Постанова № 3063538, 30.09.2008, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

30.09.08 Справа № 19/49

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Городечної М.І.

Кузя В.Л.

при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) “Рівненські торгівельні мережі”від 12.06.2008р. № 12-юр

на рішення Господарського суду Рівненської області від 06.06.2008р.

у справі № 19/49

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія “Полісся-Продукт”, м. Житомир

до відповідача ТзОВ “Рівненські торгівельні мережі”, м. Рівне

про стягнення на суму 17003,16 грн.

за участю представників:

від позивача – Верчук М.В. - представник;

від відповідача –не з’явився.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 06.06.2008р. у справі № 19/49, суддя Тимошенко О.М., позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі" (33000, м. Рівне, вул. Грушевського, 2-а, код ЄДРПОУ 33167252), р/р 26000737000023 в УСБ м. Рівне, МФО 333012 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" (10001, м. Житомир, вул. Кооперативна, 6, код ЄДРПОУ 32265298), р/р 2600301173618 в ЦВ Промінвестбанку, МФО 311056 - основний борг в сумі 15694 грн. 03 коп., пеню в сумі 1102 грн. 39 коп., три проценти річних в сумі 206 грн. 74 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 170 грн. 00 коп., витрати по сплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивоване нормами ст.ст.11, 509, 526, ч.1 ст.530, ст.611, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, а також зокрема тим, що вимоги позивача підтверджуються матеріалами справи, грунтуються на договорі та законі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ “Рівненські торгівельні мережі” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішенням Господарського суду Рівненської області від 06.06.2008р. по справі № 19/49 за позовом ТзОВ ТК „Полісся-Продукт” до ТзОВ “Рівненські торгівельні мережі” про стягнення 17003,16 грн., прийняти нове рішення, яким відмовити в позові ТзОВ ТК „Полісся-Продукт” до ТзОВ “Рівненські торгівельні мережі”, оскільки вважає, що дане рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, господарський суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, та прийняв рішення, яке не відповідає дійсним обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення Господарського суду Рівненської області від 06.06.2008р. по справі № 19/49 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає дане рішення обгрунтованим, законним і прийнятим з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При прийнятті постанови апеляційний господарський суд виходить з наступного.

01 грудня 2006 року між ТзОВ "Рівненські Торгівельні Мережі" та ТзОВ Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" було укладено договір купівлі-продажу № 10292 з протоколом розбіжностей від 01.12.2006р. За умовами даного договору позивач (продавець) зобов'язувався передати у власність, а відповідач (покупець) прийняти та розрахуватися за товари у відповідності з умовами даного Договору та прийнятих сторонами змін та доповнень до даного Договору.

У листопаді-грудні 2007 року позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 15694,03 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, наявними в матеріалах справи (а.с.18-44).

Відповідно до п.3.3. даного Договору основою для оплати по даному Договору товару є: передача покупцю оформленої у встановленому діючим законодавством порядку товарної накладної і податкової накладної. При відсутності вище вказаних документів, включаючи неналежне їх оформлення, сплата за поставлений товар Покупцем проводиться до усунення продавцем такого порушення. У разі, якщо після прийняття товару Покупцем виявлено факт відсутності товарної накладної чи податкової накладної, включаючи неналежне їх оформлення, останній бере зобов’язання впродовж 15 днів повідомити про це продавця. Невиконання покупцем даної вимоги не звільнює його від вчасної оплати за прийнятий товар.

За станом на 08.05.2008 р. відповідач заборгував позивачу кошти в сумі 15694,03 грн.

Направлена на адресу відповідача претензія № 5-1 від 20.03.2008 року з вимогою сплатити суму боргу залишена останнім без відповіді та задоволення.

За порушення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 1102,39 грн. згідно п. 8.2 Договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення з 16.11.2007р. по 08.05.2008р., а також 3 проценти річних в сумі 206,74 грн. Додані розрахунки сум пені та 3% річних судом перевірено.

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача становить 17003,16 грн.

Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

За умовами ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача підтверджуються матеріалами справи, грунтуються на договорі та законі, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат згідно ст. 49 ГПК України.

Доводи апеляційної скарги спростовуються тим, що скаржником (відповідачем) не подано доказів судам обох інстанцій невиконання позивачем своїх зобов’язань по Договору і відсутності заборгованості (сплати за поставлений товар) відповідача перед позивачем.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Залишити рішення Господарського суду Рівненської області від 06.06.2008р. у справі № 19/49 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Судові витрати покласти на скаржника.

Головуючий-суддя Процик Т.С.

суддя Городечна М.І.

суддя Кузь В.Л.