Ухвала суду № 30632355, 10.04.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/877/13-ц Головуючий у 1-й інст. Комісарчук О.В.

Категорія 2 Доповідач Товянська О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді : Товянської О.В.

суддів: Микитюк О.Ю., Гансецької І.А.

при секретарі : Дехтієвській Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом знесення самочинно побудованої будівлі

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу судді Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 14 лютого 2013р.,-

встановила:

В січні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом. Просив усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом знесення самочинної будівлі за адресою АДРЕСА_1, а саме тамбуру, позначеного на технічному плані літерою а-1, за рахунок ОСОБА_2 Зазначав, що є власником 27/100 ід.ч. житлового будинку по АДРЕСА_1, яка належить йому на підставі договору дарування від 05.01.1996р., посвідченого 2ою Державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за № 416. Іншим співвласником 73/100 даного домоволодіння є відповідач по справі - ОСОБА_2 Будинок був у непридатному для проживання стані, потребував капітального ремонту. Сторони вирішили розібрати та реконструювати будинок в існуючих раніше межах. Проте у 2006 році він потрапив до місць позбавлення волі, не мав змоги здійснити будівництво, оформити необхідні документи. ОСОБА_2, скориставшись ситуацією, звернулась із заявою до Житомирського міськвиконкому Житомирської міської ради з проханням надати дозвіл на реконструкцію всього будинку АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок частки ОСОБА_1 Оскільки його частина житлового будинку знищена, право власності на належну йому частину будинку припинилося.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 14 лютого 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернутою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції. Зазначає, що ухвалою від 25.01.2013 р. його заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, які він усунув у встановлений строк.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 25.01.2013р. позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху, як така, що не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України.

Ухвалою судді від 14.02.2013р. позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною і повернуто з підстав невиконання вимог ухвали про залишення заяви без руху, а саме : у позові відсутнє посилання на докази щодо реєстрації права власності на житловий будинок, не визначено ціну позову, що унеможливлює в подальшому визначення судового збору, а також не зазначено докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Проте з висновками судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, апеляційний суд не може погодитись, виходячи із наступного.

Статтею 119 ЦПК України визначено форму і зміст позовної заяви. Зокрема, п.6 ч.2 цієї норми вказує на необхідність зазначення позивачем доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Як вбачається із змісту позовної заяви, ОСОБА_1, звертаючись до суду, зазначав, що він через життєві обставини не зміг оформити правовстановлюючі документи на спірний будинок.

На виконання вимог ухвали про усунення недоліків, заявник долучив копії : договору дарування, технічного паспорту, генерального плану, плану земельної ділянки, рішення апеляційного суду Житомирської області від 04 листопада 2010р. та інші докази.

Суддя першої інстанції визнав заяву ОСОБА_1 неподаною та повернув її останньому з надуманих підстав, оскільки згідно п.4 ч.6 ст.130 ЦПК України якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному ч.3 вказаної статті, тобто до судового розгляду, суд з'ясовує, які докази подані чи подаються на попередньому судовому засіданні кожною стороною для обгрунтування щодо невизнаних обставин.

Заявник докази (засоби доказування) зазначив і долучив до справи, тому підстав для висновку про невідповідність позовної заяви вимогам Цивільного процесуального кодексу України у судді в даному випадку не було, питання щодо подання доказів може бути вирішене під час попереднього розгляду справи. Вимога судді про необхідність подання копії позову із додатками для направлення третій особі є необгрунтованою, оскільки такого клопотання про необхідність залучення третьої особи, у позовній заяві ОСОБА_1 немає, позовні вимоги він заявив немайнового характеру.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що процесуальні права позивача є порушеними і таке порушення є правовою підставою для скасування судового рішення з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,311-315,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 14 лютого 2013 року скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді: