Ухвала суду № 30639698, 09.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 року м. Київ К-38297/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року

у справі № 2-а-1949/09/0270

за позовом Споживчого товариства «Крижопільське районне споживче товариство»

до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

про визнання протиправним та скасування рішення, скасування акту опису активів, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2009 року позов Споживчого товариства «Крижопільське районне споживче товариство» (позивач) до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення № 3 від 24 березня 2009 року про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Визнано протиправним та скасовано акт опису активів № 43 від 24 березня 2009 року. Стягнуто на користь СТ «Крижопільське районне споживче товариство» 3,40 грн. судових витрат за рахунок держави.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року апеляційну скаргу Крижопільської МДПІ Вінницької області задоволено частково. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2009 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту опису активів № 43 від 24 березня 2009 року із закриттям провадження у справі в цій частині. В іншій частині постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2009 року залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2009 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку СТ «Крижопільське районне споживче товариство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої складено акт № 2/23/01740779 від 05 лютого 2009 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012350/0 від 09 лютого 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 186 978,00 грн. (124 652,00 грн. - основний платіж, 62 326,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, скаргу позивача залишено без розгляду.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішення, позивач звернувся з позовною заявою до суду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2009 року відкрито провадження у справі № 2-а-1793/09/0270 за позовом СТ «Крижопільське районне споживче товариство» до Крижопільської МДПІ Вінницької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, а також призначено справу до судового розгляду.

В свою чергу, відповідачем прийнято рішення № 3 від 24 березня 2009 року про стягнення кошів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, а податковим керуючим Крижопільської МДПІ Вінницької області на виконання вказаного рішення складено акт опису активів № 43 від 24 березня 2009 року на загальну суму в розмірі 424 754,81 грн.

Задовольняючи позов в частині визнання протиправним та скасування рішення № 3 від 24 березня 2009 року про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2181-III) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону № 2181-III передбачено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Поряд з цим, як встановлено судами, суму податкового зобов'язання в розмірі 186 978,00 грн. не визначено податковим органом ні в першій податковій вимозі № 1/1 від 09 січня 2009 року, ні в другій податковій вимозі № 2/18 від 11 лютого 2009 року, у зв'язку з чим суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхили доводи відповідача про те, що спірний борг є консолідованим.

Крім того, про неузгодженість суми податкового зобов'язання в розмірі 186 978,00 грн. свідчить і встановлений судовими інстанціями факт оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення № 0000012350/0 від 09 лютого 2009 року в судовому порядку та відкриття ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2009 року провадження у справі № 2-а-1793/09/0270.

З огляду на викладене, є обґрунтованими доводи судів попередніх інстанцій про неправомірність врахування відповідачем при прийнятті рішення № 3 від 24 березня 2009 року про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу суми податкового зобов'язання, визначеної податковим повідомленням-рішенням № 0000012350/0 від 09 лютого 2009 року.

При цьому, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм процесуального права дійшов вірного висновку, що акт опису активів не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, яке б само по собі породжувало для платника податків певні правові наслідки, та, відповідно, могло б бути предметом адміністративного позову. Адже, оцінка акту опису активів може бути надана судом при вирішенні спору із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень-правових актів індивідуальної дії, дій чи бездіяльності при здійсненні передбачених Законом № 2181-III заходів з метою погашення податкового боргу, зокрема, при включенні до державного реєстру заборони відчужень рухомого майна, при застосуванні заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів або при застосуванні до платника податків відповідальності за відчуження активів, що перебувають у податковій заставі, тощо.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області відхилити, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Шипуліна Т.М.