Ухвала суду № 30639691, 14.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" березня 2013 р. м. Київ К-27160/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Пилипчук Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2009 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2010 року

по справі №2-а-9227/08/0470

за позовом Державного підприємства «Дніпропетровський науково - виробничий комплекс «Електровозобудування» (надалі - ДП «ДНВК «Електровозобудування»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську (надалі - СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську №00000518811/0/16977 від 28.05.2008р., №0000518811/1/25005 від 17.07.2008р., №0000518811/2/32574 від 18.09.2008р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2009р. залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2010р. позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, контролюючим органом було проведено планову виїзну перевірку ДП «ДНВК ««Електровозобудування» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період IV квартал 2006р.-2007р., за результатами якої складено акт №154-08-02/1-32495626 від 20.05.2008р.

На підставі названого акту та за результатами адміністративного оскарження СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську прийнято податкові повідомлення-рішення №00000518811/0/16977 від 28.05.2008р., №0000518811/1/25005 від 17.07.2008р., №0000518811/2/32574 від 18.09.2008р.

Спірні податкові повідомлення-рішення були винесені в результаті проведення відповідачем наступних донарахувань податкових зобов'язань позивачу:

- включення до валового доходу III кварталу 2007р. на підставі п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми кредиторської заборгованості за векселями з минулим терміном позовної давності у розмірі 551666,85грн. в зв'язку з невизнанням факту погашення двох простих векселів шляхом емісії нового векселя на таку ж суму;

- донарахування на підставі п.п.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 25% від суми дивідендів, нарахованих на суми встановлених перевіркою КРУ порушень, задекларованих та сплачених позивачем згідно з ряд.21 Декларації про прибуток за 2006р. та застосування штрафних санкцій на підставі п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами»

Судами також встановлено, що згідно додаткової угоди №7 від 02.08.2003р. до договору №30-08/02 від 30.08.2002р. ДП «ДНВК «Електровозобудування» 12.08.2003р. емітував два простих векселя на загальну суму 551666,85грн. в тому числі №65305329472434 на суму 276666,85 грн. та №65305329472435 на суму 275000,00 грн. Згідно з актом прийому-передачі від 13.08.2003р. ці векселі були передані позивачем ТОВ «Тивіз» (перереєстровано у ТОВ «Юридична компанія «Фінекс») в рахунок погашення заборгованості за отриманий товар. Строк платежу за векселями - за пред'явленням.

05.06.2006р. між ДП «ДНВК «Електровозобудування» та ТОВ «Інтерфін Капітал» підписано Акт пред'явлення векселя для платежу, Акт про вексельний платіж та Акт прийому-передачі сплаченого векселя.

Згідно Акту про вексельний платіж від 05.07.2006р. ДП «ДНВК «Електровозобудування» в рахунок виконання своїх вексельних зобов'язань перед ТОВ «Інтерфін Капітал» (законного векселедержателя за рядом індосаментів), що виникли згідно Акту пред'явлення векселя для платежу від 05.07.2006р., передано ТОВ «Інтерфін Капітал» в якості засобу платежу простий вексель №65305675883481 від 05.07.2006р. на суму 551666,85грн. з датою погашення - за пред'явленням, але не раніше 31.12.2007р.

Листом №08/05/07-01 від 07.05.2008р. ТОВ «Брокер Актив» повідомив позивача, що є новим векселедержателем векселя №65305675883481 від 05.07.2006р.

07.05.2008р. «Брокер Актив» підписало з ДП «ДНВК «Електровозобудування» Акт пред'явлення векселя для платежу.

Правомірність набуття ТОВ «Брокер Актив» прав за простим векселем №65305675883481 від 05.07.2006р. підтверджується наявним на його зворотному боці індосаментом.

Згідно з ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що підписанням Акту про вексельний платіж від 05.07.2006р. ДП «ДНВК «Електровозобудування» вчинило дію, яка свідчить про визнання ним свого боргу за векселями №65305329472434 від 12.08.2003р. та №653053294/2433 від 12.08.2003р., тобто перебіг строку позовної давності починається з 05.07.2006р.

Відповідно до ч.3 ст.264 цього Кодексу після переривання перебіг строку позовної давності починається спочатку, а час, що минув до переривання, не зараховується до нового строку.

Враховуючи викладене, висновок податкового органу про наявність підстав для включення суми вексельного боргу позивача до складу його валових доходів на підставі п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є таким, що суперечить обставинам справи.

Щодо посилань податкового органу з приводу придбання вексельного бланку №65305675883481 у комерційному банку іншою юридичною особою - ТОВ «Галеас» та відповідно неможливістю імітування позивачем векселя з таким же номером, недійсності акту пред'явлення векселя для платежу від 05.07.2006р., суди дійшли обґрунтованого висновку, що діючим законодавством не передбачено, що придбання вексельного бланку з порушенням встановленого порядку має наслідком недійсність векселя (втрату ним вексельної сили). Лише відсутність будь-якого з необхідних реквізитів простого векселя може бути підставою для визнання його недійсним. Законодавством не передбачено будь-яких інших підстав недійсності векселя, окрім дефекту форми.

Як встановлено судами, відповідачем не було надано судового рішення, яким би простий вексель №65305675883481 від 05.07.2006р. був визнаний недійсним чи таким, що не має сили векселя.

Відповідно до листа Департаменту платіжних систем НБУ № 25-111/1987-9075 від 19.08.2006р. векселі, видані до 01.09.2006 р. на бланках старого зразка, чинні до їх погашення.

Вказаний вексель було емітовано позивачем 05.07.2006р., тобто до часу запровадження в обіг нової форми вексельного обігу (з 01.09.2006р.).

Як зазначено судом першої інстанції, під час огляду в судовому засіданні оригіналу векселю №65305675883481 емітованого позивачем 05.07.2006р., судом не було встановлено будь-яких візуальних відхилень від форми вексельного бланку, встановленої законодавством на час імітування векселя.

Клопотання про проведення експертизи зазначеного доказу на відповідність або не відповідність вимогам законодавства відповідачем не заявлено.

Крім того, судами також встановлено, що під час проведення ДП «ДНВК «Електровозобудування» фахівцями Контрольно-ревізійного управління у Дніпропетровській області ревізії за період з 01.01.2005р. по 30.09.2006р. було встановлено заниження позивачем загального розміру чистого прибутку підприємства в сумі 692400,00грн. з причини наявності у нього перекручень у бухгалтерській звітності за 2005-2006р.р.

Всі порушення податкового законодавства за 2005р.- 9 місяців 2006р., встановлені перевіркою Контрольно-ревізійного управління, були відображені ДП «ДНВК «Електровозобудування» у Звіті про фінансові результати підприємства (форма №2) за 2006р. (у рядку 220), а сума частини прибутку з цих сум, що підлягає сплаті в якості дивідендів в Державний бюджет України, була включена до ряд.21 Декларації про прибуток за 2006р.

Дивіденд - це платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (п.1.9. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно з п.7.8.2 п.7.8. ст.7 вказаного Закону крім випадків, передбачених п.п.7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої п.10.1 ст.10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою девідентів.

За результатами діяльності підприємства за 9 місяців 2006р., на підставі даних декларації про прибуток підприємства за 3 квартали 2006р. ДП «ДНВК «Електровозобудування» здійснило перерахування у Державний бюджет України дивідендів на загальну суму 1 775 350,00грн. З цієї суми ДП «ДНВК «Електровозобудування» перерахувало авансовий внесок з податку на прибуток у сумі 443838,00грн.

За результатами діяльності у 4 кварталі 2006р. позивач мав збитки у розмірі 2707 тис.грн.

З урахуванням збитків у IV кварталі 2006р., у ДП «ДНВК «Електровозобудування» створилася переплата коштів у бюджет за рахунок сплачених протягом 2006р. сум дивідендів. За підсумками 2006р. розмір дивідендів, що повинен був сплачуватись до бюджету, склав 442300,00грн., тобто переплата становила 1333050,00грн.

Враховуючи те, що ДП «ДНВК «Електровозобудування» не здійснювало грошових виплат (виплату дивідендів) без попереднього нарахування та сплати податку, збору, обов'язкового платежу (сплати авансових внесків з податку на прибуток) суд першої інстанції з чим погодилась колегія апеляційного суду, дійшли вірного висновку про безпідставність нарахування відповідачем штрафних санкцій, передбачених п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Відповідно до п.17.2 ст.17 цього Закону платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Перевірка Контрольно-ревізійного управління та встановлення факту заниження прибутку відбулися у IV кварталі 2006р., тому враховуючи вказані положення Закону ДП «ДНВК «Електровозобудування» врахував суми заниження у звітності за наступний податковий період (у декларації за 2006р. та Звіті про фінансові результати підприємства (форма №2) за 2006р.

Враховуючи те, що про факти заниження прибутку позивачу стало відомо з акту перевірки Контрольно-ревізійного управління (від 27.12.2006р.), в період проведення на ДП «ДНВК «Електровозобудування» попередньої податкової перевірки (за період з 01.10.2003р. по 30.09.2006р. яка розпочалася 22.12.2007р. позивач не мав права на виправлення помилок, допущених у звітності за той період, який підлягав податковій перевірці, а мав можливість лише виправити суми податкових зобов'язань у звітності за IV квартал 2006р.(який не входив у період, що перевірявся) та у звітності за 2006р., що, як встановлено судами, було здійснено позивачем.

Доводами касаційної скарги не спростовуються зазначені висновки суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Н.Г. Пилипчук