Рішення № 30635395, 02.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р.Справа № 922/574/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Заступника Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Харків в інтересах держави в особі Державного підприємства науково-дослідний і проектний інститут "Союз", м. Харків 3-я особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків до ПАТ "Індустріальна науково-технологічна компанія "ІНТЕК", м. Харків про стягнення 38790,73 грн. за участю представників:

позивача - Огієнко М.О., В.о. директора

3-ї особи - не з'явився

відповідача - не з'явився

прокурора - Говорущак О.М. за посвідченням № 012140 від 31.10.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

Заступник Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Державного підприємства науково-дослідний і проектний інститут "Союз" (позивач) до Закритого акціонерного товариства "Індустріальна науково-технологічна компанія "ІНТЕК" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 32811,41 грн. основного боргу; 3182,71 грн. інфляційних та 3% річних у розмірі 2796,61 грн., у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 3182-Н від 29.12.2006 р.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 06.03.2013 р. за вх. № 8749, надав відзив на позовну заяву з додатком, який судом долучений до матеріалів справи. У відзиві відповідач вказував, що згідно договору № 3182-Н від 29.12.2006 р. відповідач отримував послуги з оренди приміщення за адресою пр. Гагаріна, 168. Комунальні послуги нараховувалися згідно договору № 398-У від 29.11.2006 р., який закінчив свою дію 28.11.2007 р., пролонгований не був. Крім того, відповідач вказував, що вартість орендованого майна стала вища на вартість проведених невід'ємних покращень (ремонту) і він неодноразово зверталася до керівництва інституту з наміром провести залік заборгованості або відшкодувати вартість ремонту. Також, відповідач вказував, що позивач при розрахунку пені не врахував положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а також строків позовної давності щодо вимог про нарахування та стягнення пені.

Прокурор та представник позивача до початку судового засідання призначеного на 02.04.2013 р., через канцелярію господарського суду 02.04.2013 р. за вх. № Д257/13, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач та 3-я особа про судове засідання були повідомлені належним чином, в призначене судове засідання їх представники не з'явилися.

3-я особа, через канцелярію господарського суду 14.03.2013 р. за вх. № 9691, надала письмові пояснення по справі, які судом долучені до матеріалів справи. В наданих поясненнях 3-я особа виклала клопотання про розгляд справи без участі її представника, яке господарським судом задовольняється.

Прокурор, через канцелярію господарського суду 29.03.2013 р. за вх. № 11829, надав докази надіслання на адресу відповідача копії позовної заяви з додатком, які судом долучені до матеріалів справи.

Позивач, через канцелярію господарського суду 19.03.2013 р. за вх. № 10342, надав письмові пояснення щодо відзиву відповідача, які судом долучені до матеріалів справи.

Позивач, через канцелярію господарського суду 02.04.2013 р. за вх. № 12347, надав копії документів згідно клопотання, які судом долучені до матеріалів справи.

Прокурор, через канцелярію господарського суду 02.04.2013 р. за вх. № 12221, надав письмові пояснення щодо відзиву відповідача, які судом долучені до матеріалів справи.

Прокурор, через канцелярію господарського суду 02.04.2013 р. за вх. № 12346, надав клопотання про зміну найменування відповідача по справі з Закритого акціонерного товариства "Індустріальна науково-технологічна компанія "ІНТЕК" на Приватне акціонерне товариство "Індустріальна науково-технологічна компанія "ІНТЕК" у зв'язку з проведеною реорганізацію підприємства відповідача та зміною найменування відповідача. Дане клопотання судом задовольняється у зв'язку з чим відповідачем по справі є саме Приватне акціонерне товариство "Індустріальна науково-технологічна компанія "ІНТЕК".

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, встановив наступне.

29 грудня 2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Індустріальна науково-технологічна компанія «ІНТЕК» (орендар) був укладений договір оренди №3182-Н (надалі - договір оренди), згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею - 804,0 кв.м. за адресою м. Харків, пр. Гагаріна, 168, що знаходиться на балансі Державного підприємства Науково-дослідний і проектний інститут «Союз».

В подальшому між орендодавцем та орендарем 21 січня 2008 року була укладена додаткова угода № 2 до договору оренди № 3182-Н від 29.12.2006 року згідно якої строк дії договору оренди було продовжено на 2 роки 11 місяців, тобто до 27.10.2010 року включно.

На виконання умов договору оренди Державне підприємство Науково-дослідний і проектний інститут «Союз», передало в оренду орендарю нежитлові приміщення загальною площею - 804,0 кв.м. за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 168, та між сторонами був укладений договір № 398-У про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 29.11.2006 р. строком дії до 28.11.2007 р.

Згідно п. 5.2. договору оренди, орендар був зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 3.3. договору оренди було передбачено, що орендна плата вноситься щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітнім, у наступному порядку:

- безпосередньо до Державного бюджети на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70%:

- на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Разом з тим, відповідачем взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати належним чином виконані не були.

Також, відповідачем не були й сплачені інші платежі пов'язані з утриманням майна переданого в оренду, які йому були нараховані позивачем.

Так, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 32811,41 грн., яка на теперішній час не погашена. Наявність заборгованості у розмірі 32811,41 грн. підтверджується наступними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які були складені між сторонами: № 1/28 від 31.03.2010 р. за березень 2010 р.; № 2/41 від 30.04.2010 р. за квітень 2010 р. та № 2/57 від 28.05.2010 р. за травень 2010 р. Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків складений між сторонами відповідно до якого сальдо на користь позивача станом на 28.05.2010 р. становило 32811,41 грн. Також, в матеріалах справи міститься гарантійний лист відповідача № 393 від 28.05.2010 р. відповідно до якого відповідач гарантував позивачу сплату заборгованості у розмірі 32811,41 грн. в строк до кінця червня 2010 р.

Щодо посилань відповідача про те, що вартість орендованого майна стала вища на вартість проведених невід'ємних покращень (ремонту) і він неодноразово зверталася до керівництва інституту з наміром провести залік заборгованості або відшкодувати вартість ремонту, суд зазначає, що дані посилання відповідача не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки п. 10.9. договору оренди передбачалося, що вартість невід'ємних поліпшень, здійснених орендарем за рахунок власних коштів за згодою орендодавця компенсації не підлягає і є державною власністю.

Також, судом не можуть бути прийняти до уваги й посилання відповідача на не вірний розрахунок пені, оскільки пеня за позов не була пред'явлена до стягнення та вона не була нарахована.

Проте позивачем був здійснений розрахунок інфляційних у розмірі 3119,90 грн. та 3% річних у розмірі 2646,63 грн. Наданий суду розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним відносинам, що склалися між сторонами, та не спростований відповідачем.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Також, ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 32811,41 грн., інфляційних у розмірі 3119,90 грн. та 3% річних у розмірі 2646,63 грн., всього - 38577,94 грн.

Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь державного бюджету України суму судового збору у розмірі 1711,90 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 18, 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 29, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Індустріальна науково-технологічна компанія "ІНТЕК" (61068, м. Харків, Комінтернівський район, пр. Московський, буд. 96-А, кв. 15; ідентифікаційний код 31344132; р/р 26009221477100 в АТ "УкрСиббанк" м. Харків МФО 351005) на користь Державного підприємства науково-дослідний і проектний інститут "Союз" (61124, м. Харків, пр. Гагаріна, 168; ідентифікаційний код 14309830; п/р 26008000127846 в Філії АТ "Укрексімбанк" м. Харків МФО 351618) суму основного боргу у розмірі 32811,41 грн., інфляційні у розмірі 3119,90 грн. та 3% річних у розмірі 2646,63 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Індустріальна науково-технологічна компанія "ІНТЕК" (61068, м. Харків, Комінтернівський район, пр. Московський, буд. 96-А, кв. 15; ідентифікаційний код 31344132; р/р 26009221477100 в АТ "УкрСиббанк" м. Харків МФО 351005) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1711,90 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.04.2013 р.

Суддя Доленчук Д. О.