Ухвала суду № 30639694, 28.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2013 року м. Київ К-34173/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010

у справі № 2а-14323/09/2670

за позовом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення «Укрсоюзсервіс»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Український союз об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення «Укрсоюзсервіс» (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є землекористувачем 2079,02 м2 земельної ділянки по вул. Ямська, 72-а у Голосіївському районі м. Києва, що за цільовим призначенням відноситься до земель промисловості.

25.12.2008 Київською міською Радою прийнято рішення №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві». Пунктом 2 зазначеного рішення встановлено, що з 01.04.2009 плата за земельні (крім земель, які використовуються державними та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою, прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, не зареєстровані), які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких у встановленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України «Про оренду землі» (3%).

12.06.2009 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва звернулась до позивача із листом №9096/10/15-322 «Про плату за землю», в якому зазначила, що п. 2 рішення Київської міської Ради № 944/944 від 25.12.2008 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», збільшено ставку податку на землю, керівнику підприємства необхідно з'явитися до податкового органу для з'ясування питання щодо сплати земельного податку.

На цей лист Український союз об'єднань, підприємств та організацій побутового обслуговування населення «Укрсоюзсервіс» відповіді не надав.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку податкового розрахунку земельного податку Українського союзу об'єднань, підприємств та організацій побутового обслуговування населення «Укрсоюзсервіс» за період квітень-червень 2009 року.

За результатами перевірки складено акт №759/15-30/00017437 від 30.07.2009 в якому зазначено, що розмір зобов'язання з земельного податку Українського союзу об'єднань, підприємств та організацій побутового обслуговування населення «Укрсоюзсервіс», зазначений платником податку у податковій декларації є меншим ніж визначено за результатами перевірки, оскільки платником податку занижено розмір земельного податку за квітень-червень 2009 року, що призвело до заниження податкового зобов'язання на суму 21115,80 грн.

На підставі висновків акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення №0016991530/0 від 27.08.2009 про визначення податкового зобов'язання по земельному податку у розмірі 22171,59 грн., в тому числі 21115,80 грн. - основного платежу та 1055,79 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до положень ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить розпорядження землями територіальної громади міста та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з п. 2 ст. 4 Закону України «Про плату за землю», ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Частиною 1 ст. 7 зазначеного Закону передбачено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить і плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

У відповідності до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про систему оподаткування», загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Частиною 5 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частиною другою і третьою цієї статті.

Отже, встановлення ставок земельного податку, як загальнодержавного обов'язкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватись лише у вигляді внесення відповідних змін до Закону України «Про плату за землю».

З матеріалів справи вбачається та підтверджено судами попередніх інстанцій, що позивач сплатив земельний податок за ставкою, встановленою ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» у повному обсязі.

Згідно з ч. 3 ст. 85 Конституції України, прийняття законів відноситься до виключної компетенції Верховної Ради України.

Виходячи з пріоритетності норм Конституції України і законів України над підзаконними нормативно-правовими актами, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог Українського союзу об'єднань, підприємств та організацій побутового обслуговування населення «Укрсоюзсервіс».

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова