Рішення № 30633371, 09.04.2013, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

09.04.2013 Справа № 0825/9354/2012

Пров. № 2/337/138/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Бондаренко І.В.

при секретаріБиковій С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Державна іпотечна установа при Кабінеті Міністрів України, про розподіл майна подружжя, визнання права власності, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Державна іпотечна установа при Кабінеті Міністрів України, про розподіл майна подружжя, визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 подала до суду позов до ОСОБА_2, в якому просить розподілити спільне майно подружжя квартиру АДРЕСА_1, визнавши за нею право власності на ? частину цієї квартири, як придбаної у шлюбі з відповідачем.

ОСОБА_2 з позовом не погодився та заявив зустрічний позов, в якому просить визнати за ним право особистої власності на 486/500 частин вказаної квартири, а за ОСОБА_1 визнати право власності на 7/500 частин цієї квартири як на частку, яка дорівнює половині коштів, сплачених за іпотечним кредитом під будівництво цієї квартири під час їх шлюбу, після чого припинити її право власності на 7/500 частин квартири з виплатою їй компенсації за цю незначну частку, і визнати за ОСОБА_2 право індивідуальної власності на всю квартиру.

ОСОБА_1 з зустрічним позовом не погодилась, підтримує свій позов.

Представник третьої особи в судові засідання не з»явився, заперечень по позову не надав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 07.08.1999 року по 29.12.2009 року, в рішенні Хортицького районного суду м.Запоріжжя 09.11.2009 року, яке набрало законної сили, встановлено, що шлюбні відносини між сторонами припинені з травня 2009 року.

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

23.04.2010 року ОСОБА_1 зареєструвала інший шлюб на змінила прізвище з «Лукьянова» на «Псюкалова».

14.08.2007 року ОСОБА_2 уклав з ТОВ «Постулат» договір купівлі-продажу цінних паперів №48, в обмін на що був укладений договір про бронювання квартири за адресою АДРЕСА_2, будівництво якої здійснювало ТОВ «Постулат».

Згідно квитанції №75479 від 14.08.2007 року ОСОБА_2 вніс до ТОВ «Постулат» первинний внесок за цим договором та на будівництво квартири в сумі 13675,40 грн..

16.08.2007 року ОСОБА_2 уклав з ТОВ «Український промисловий банк» кредитний договір №501-99/К-07, за умовами якого отримав кредит для придбання нерухомості в сумі 51540 доларів США під 12% річних.

16.08.2007 року ОСОБА_2 уклав з ТОВ «Український промисловий банк» іпотечний договір №501-99/Z-07, в забезпечення повернення кредитних зобов»язань в сумі 51540 доларів США за вказаним кредитним договором.

Предметом іпотеки за цим договором відповідно до п.1.2 договору, є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, за адресою АДРЕСА_2.

16.08.2007 року ОСОБА_1 /тоді ОСОБА_4В./ уклала з ТОВ «Український промисловий банк» договір поруки №501-99/П-07-1, згідно якого поручилась за належне виконання ОСОБА_2 його зобов»язань за кредитним договором від 16.08.2007 року.

13.09.2007 року ОСОБА_2 продав належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_3 за 202000 грн..

Зазначена квартира належала ОСОБА_2 на праві власності в порядку спадкування, згідно свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, виданого 17.01.1998 року.

13.09.2007 року тобто в день продажу належної йому в порядку спадкування квартири - ОСОБА_2 у виконання своїх зобов»язань за кредитним договором №501-99/К-07сплатив ТОВ «Український промисловий банк» 39400 доларів США /еквівалент 198970 грн./, що підтверджується квитанцією №8060 від 13.09.2007 року.

17.07.2009 року ОСОБА_2 уклав з ТОВ «Український промисловий банк» додаткову угоду до кредитного договору №501-99/К-07 від 16.08.2007 року, згідно якої назву договору змінено на іпотечний кредит, та сторони погодились, що ОСОБА_2 надано кредит в сумі 83100 грн. під 16,5% річних, строком до 16.07.2034 р. для поліпшення житлових умов.

В цей же день ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали з ТОВ «Український промисловий банк» договір поруки №501-99/ Zфпор-09, де ОСОБА_4 поручилась за належне виконання ОСОБА_2 його зобов»язань за кредитним договором від 16.08.2007 року та додаткової угоди до нього від 17.07.2009 року.

30.05.2008 року ОСОБА_2 було видане свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, яке було належним чином зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Згідно договору відступлення прав вимоги №138/09 від 14.08.2009 року ТОВ «Український промисловий банк» відступив право вимоги за іпотечним договором від 16.08.2007 року, укладеним з ОСОБА_2, Державній іпотечній установі при КМУ.

Згідно наданих ОСОБА_2 квитанцій про сплату кредиту та відсотків по кредитному та іпотечному договорам, кошти, сплачені за квартиру за час перебування сторін у шлюбних відносинах з серпня 2007 року по квітень 2009 року включно, складають: за 2007 рік 3867,15 гр.; за 2008 рік 9714,49 грн.; за 2009 рік 3720,41 грн., а всього 17302,05 грн., а також первинний внесок в сумі 13675,40 грн., що в сумі складає 30977,45 грн..

На цей час кредитні зобов»язання за кредитним та іпотечним договорам ОСОБА_2 ще не виконані, він продовжує сплачувати кредит.

Свідок ОСОБА_5 мати ОСОБА_2 суду пояснила, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 вона допомагає сину погашати кредит за квартиру.

ОСОБА_2 заявлялось клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, яка була призначена ухвалою суду, але не проведена, після чого ОСОБА_2 від проведення вказаної експертизи відмовився, про що надав суду відповідну письмову заяву.

Наприкінці судового розгляду справи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали суду заяви про те, що змінювати позовні вимоги вони не бажають, ОСОБА_2, також, подав заяву про відмову від призначення та проведення судових експертиз.

Вислухавши сторони та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

У відповідності до ст.60 СК України та до ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям під час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю, а відповідно до ст.70 СК України в разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності, частки чоловіка та дружини є рівними, якщо інше не визначено домовленістю або договором. Згідно ст.57 СК України особистою власністю чоловіка або дружини є майно, набуте, в тому числі, в порядку спадкування.

При цьому, відповідно до ст.62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилось, воно в разі спору може бути визнане за рішенням суду об»єктом права спільної сумісної власності подружжя. Згідно ч.3 ст.61 СК України якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім»ї то майно, одержане за цим договором, є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При розгляді справ про розподіл майна подружжя суд встановлює обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з»ясовує джерело і час його придбання, також, до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються, також, борги подружжя та правовідносини за зобов»язаннями, що виникли в інтересах сім»ї.

Враховуючи наведене та матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що квартира АДРЕСА_4 придбана ОСОБА_2 в період шлюбу з ОСОБА_1 та в інтересах сім»ї, а також кредитний і іпотечний договори щодо цієї квартири ним укладені в інтересах сім»ї, тому вона є об»єктом спільної сумісної власності подружжя, і підлягає розподілу між сторонами як спільне майно подружжя.

При цьому, у відповідності до ст.ст.11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, обов»язок надання яких покладається на сторони по справі.

Заявивши вимоги щодо розподілу цієї квартири в частках 486/500, 14/500 та 7/500, ОСОБА_2 нічим об»єктивно ці частки не обґрунтував, від проведення судової експертизи з метою визначення часток з урахуванням сплати ним коштів за квартиру, яка належала йому в порядку спадкування, або з урахуванням грошової суми, сплаченої за кредитним договором саме за період шлюбу з ОСОБА_1 відмовився. Крім того, ОСОБА_2 не заявлялись вимоги щодо розподілу грошових коштів, сплачених по кредитному договору в період шлюбу.

Таким чином, при визначенні часток в праві власності на вказану квартиру суд виходить з відсутності домовленості між сторонами про розподіл спільного майна, та з норм ст.70 СК України щодо рівності часток подружжя, та приходить до висновку про те, що за ОСОБА_1 необхідно визнати право власності на 1/2 частину спільної квартири, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Крім того, у відповідності до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1В, необхідно стягнути сплачений нею розмір судового збору.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,208,212-218 ЦПК України, ст.ст.60,62,69-71 СК України, ст. 368 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 /і.н. 2822508063/ право власності на ? частину квартири АДРЕСА_4.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1209 грн..

На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції.

Суддя