунки заборгованості по аліментам із зазначенням про їх оскарження до суду у 10-ти денний термін з дня отримання (а.с. 80-81).

В подальшому на адресу ОСОБА_1 було надіслано ще один виклик-попередження від 03.07.2012 року за вих. №26289 де йому було запропоновано з'явитись до відділу ДВС 10.07.2012 року.

Відповідно до наявного в матеріалах справи складеного Акту державного виконавця від 30.11.2012 року, в телефонній розмові ОСОБА_1 було повідомлено про відкриття виконавчого провадження а також викликано боржника до відділу ДВС для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та з'ясування питання щодо погашення заборгованості по сплаті аліментів (а.с.84).

В той же день, а саме 30.11.2012 року державним виконавцем Григоряк Я.Ю. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яку разом із супровідним листом надіслано на адресу боржника за вих. №46585 (а.с.85-86).

Не погоджуючись із винесеними постановами, позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги суду виходить з наступного.

Правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем урегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Права та обов'язки державного виконавця закріплені в ст.11 Закону, де серед іншого зазначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону де серед іншого за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Як слідує з матеріалів справи підставою для відкриття виконавчого провадження слугувало саме надіслання до відділу Державної виконавчої служби Бердянського міжрайонного управління заяви ОСОБА_3 про примусове виконання рішення суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, та протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

З огляду на вищезазначене суд не бере до уваги посилання позивача та вважає їх необґрунтованими щодо протиправності дій державного виконавця при отриманні ним на виконання, як на його думку неналежним чином оформлених виконавчих документів, оскільки судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що дії державного виконавця при відкритті виконавчого провадження відповідали вимогам зазначеним в главі 3 Загальних умов та порядку здійснення виконавчого провадження закріплених в Законі України «Про виконавче провадження», а отже є законними та здійсненими відповідно до його посадових обов'язків.

Що стосується змісту положень статей 25 та 27 Закону України «Про виконавче провадження», то в них зазначено, що перед початком виконавчих дій боржнику повинна бути надана постанова про відкриття виконавчого провадження та строк для добровільного виконання рішення суду. Крім того, у статтею 31 Закону встановлена вимога про те, що ВДВС повинен переконатися у тому , що боржник Постанову отримав.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Суд зазначає, що з наявних в матеріалах справи копій сторінок з журналів реєстрації вихідної кореспонденції №04-59 том 3 та том 5, копій реєстрів на відправлення простої кореспонденції від 05.07.2012 року, а також з наданих з цього приводу в судовому засіданні пояснень представника відповідача слідує, що і постанови про відкриття виконавчого провадження і постанова про накладення арешту на адресу ОСОБА_1 надсилалась виключно простою кореспонденцією, що по-перше є порушенням вимог надсилання документів виконавчого провадження передбачених статтею 31 Закону, а по-друге не може слугувати достатнім підтвердженням належного повідомлення такого адресата про отримання ним кореспонденції.

Що стосується винесеної державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції постанови про арешт майна боржника від 30.11.2012 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Суд зазначає, що такий вимушений захід впливу з боку виконавчої служби як накладення арешту на майно боржника застосовується саме для забезпечення реального виконання рішення.

З наявного в матеріалах справи Акту державного виконавця від 30.11.12 про повідомлення в телефонному режимі боржника ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження по стягненню з нього заборгованості по сплаті аліментів за рішенням суду, а також з наданих з цього приводу в судовому засіданні пояснень представника відповідача, судом встановлено, що державним виконавцем саме під час цієї телефонної розмови з'ясовано, що боржником постанова про відкриття виконавчого провадження по-перше не отримувалась, а по-друге, що рішення суду по сплаті аліментів не виконується, жодних погашень заборгованості не відбулось а тому в цей же день 30.11.2012 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Таким чином суд дійшов висновку про передчасність винесення такої постанови з боку державного виконавця, оскільки в порушення ст.31 Закону державним виконавцем не належним способом, а саме простою кореспонденцією надіслано на адресу боржника постанови про відкриття виконавчого провадження в яких надавався термін боржнику для добровільної сплати заборгованості а також не пересвідчення про отримання таких постанов ОСОБА_1, а отже стверджування про навмисне невиконання ОСОБА_1 рішення суду та застосування до нього заходу для забезпечення реального виконання рішення суду у вигляді накладення арешту на його майно є необґрунтованим.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено вимоги ст.31 Закону України «Про виконавче провадження», а саме надсилання постанов про відкриття виконавчого провадження простою кореспонденцією а не рекомендованим листом з повідомленням про вручення, як це передбачено ч.1 зазначеної статті.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 161-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимог ОСОБА_1 - задовльнити.

Визнати протиправними та скасувати винесені відділом державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області постанови про відкриття виконавчого провадження №ВП 32867591 та №ВП 32867305 від 06.06.2012 та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № ВП32867591 від 30.11.2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Шара