Постанова № 30639816, 09.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року Справа № 5023/5990/12

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Круглікової К.С.,

Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 року у справі № 5023/5990/12 господарського суду Харківської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" про скасування рішення третейського суду від 25.10.2012 року у справі № 2/599-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" до Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" про стягнення штрафу,

за участю представників:

Позивача: не з'явився,

Відповідача: Шамраєв М.Є., дов. № 13-333/11д від 17.05.2011 року.

В с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" звернулось до господарського суду Харківської області із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива" від 25.10.2012 року у справі № 2/599-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" (далі - ПАТ "Мегабанк", Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" (далі - ТОВ "Мальви-Маркет", Заявник, Відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 971838,60 грн. за порушення умов іпотечного договору № 3894 від 25.07.2006 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.01.2013 року заяву ТОВ "Мальви-Маркет" задоволено, а саме: рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива" від 25.10.2012 року у справі № 2/599-2012 скасовано повністю та стягнуто з ПАТ "Мегабанк" на користь ТОВ "Мальви-Маркет" 2146,00 грн. витрат з оплати судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 року ухвалу господарського суду Харківської області від 25.01.2013 року було скасовано і в задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива" від 25.10.2012 року у справі № 2/599-2012, відмовлено.

У поданій касаційній скарзі та поясненнях до неї, ТОВ "Мальви-Маркет", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і, зокрема, ст.ст. 598, 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 10, 15, 39, 51 Закону України "Про третейські суди", ст.ст. 1, 3, 5, 17, 33-47 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 12, 15 33, 34, 43, 84, 1225 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 25.02.2013 року та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції від 25.01.2013 року у даній справі.

Заслухавши пояснення представника ПАТ "Мегабанк", вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно частин 1, 2 ст. 1225 ГПК України, рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

Рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо: справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано судом недійсною; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Поряд з цим, відповідно до ст. 2 Закону України "Про третейські суди", третейський суд - це недержавний незалежний орган, який утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

При цьому, статтею 5 згаданого Закону передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмету і з тих самих підстав.

В даному випадку, як видно з матеріалів справи, та було встановлено судами попередніх інстанцій, у жовтні 2012 року ПАТ "Мегабанк" звернулось до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива" (далі - Третейський суд) з позовною заявою до ТОВ "Мальви-Маркет" про стягнення штрафу у розмірі 971838,60 грн. за іпотечним договором від 25.07.2006 року, зареєстрованим нотаріально за реєстровим № 3894.

За результатами розгляду вказаної заяви, рішенням Третейського суду від 25.10.2012 року у справі № 2/599-2012 позовні вимоги ПАТ "Мегабанк" було задоволено у повному обсязі.

При цьому, підставою для звернення до Третейського суду з позовом про стягнення штрафу та винесення останнім свого рішення від 25.10.2012 року, з яким не погодилось ТОВ "Мальви-Маркет", як видно з представлених матеріалів, було неналежне виконання останнім умов згаданого вище іпотечного договору № 3894 щодо своєчасного повідомлення власника про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану майна, яке являється предметом іпотеки.

Суд першої інстанції, з посиланням на положення ст.ст. 17, 41 Закону України "Про іпотеку", ст. 51 Закону України "Про третейські суди", ст.ст. 12, 15, 1225 ГПК України, а також на те, що ТОВ "Мальви-Маркет" не було належним чином повідомлено про порушення та призначення до розгляду третейської справи № 2/599-2012, тоді як сам іпотечний договір № 3894 від 25.07.2006 року, як і додатковий договір до нього № 3858 від 11.09.2008 року, який містив третейське застереження, що є невід'ємною частиною вказаного іпотечного договору, припинив свою дію з 26.01.2012 року через реалізацію предмета іпотеки на прилюдних торгах, які відбулися 31.12.2011 року відповідно до ст. 41 Закону України "Про іпотеку", що було встановлено господарськими судами під час розгляду та вирішення справи №5023/2044/12 по спору між ТОВ "Мальви-Маркет" та ПАТ "Мегабанк" про скасування рішення Третейського суду від 05.04.2012 року у справі № 2/581-2012, у зв'язку з чим, дійшов висновку про непідвідомчість даного спору Третейському суду та про порушення останнім пунктів 1, 5 ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" і пунктів 1, 5 ч. 2 ст. 1225 ГПК України та про обґрунтованість доводів і вимог ТОВ "Мальви-Маркет", викладених у його заяві до суду, і їх задоволення.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції у своїй постанові прийнятій за результатами розгляду даної справи зазначив, що судом першої інстанції не було звернуто увагу на те, що предметом спору у справі № 5023/2044//12 було скасування рішення Третейського суду від 05.04.2012 року, на час прийняття якого дійсно предмет іпотеки був реалізований, тоді як рішенням господарського суду від 07.03.2012 року у справі № 5015/537/12, яке набрало законної сили, прилюдні торги проведені 31.12.2011 року за виконавчим провадженням № 26153885 стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором було визнано недійсними, а тому, на час прийняття Третейським судом оскаржуваного рішення від 25.10.2012 року предмет іпотеки не був реалізований, а іпотечний договір і, відповідно, третейське застереження, що міститься в розділі 9 цього договору, є дійсними. Крім того, за висновками суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції безпідставно погодився з доводами Заявника про те, що у третейській справі відсутні належні докази направлення документів цій стороні стосовно порушення та призначення цієї справи до розгляду, оскільки в матеріалах останньої знаходиться повідомлення про вручення ТОВ "Мальви-Маркет" відповідних поштових відправлень. У зв'язку з цим, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність порушень вимог Закону України "Про третейські суди" з боку Третейського суду при прийнятті ним рішення у справі № 2/599-2012 та про необхідність скасування ухвали суду місцевого господарського суду і залишення без задоволення відповідної заяви ТОВ "Мальви-Маркет".

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанцій у повній мірі погодитись не можна, з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

При цьому, частиною 1 ст. 598 ЦК України, встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Так, зокрема, статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, статтею 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

При цьому, згідно ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі, зокрема, припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору, реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 згаданого Закону, реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Водночас, статтею 49 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, зокрема, що у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, виконавче провадження закінчується.

В даному випадку, як видно з матеріалів справи, між Відкритим акціонерним товариством "Мегабанк" (Банк), правонаступником якого є ПАТ "Мегабанк", і ТОВ "Мальви-Маркет" (Кредитор) 25.07.2006 року був укладений кредитний договір № 119/2006, для забезпечення виконання умов якого, між цими ж сторонами 25.07.2006 року було укладено іпотечний договір, посвідчений нотаріально за реєстраційним № 3894 (далі - Іпотечний договір). При чому, згідно умов останнього (п. 8.2.), передбачалось, що такий закінчує свою дію з припиненням основного зобов'язання.

Крім того, договором від 11.09.2008 року, посвідченого нотаріально за реєстраційним № 3858, про внесення змін до іпотечного договору № 3894, останній було доповнено, зокрема, пунктом 9.1. (розділ 9) про те, що всі спори, які виникають за цим договором між сторонами, розглядаються Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Слобожанська перспектива" у відповідності з його Регламентом.

В наступному, відповідно до прийнятого господарським судом Харківської області рішення у справі № 53/321-10 за позовом ПАТ "Мегабанк" до ТОВ "Мальви-Маркет" та ПП "Торнадо-М" про стягнення заборгованості через неналежне виконання умов кредитного договору і звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, та виданого 13.04.2011 року на його підставі наказу, державною виконавчою службою України 26.04.2011 року було відкрито виконавчі провадження по виконанню вказаного наказу, а саме: ВП № 26153400 і ВП № 26153885, а постановою цього ж органу від 26.01.2012 року виконавче провадження ВП № 26153885 було закінчено, у зв'язку з реалізацією предмету іпотеки на прилюдних торгах, проведених 31.12.2011 року, та фактично повним виконанням рішення суду згідно виконавчого документу.

З огляду на викладені обставини про припинення основного зобов'язання та реалізацію предмета іпотеки, яке згідно приписів згаданої вище ст. 17 Закону України "Про іпотеку" потягло за собою припинення іпотечного договору № 3894 від 25.07.2006 року та додаткового договору до нього № 3858 від 11.09.2008 року, який містив третейське застереження, а також з урахуванням вимог ст. 51 Закону України "Про третейські суди" та ст.ст. 12, 15, 1225 ГПК України, ухвалою господарського суду Харківської області від 03.07.2012 року у справі № 5023/2044/12, залишеною без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року та Вищого господарського суду України від 25.09.2012 року, було задоволено заяву ТОВ "Мальви-Маркет" та скасовано рішення Третейського суду від 05.04.2012 року у справі № 2/581-2012 про стягнення з ТОВ "Мальви-Маркет" на користь ПАТ "Мегабанк" 971838,60 грн.

Разом з тим, рішенням господарського суду Львівської області від 07.03.2012 року у справі № 5015/537/12, залишеним без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 року та Вищого господарського суду України від 09.07.2012 року, прилюдні торги, проведені 31.12.2011 року за виконавчими провадженнями, у тому числі - ВП № 26153885, а також протоколи прилюдних торгів № 1-121/11 і № 1-122/11 та акти державного виконавця № 173/10-1 і № 174/10-1 від 18.01.2012 року, було визнано недійсними.

Саме останнє, на думку апеляційного господарського суду, є підставою вважати, що предмет іпотеки за Іпотечним договором не було реалізовано, а тому, останній на час розгляду справи № 2/599-2012 у Третейському суді, був чинним.

Однак, при цьому, суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції у даній справі та приймаючи судове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Мальви-Маркет", з посиланням на чинність Іпотечного договору через скасування прилюдних торгів, проведених 31.12.2011 року за виконавчими провадженнями, у тому числі - ВП №26153885, фактично, так і не спростував у цій частині висновків суду першої інстанції у даній справі, оскільки предмет іпотеки був реалізований на прилюдних торгах, проведених ще 31.12.2011 року, із закінченням виконавчого провадження ВП № 26153885, тоді як останні було визнано недійсними тільки 07.03.2012 року, та безпідставно, в порушення вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України, не прийняв до уваги факти, встановлені судовими рішеннями у справі № 5015/537/12 між тими ж сторонами, що й у даній справі, як і не обґрунтував належним чином такі свої висновки з посиланням на відповідні норми матеріального права.

Разом з тим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, встановивши вказані обставини справи та правильно застосувавши норми матеріального права, з дотриманням процесуальних норм, дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива" від 25.10.2012 року у справі № 2/599-2012, з посиланням на відповідні положення ст.ст. 17, 41 Закону України "Про іпотеку", ст. 51 Закону України "Про третейські суди", ст.ст. 12, 15, 1225 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України, підставами для скасування чи зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, постанову апеляційного господарського суду, висновки якої у даній справі не відповідають у повній мірі обставинам справи і були зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, необхідно скасувати, а ухвалу суду першої інстанції від 25.01.2013 року - залишити без змін.

Крім того, відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Зважаючи на те, що колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів ТОВ "Мальви-Маркет" і задоволення його вимог по касаційній скарзі - про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення без змін ухвали суду першої інстанції та, враховуючи при цьому, що його витрати, пов'язані з оплатою судового збору за розгляд касаційної скарги судом касаційної інстанції, становлять 1605,80 грн грн., відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, вказані витрати необхідно покласти на ПАТ "Мегабанк".

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11111, 1224, 1225 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 року скасувати повністю, а ухвалу господарського суду Харківської області від 25.01.2013 року у справі № 5023/5990/12 залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" (61002, м.Харків, вул. Артема, 30, МФО 351447, код ЄДРПОУ 09804119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" (м. Львів, вул. Литвиненка, 3, код ЄДРПОУ 13835841) судові витрати у розмірі 1605 (одна тисяча шістсот п'ять) грн. 80 коп.

Зобов'язати господарський Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Круглікова К.С.

Мамонтова О.М.