Постанова № 30637151, 11.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Справа № 5023/4917/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 05.02.13у справі№5023/4917/12господарського суду Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКрасноградського підприємства теплових мережпростягнення сумиза участю представників від:позивачаСидоренко А.С. (дов. від 22.03.13)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Красноградського підприємства теплових мереж про стягнення за договором від 30.09.11 №87 146 347,61 грн. основного боргу, 7 237,93 грн. інфляційних втрат, 23 454,47 грн. пені, 4 628,39 грн. 3% річних, 17 720,33 грн. 7% штрафу, а також відшкодування за рахунок відповідача судових витрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.12 (головуючий-суддя Лаврова Л.С.) залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.13 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Фоміна В.О., судді:

Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.) позов задоволено частково. Оскільки сума основної заборгованості погашена, провадження у справі відносно стягнення 146347,61 грн. припинено. Стягнуто з боржника на користь позивача 11727,24 грн. пені, 7% штрафу в сумі 8860,17 грн., 3% річних - 4628,39 грн., інфляційні втрати в розмірі 7 237,93 грн., а також судовий збір в сумі 3 987,77 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із судовими актами, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України зі скаргою, в якій просить скасувати: постанову апеляційної інстанції повністю, а рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру пені та 7%-го штрафу. Свої доводи скаржник обгрунтовує прийняттям зазначених актів з порушенням норм матеріального права (ст.233 ГК, ст.549-552 ЦК України) та процесуального права (ст.4-2, 43, 83, 84 ГПК України).

Відповідач у листі-відзиві на касаційну скаргу від 05.04.13 №413, заперечуючи проти доводів скаржника, просив відмовити ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у задоволенні касаційної скарги, зазначивши, що 13.03.13 виконавче провадження по господарській справі №5023/4917/12 закінчене у зв'язку з повним його виконанням, оскільки боржником сплачено зазначену у виконавчому листі суму, а саме: основну заборгованість, 3% річних, інфляційні та судовий збір - у загальному розмірі 36441,50 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.11 між позивачем та відповідачем укладено договір №87 про купівлю-продаж природного газу, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідача у 4 кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а відповідач приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Пунктом 7.2. Договору сторони визначили, що у разі невиконання покупцем п.6.1. договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення платежу. Крім того, п.7.2 договору, сторони обумовили, що за прострочення платежу понад 30 днів покупець зобов'язаний додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

Враховуючи той факт, що в ході розгляду справи відповідач сплатив позивачу суму основного боргу, що позивачем не заперечується, судами правомірно припинено провадження у справі в частині стягнення основного боргу.

Відповідач у клопотанні від 07.12.12 №1227, зокрема, просив суд зменшити розмір пені та 7%-го штрафу на 50%, посилаючись на те що причиною несвоєчасного погашення заборгованості стала значна дебіторська заборгованість перед відповідачем населення, рівень оплати якого є дуже незадовільний, при тому, що населення звільнене від відповідальності за несвоєчасну оплату послуг теплопостачання у вигляді пені. Також однією з важливих причин несвоєчасної оплати є невідповідність тарифів реальній собівартості послуг та несвоєчасне відшкодування збитків, завданих різницею в тарифах на послуги з теплопостачання через що і виникло прострочення платежів.

Скаржник не оскаржує судові акти в частині стягнення суми основної заборгованості, 3% річних та інфляційних, тому в цій частині вони не перевіряються судом касаційної інстанції. Скарга стосується правомірності зменшення судами пені та 7%-го штрафу на 50%, враховуючи положення ст.83 ГПК України. При цьому скаржник вказує на те, що судами безпідставно використано такі свої права, оскільки невірно оцінені обставини щодо матеріального становища боржника, як виняткові.

Суди попередніх інстанцій, зменшуючи заявлену до стягнення пеню та 7%-й штраф, взяли до уваги те, що газ, який поставлено за договором від 30.09.11 №87, використовувався відповідачем для вироблення теплової енергії для населення та релігійних організацій. Позивач є соціально значимим теплопостачальним підприємством, що забезпечує централізоване теплопостачання Красноградського району Харківської області.

Відповідач є комунальним підприємством, фінансування якого здійснюється за рахунок платежів від наданих послуг населенню та підприємствам, установам і організаціям, фінансується за рахунок бюджетних коштів та не є організацією, метою створення якої є отримання прибутку. Станом на 01.12.12 загальний борг населення, за надані послуги з централізованого теплопостачання перед позивачем складає 3176,2 грн., що підтверджується довідкою відповідача.

Колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне підтримати правову позицію судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про надання відстрочки.

Судами вірно застосовані положення вищевказаних правових норм, правомірно враховано, що заборгованість відповідача об'єктивно виникла не з його вини, а внаслідок того, що газ, який поставлено за договором, використовувався відповідачем для вироблення теплової енергії для населення та релігійних організацій. Позивач є соціально значимим теплопостачальним підприємством, що забезпечує централізоване теплопостачання Красноградського району Харківської області. При цьому, діяльність боржника у розумінні ст.3 ГПК України є некомерційною господарською діяльністю Ці обставини цілком обґрунтовано оцінено судами як виключні, що одночасно є підставою і для зменшення суми пені і 7%-го штрафу.

Крім того, як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних і фінансових санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду. На підставі аналізу поданих доказів суди попередніх інстанцій дійшли висновків про необхідність використання такого права суду. Суд касаційної інстанції вважає такий висновок правомірним, тому касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова апеляційної інстанції - залишенню без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.13 у справі №5023/4917/12 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій