Рішення № 30637425, 21.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/17960-2012 21.03.13За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ

"Укртелеком"

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна»

Про стягнення 7 875,03 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Тіхов О.С. - представник за довіреністю

від відповідача: Шилков В.О. - представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.03.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 7 875,03 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/17960-2012, розгляд справи було призначено на 24.01.2013.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 24.01.2013, у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному, справу № 5011-47/17960-2012 передано судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2013 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-47/17960-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 21.03.2013.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києв від 21.03.2013 , у зв'язку з виходом судді Станіка С.Р. з лікарняного та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д., справу № 5011-47/17960-2012 передано судді Станіку С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2013 суддя Станік С.Р. прийняв справу №5011-47/17960-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 21.03.2013.

В судовому засіданні 21.03.2013 представник позивача підтримав заявлені вимоги з урахуванням поданої через канцелярію суду заяви про збільшення розміру позовних вимог та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 2490870 від 01.12.2010 було надано відповідачу телекомунікаційні послуги. Проте відповідач порушив умови вказаного договору щодо оплати грошових коштів за надані послуги, у зв'язку з чим у останнього перед позивачем утворився борг в сумі 7 489,24 грн. за період з червня 2011 до жовтня 2011.

Серед іншого, позивач у відповідності до умов вищевказаного договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 288,80 грн., а також у відповідності до приписів статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 80,30 грн. - 3% річних та 16,69 грн. - інфляційних збитків.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.03.2013 надав пояснення по суті спору та підтримав подану через канцелярію Господарського суду міста Києва заяву про зупинення провадження у справі, яка мотивована тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2009 було порушено провадження у справі № 44/474-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна», а тому враховуючи приписи ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, а також п. 54 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», провадження у справі № 5011-47/17960-2012 підлягає зупиненню до вирішення пов'язаної з нею справою № 44/474-б (новий номер справи - № 44/474-б-46/501-б).

В судовому засіданні 21.03.2013 була розглянута заява відповідача про зупинення провадження у справі № 5011-47/17960-2012, про що суд зазначає наступне.

У відповідності до положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

У відповідності до п. 8.13. рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі п. 1 статті 79 ГПК України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання. Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону.

В п. 8.14. рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, що відповідно до частини 2 статті 14 Закону (в редакції Закону від 07.03.2002 N 3088-III) вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр кредиторів. Припис частини 2 статті 14 Закону поширюється виключно на конкурсних кредиторів, а тому права вимоги поточних кредиторів не припиняються.

Отже, враховуючи те, що заявлений позивачем період прострочення зобов'язання є червень 2011 по жовтень 2011, а провадження у справі № 44/474-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна» було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2009, суд приходить до висновку, що позивач у розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є поточним кредитором відповідача, а тому підстави для зупинення провадження у справі № 5011-47/17960-2012 - відсутні, у зв'язку з чим суд відхиляє заяву відповідача про зупинення провадження у справі № 5011-47/17960-2012.

Також, в судовому засіданні 21.03.2013 була розглянута заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач, у зв'язку із здійсненням перерахунку суми заборгованості, просить суд стягнути з відповідача 7 489,24 грн. - основного боргу, 358,61 грн. - пені, 00,00 грн. - інфляційних втрат та 212,34 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ч. 4 т. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи вищенаведене, суд приймає заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині пені та 3 % річних та зменшення розміру позовних вимог в частині інфляційних втрат.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2010 між позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (правонаступником якого є позивач) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сантанна» було укладено договір № 2490870 про надання телекомунікаційних послуг, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу загальнодоступні та інші телекомунікаційні послуги, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги, відповідно до умов даного договору.

Умовами договори № 2490870 від 01.12.2010 сторони погодили, що при використанні системи розрахунків з надсиланням рахунку Абоненту, інформація про належну суму платежу за отримані послуги «Укртелекому» надається не менше одного разу на місяць (п. 4.4.). Порядок оплати наданих послуг - попередня оплата з внесенням авансу (п. 4.5.). Система оплати наданих послуг місцевого телефонного зв'язку, яка застосовується «Укртелекомом» - абонентна система з: почасовим обліком розмов (п. 4.6.). Уразі застосування попередньої (авансової) оплати абонент зобов'язується до 20 числа поточного місяця здійснити оплату послуг в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді (п. 4.16.).

Позивача у позові наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 2490870 від 01.12.2010 у повному обсязі, надано послуги відповідачу, у зв'язку з чим позивач виставив відповідачу рахунки за надані послуги за період з червня 2011 до жовтня 2011 (належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), натомість, відповідач здійснив розрахунок за надані послуги лише частково, повністю телекомунікаційні послуги у строк , встановлений п. 4.16. договору № 2490870 від 01.12.2010 - не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в сумі 7 489,24 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу за договором № 2490870 від 01.12.2010 за період з червня 2011 до жовтня 2011 в розмірі 7 489,24 грн.

Серед іншого, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2009 було порушено провадження у справі № 44/474-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна», про що було опубліковане оголошення в газеті «Голос України» № 189 (4689) від 08.10.2009.

У відповідності до положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Частиною 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

У відповідності до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

У відповідності до п. 8.13. рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі п. 1 статті 79 ГПК України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання. Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону.

В п. 8.14. рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, що відповідно до частини 2 статті 14 Закону (в редакції Закону від 07.03.2002 N 3088-III) вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр кредиторів. Припис частини 2 статті 14 Закону поширюється виключно на конкурсних кредиторів, а тому права вимоги поточних кредиторів не припиняються.

Отже, з огляду на викладене, враховуючи те, що строк виконання зобов'язання відповідача щодо оплати наданих позивачем послуг за період з червня 2011 до жовтня 2011 за договором № 2490870 від 01.12.2010 настав після порушення провадження у справі № 44/474-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна», виходячі зі змісту ст. ст. 1, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, як поточного кредитора відповідача, підлягають розгляду у справі № 5011-47/17960-2012.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Обов'язок споживача своєчасно сплачувати отримані телекомунікаційні послуги встановлений ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" від 18.11.03 р. №1280-ІV. Так, відповідно до п. 5 ч. 1 зазначеної статті споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги;

Виходячи з п. 108 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження правил надання та отримання телекомунікаційних послуг720 від 9 серпня 2005 р. абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Вимогами статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором, якщо договором передбачено надання послуг за плату.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 5.2. договору № 2490870 від 01.12.2010 встановлено, що у разі несвоєчасної оплати наданих «Укртелекомом» послуг абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач на виконання вимог договору № 2490870 від 01.12.2010 надав відповідачу телекомунікаційні послуги, на оплату яких позивач виставив відповідачу рахунки за телекомунікаційні послуги за період з червня 2011 до жовтня 2011, натомість відповідач здійснив лише частковий розрахунок за надані позивачем телекомунікаційні послуги, повністю телекомунікаційні послуги у строк , встановлений п. 4.16. договору № 2490870 від 01.12.2010 - не оплатив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 7 489,24 грн.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати наданих йому позивачем послуг за договором № 2490870 від 01.12.2010 - не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 2490870 від 01.12.2010, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Зокрема, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з претензіями щодо якості та вартості послуг позивача, а також з претензіями щодо неотримання рахунку на оплату послуг.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про наявність у відповідача заборгованості за договором № 2490870 від 01.12.2010 в розмірі 7 489,24 грн. за період з червня 2011 року до жовтня 2011 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в наведеній сумі є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 7 489,24 грн. за період з червня 2011 року до жовтня 2011 року.

Також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати за надані послуги за договором № 2490870 від 01.12.2010, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 212,34 грн. та 00,00 грн. - інфляційних втрат за період з грудня 2011 до грудня 2012.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних витрат, з якими суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті за надані позивачем послуги відповідно до договору № 2490870 від 01.12.2010, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: 3 % річних - 212,34 грн. та інфляційних втрат в сумі 00,00 грн. за період з грудня 2011 до грудня 2012.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати за надані послуги за договором № 2490870 від 01.12.2010, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 358,61 грн. за період з 01.02.2012 до 20.09.2012 (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Разом з тим, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сум, строків та ставок нарахувань прийшов до висновку, що позивачем порушено вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, положенням якої встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позивачем для нарахування пені за договором № 2490870 від 01.12.2010 застосовано період, а саме з 01.02.2012 до 20.09.2012, що складається з 232 днів та перевищує термін в 6 місяців.

У зв'язку із наведеними обставинами судом було здійснено власний розрахунок суми пені, який має наступний вигляд.

Договір № 2490870 від 01.12.2010 Сума заборгованості на яку яку нарахо- вується пеняПеріод прострочення Cтавка НБУ Сума пені 7 489,24 грн.01.02.2012- 22.03.20127,75%80,80 грн. 7 489,24 грн.23.03.2012- 01.08.20127,5 %202,58 грн. Всього: 283,38 грн. Враховуючи вищенаведене, суд, із врахуванням положень п. 5.2. договору № 2490870 від 01.12.2010 та приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, задовольняє вказану вимогу позивача, однак частково, а саме у розмірі - 283,38 грн. за період з 01.02.2012 до 01.08.2012.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, однак частково, а саме: 7 489,24 грн. - основного боргу за період з червня 2011 до жовтня 2011, 3 % річних - 212,34 грн. та інфляційних витрат в сумі 00,00 грн. за період з грудня 2011 до грудня 2012, та 283,38 грн. - пені за період з 01.02.2012 до 01.08.2012.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна» (ідентифікаційний код - 21468990, місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Андрющенка, буд. 4-Д) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 21560766, місцезнаходження: 01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18) 7 489 (сім тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 24 коп. - основного боргу, 283 (двісті вісімдесят три) грн. 38 коп. - пені, 212 (двісті дванадцять) грн. 34 коп. - 3 % річних, 00 грн. 00 коп. - інфляційних втрат та 1 594 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто чотири ) грн. 48 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення - 26.03.2013