Рішення № 30636890, 12.04.2013, Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 110/1406/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2013 р.

Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим

у складі: судді Шевченко О.В.

за участю секретаря: Бєляєвій Ю.О.

представника КПТМ ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою комунального підприємства теплових мереж м.Красноперекопськ до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

встановив:

04 квітня 2013 року комунальне підприємство теплових мереж м.Красноперекопськ (далі КПТМ м.Красноперекопськ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що КПТМ м.Красноперекопськ є централізованим постачальником теплової енергії в м. Красноперекопськ і надає власнику квартири № 41 будинку №8 по 8 мікрорайону у м.Красноперекопськ АР Крим послуги з централізованого опалення. Проте, відповідач ці послуги сплачує в неповному обсязі, у звязку з чим станом на 01.09.2012 року утворилась заборгованість в сумі 2659,65 грн. та судові витрати.

Ухвалою Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 5.11.2012 року скасовано судовий наказ, виданий Красноперекопським міськрайонним судом 17.10.2012 року про стягнення заборгованості із ОСОБА_3 у розмірі 2659,65 грн.

У звязку із наявною заборгованістю позивач вимушений звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідачів на користь КПТМ м.Красноперекопськ заборгованість у розмірі 2659,65 грн. та понесених КПТМ м.Красноперекопськ судових витрат, а саме стягнення на їх користь солідарно з відповідачів судового збору, сплаченого за подачу заяви про видачу судового наказу в розмірі 114,70 грн. і 114,70 грн. за подачу позовної заяви до суду.

Представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 з позовом не згоден, вказує, що квартира відповідача 8.09.2011 року відключена від централізованого опалення, встановлений котел, є відповідні акти, КПТМ м.Красноперекопськ повинно було виключити їх списки і більш не нараховувати оплату за ці послуги. Отже, з цього часу ОСОБА_3 не користувалася послугами з централізованого опалення, які надавав позивач. Просить застосувати строк позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника КПТМ м.Красноперекопськ та представника ОСОБА_3 ОСОБА_2 проаналізувавши і оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обовязки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги», що набрав чинності 30.07.2004 року.

Згідно з положеннями ст. 1 цього Закону виконавець - субєкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ст. 13 вказаного Закону до числа житлово-комунальних послуг відносяться й послуги з централізованого опалення.

Пунктом 5 частини 2 ст. 20 зазначеного Закону передбачено обовязок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Суд може відмовити в захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень чч. 2 5 ст. 13 цього Кодексу ( ч. 3 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення (далі ЦО) та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж ЦО та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж ЦО та постачання гарячої води забороняється.

Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі Порядок). Порядком установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі ЦО він повинен звернутися до міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі (далі Комісія) з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі ЦО. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі ЦО виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі ЦО виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі ЦО і подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Судом встановлено, ОСОБА_3 являється власником квартири № 41 в будинку №8 8 мікрорайону у м.Красноперекопськ АР Крим, про що зазначено представником відповідача в судовому засіданні, і ОСОБА_3 проживає у зазначеній квартирі. Також в квартирі зареєстровані та проживають сини ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується довідкою (а.с. 4).

КПТМ м.Красноперекопськ регулярно і в повному обсязі надавало теплову енергію для опалення житлового приміщення, проте станом на 1.09.2012 року утворилась заборгованість у розмірі 2659,65 грн., виходячи з площі житлового приміщення 46,7 кв.м., з врахуванням заборгованості на 01.09.2009 р. 276,25 грн., і з врахуванням сплачених відповідачами послуг (а.с. 5).

Судом не встановлено, що між власником ОСОБА_3 та КПТМ м.Красноперекопська укладено або переукладено договір про надання послуг по централізованому опаленню.

Ці обставини встановлені судом, підтверджені доказами, що є у справі.

Ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом, що відповідає частині 2 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку (стаття 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок оплати послуг теплопостачання складений на підставі затверджених тарифів рішеннями Красноперекопською міською радою ( а.с.9).

Названі вище обставини встановлені судом, підтверджені доказами, що є у справі.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року визначено обовязки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обовязком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обовязком виконавця надання житлово-комунальних послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Обовязок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків.

Виходячи із загальних начал та змісту цивільного законодавства України, звичаїв ділового обороту та статті 642 ЦК України, з урахуванням того, що позивач надавав відповідачу послуги теплову енергію для опалення житлового приміщення, а відповідач, у свою чергу їх приймав та претензій щодо їхньої якості не заявляв, суд вважає можливим застосувати до спірних правовідносин статті 526, 610, 614 ЦК України, які регламентують загальні умови виконання зобовязання, правові наслідки та відповідальність за порушення зобовязання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідач зверталась до позивача про неотримання послуг, відсутність тепла, щодо наявності претензій по неякісно наданим послугам та інше.

Посилання представника відповідача на акт відключення квартири від ЦП від 8.09.2011 року та заяву до КПТМ від 8.09.2011 року про самовільне відключення квартири від ЦО як на підтвердження правомірності відключення від ЦО і виключення її як споживача цих послуг, не є належними доказами, виходячи з Порядку відключення житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 р.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову КПТМ м.Красноперекопськ, суд керується Законом України «Про житлово-комунальні послуги» і виходить з того, що ОСОБА_3 зобовязана оплачувати послуги які надаються позивачем із забезпечення її квартири централізованим опаленням. Відключення від системи централізованого опалення її квартири проведено нею у вересні 2011 року. При цьому судом враховується, що за відповідачкою рахується заборгованість за спожиту теплоенергію яка станом на 01 вересня 2009 року складала суму у розмірі 276,25 грн. і ніхто із сторін не простував цю суму, а навпаки представник позивача наполягав, що ця сума є сумою заборгованості яка існувала станом на 1.09.2009 року, а представник відповідача ОСОБА_2 просив застосувати строк позовної давності і стягнути суму заборгованості за період з 01.04.2010 року, вказуючи, що сума заборгованості за цей період складає 1572,45 грн.

Відповідно до правил статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчіть про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності до нового строку не зараховується.

Як убачається з матеріалів справи маючи заборгованість відповідач періодично частково погашала її. Суд вважає, що у даному конкретному випадку мало місце переривання перебігу строку позовної давності, тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за весь час неналежного виконання нею своїх обов'язків.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що у звязку з розглядом в суді даної справи КПТМ м.Красноперекопськ понесло витрати на оплату судового збору в сумі 114,70 коп. і 114,70 грн. при подачі заяви про видачу судового наказу.

Виходячи з того, що позовні вимоги задоволено повністю на суму 2659,65 грн., тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судові витрати пропорційно до частини задоволеного позову.

На підставі викладеного, відповідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов комунального підприємства теплових мереж м.Красноперекопськ задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої та проживаючої м.Красноперекопськ 8 мікрорайон АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1, на користь комунального підприємства теплових мереж м.Красноперекопськ, розташованого м.Красноперекопськ вул.Привокзальна, 10 (р/р 26034300045644 Філіал КРУ ВАТ «Ощадбанк» МФО 324805 ОКПО 20723344) заборгованість в сумі 2659,65 грн. і 229,40 грн. на відшкодування судових витрат, а всього 2889,05 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят девять грн. 05 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

ОСОБА_6