Ухвала суду № 30639324, 13.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2013 р. м. Київ К-9485/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Островича С.Е.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

за участю:

представника позивача - Волинець Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Дніпропетровський річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року

у справі №2-а-787/09/0470

за позовом Дочірнього підприємства «Дніпропетровський річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Дочірнє підприємство «Дніпропетровський річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську (далі - відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000688821/0/32489 від 17 вересня 2008 року в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 47564,80 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДП «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У запереченні на касаційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства ДП «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот», за результатами якої складений акт від 04 вересня 2008 року № 278-08-03/1-32616280.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги пункту 16.15 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 2 Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 29 березня 2003 року № 143, яке полягало у тому, що ДП «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот» безпідставно зменшено задекларовану суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року у розмірі 951296,00 грн., що призвело до виникнення штучної переплати з податку на прибуток по особовому рахунку підприємства.

Зокрема, в акті перевірки було встановлено, що ДП «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот» у декларації за 1 квартал 2008 року задекларовано прибуток в сумі 19846,00 грн., а податок на прибуток, відповідно, у сумі 4962,00 грн. У зв'язку з самостійним виявленням помилок підприємством був поданий уточнюючий розрахунок, згідно з яким на 3825032,00 грн. збільшено валові витрати і на таку ж суму зменшено об'єкт оподаткування. Таким чином, ДП «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот» визначило об'єкт оподаткування за 1 квартал 2008 року у розмірі (-) 3805186,00 грн. (19846,00 грн. - 3825032,00 грн.), а суму податку, задекларовану до зменшення - у розмірі (-) 956258,00 грн. Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що при складанні підприємством уточнюючого розрахунку податкове зобов'язання визначено виходячи з від'ємного значення об'єкта оподаткування, що перевищує задекларований раніше об'єкт оподаткування за 1 квартал 2008 року на 3805186,00 грн.

17 вересня 2008 року на підставі вказаного акта перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську прийняла податкове-повідомлення-рішення № 0000688821/0/32489, яким згідно з підпунктом «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ДП «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 998860,80 грн., у тому числі: 951296,00 грн. - за основним платежем, 47564,80 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при складанні уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань діють загальні вимоги, які стосуються визначення об'єкта оподаткування. Також суд виходив з того, що штрафні (фінансові) санкції застосовані до позивача податковим органом у порядку, визначеному законодавством України, в межах повноважень органу державної податкової служби.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до положень пункту 16.1 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Пунктом 16.2 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону, від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованого згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону.

Згідно з пунктом 10.1 статті 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

За приписами пункту 20.1 статті 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом.

Згідно положень абзаців 1, 2 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

При цьому, при складанні уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань діють загальні вимоги, які стосуються визначення об'єкта оподаткування.

За приписами підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що штрафні (фінансові) санкції згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення застосовані до позивача у порядку, визначеному законодавством України, в межах повноважень органу державної податкової служби

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДП «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Дніпропетровський річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ С.Е. Острович