Ухвала суду № 30639314, 13.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2013 р. м. Київ К-11465/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Островича С.Е.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Феодосії Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2009 року

та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року

у справі №2-а-1984/08/6/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес»

до Державної податкової інспекції в місті Феодосії Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промфес» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Феодосії Автономної Республіки Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 001845/0001052301/0 від 04 серпня 2008 року на суму 18335,40 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2009 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 001845/0001052301/0 від 04 серпня 2008 року відповідно до якого ТОВ «Промфес» нарахована сума податкового зобов'язання з Єдиного податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб у розмірі 18335,40 грн. Стягнуто на користь ТОВ «Промфес» судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2009 року скасовано. Позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 001845/0001052301/0 від 04 серпня 2008 року в частині визначення ТОВ «Промфес» суми податкового зобов'язання з єдиного податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб у розмірі 18132,40 грн. В решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі ДПІ в м. Феодосії АР Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2009 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ в м. Феодосії АР Крим була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «Промфес» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 31 березня 2008 року, за результатами якої складений акт від 21 липня 2008 року № 1969/23-1/13772684.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені, зокрема, вимоги статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», в результаті чого занижено єдиний податок на загальну суму 12992,00 грн., у тому числі: за 2 квартал 2007 року - 7176,00 грн., за 3 квартал 2007 року - 740,00 грн., за 4 квартал 2007 року - 4442,00 грн., за 1 квартал 2008 року 634,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що за даними бухгалтерського обліку у період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2008 року ТОВ «Промфес» при вирахуванні сум єдиного податку за ставкою 6% щоквартально не включало у загальну суму виручки та позареалізаційних доходів суми поворотної допомоги, що залишалися неповернутими на кінець кожного звітного податкового періоду, у тому числі: 2 квартал 2007 року - 119050,00 грн. (ОСОБА_1 - 99050,00 грн., ОСОБА_2 - 20000,00 грн.), 3 квартал 2007 року - 12335,01 грн. (ОСОБА_1.), 4 квартал 2007 року - 74039,94 грн. ОСОБА_1 - 14039,94,00 грн., ОСОБА_2 - 60000,00 грн.), 1 квартал 2008 року - 10567,82 грн. (ОСОБА_1.). Поворотна фінансова допомога вносилась в касу підприємства та надходила на розрахунковий рахунок підприємства від вказаних вище фізичних осіб згідно договорів про надання безпроцентної фінансової допомоги, а також поверталась зазначеним фізичним особам з розрахункового рахунка та каси підприємства. Також в акті перевірки було вказано, що ТОВ «Промфес» при вирахуванні сум єдиного податку за ставкою 6% за 2 квартал 2007 року не включило у загальну суму виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суму виручки, отриману від Управління освіти за надані транспортні послуги у сумі 550,00 грн.

04 серпня 2008 року на підставі вказаного акта перевірки ДПІ в м. Феодосії АР Крим прийняла податкове-повідомлення-рішення № 001845/0001052301/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Промфес» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб у розмірі 18335,40 грн., у тому числі: 12992,00 грн. - за основним платежем, 5343,40 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи повністю позовні вимоги, виходив з того, що поворотна фінансова допомога правомірно не була включена позивачем до складу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), оскільки юридична категорія «отримання коштів в користування на певний строк» базується на правовідносинах позики, що регулюються статтею 1046 Цивільного кодексу України, тоді як категорія «виручка» у розумінні статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» ґрунтується на правовідносинах угод купівлі-продажу, тобто мають різну правову природу.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, погодився з висновком суду першої інстанції про те, що операція з надання позики не передбачає наслідком позбавлення позикодавця права власності на кошти, які передані отримувачу, з огляду на що таку операцію не можна кваліфікувати як операцію з продажу товарів, у зв'язку з чим, позивач правомірно не включав суми неповернутої на кінець звітного періоду поворотної фінансової допомоги до складу виручки. Разом з цим, суд апеляційної інстанції погодився з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, щодо того, що позивач неправомірно не включив у 2 кварталі 2007 року до складу виручки дохід у розмірі 550,00 грн., отриманий від Управління освіти за надані позивачем транспортні послуги, з огляду на що, оспорюване податкове повідомлення-рішення є правомірним в частині визначення позивачу податкових зобов'язань у розмірі 203,00 грн., з яких 33,00 грн. - за основним платежем, 170,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

За визначенням, наведеним у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Згідно з підпунктом 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Відповідно до пункту 5 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженого наказом ДПА України від 13 жовтня 1998 року № 477 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у графі 5 «Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації» відображаються суми, фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що операція з надання позики не передбачає наслідком позбавлення позикодавця права власності на кошти, які передані отримувачу, з огляду на що таку операцію не можна кваліфікувати як операцію з продажу товарів, з огляду на що, визначення позивачу податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 18132,40 грн. оспорюваним податковим повідомленням-рішенням є неправомірним, з урахуванням того, що поворотна фінансова допомога поверталася позивачем позикодавцям.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

З огляду на те, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень згідно положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ в м. Феодосії АР Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Феодосії Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ С.Е. Острович