Постанова № 30632286, 09.04.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/343/13-a

"09" квітня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

при секретарі судового засідання Будзику Б.П.,

за участю представника позивача Мартищук Л.П.,

представника відповідача Стефінів Ж.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю СП «Джерела» до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про визнання скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СП «Джерела» (далі - ТзОВ СП «Джерела», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (далі - Бережанська МДПІ Тернопільської області ДПС, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.01.2013 року № 0000022301/240, № 0000032301/240, № 0000042301/240.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

Бережанською МДПІ Тернопільської області ДПС проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТзОВ СП «Джерела» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2012 року, про що складено акт від 06.09.2012 року № 147/22-134/24633690, та встановлено порушення вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320.

На підставі акту перевірки та після адміністративного оскарження, яким частково скасовані первинні податкові повідомлення-рішення, 24.01.2013 року Бережанською МДПІ Тернопільської області ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000022301/240, № 000032301/240, № 0000042301/240. Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення неправомірними, необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, з наступних підстав.

Висновки Бережанської МДПІ Тернопільської області ДПС про завищення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість зроблені по господарській операції з придбання прибору-індикатора, по якій платником податків не представлено під час перевірки товарно-транспортної накладної на його перевезення.

Позивач вказує на реальність придбання даного прибору-індикатора, який необхідний для вимірювання вологості макаронних виробів на різних етапах їх сушки, та використання його в основній господарській діяльності товариства - виробництві макаронних виробів. Такий прибор-індикатор являє собою за розміром сірникову коробку і до нього додається млинок-подрібнювач, що за принципом дії схожий на маленьку кавомолку, якою подрібнюється сухий макаронний виріб перед засипанням у прибор-індикатор. Вага обладнання становить 1,4 кг. Прилад придбаний керівником, який, перебуваючи у відрядженні у місті Дніпропетровську, знайомився з новими технологіями по виробництву макаронних виробів, та особисто ним привезений. В акті перевірки відповідачем таке обладнання перейменоване як «вологомір з кавоваркою».

Підприємство має всі необхідні первинні документи бухгалтерського обліку, що підтверджують таку господарську операцію придбання прибору-індикатора, та правомірно сформувало податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати. На момент придбання обладнання продавець товариство з обмеженою відповідальністю «Єва-Дніпро» (далі - ТзОВ «Єва-Дніпро») було зареєстроване платником податку на додану вартість. При цьому, відсутність на даний час такого суб'єкта господарювання за юридичною адресою не може бути підставою для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат добросовісному платнику, яким є позивач.

Інше порушення, яке стало підставою для нарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, стосується відсутності підпису одержувача на видаткових касових ордерах про видачу коштів позикодавцеві ОСОБА_4 Так, протягом 2010-2012 років у зв'язку з господарською необхідністю позивач згідно договору позики від 01.03.2010 року отримував поворотну фінансову допомогу від засновника ОСОБА_4 та при можливості повертав такі кошти позикодавцеві готівкою. Такі касові операції оформлялися відомостями на видачу готівки та видатковими касовими ордерами. Як вбачається з акту перевірки, на окремих видаткових касових ордерах відсутні підписи одержувача, проте по даних операціях оформлені ще й відомості на видачу готівки, які містять підпис одержувача, проте такі касові документи не взяті до уваги відповідачем.

По даному порушенню Бережанською МДПІ Тернопільської області ДПС зроблено висновки про те, що ТзОВ СП «Джерела» занижено включення поворотної фінансової допомоги у відповідних податкових періодах до валових доходів, а також порушено касову дисципліну та завищено ліміт залишку готівки в касі.

Позивач зазначає, що при неповерненні на кінець звітного періоду сум поворотної фінансової допомоги відображав їх у валових доходах, а у разі, коли у майбутніх податкових періодах повертав таку фінансову допомогу особі, яка її надала, то збільшував суму валових витрат (зменшував валовий дохід), а тому будь-яких порушень податкового законодавства не допустив. А також не повинен нести відповідальність за порушення норм з регулювання обігу готівки, оскільки касові операції оформляв належно та не допустив перевищення ліміту готівки у касі.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та зазначила таке.

Податковий орган при перевірці проводив інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та мав можливість з'ясувати наявність і використання у виробництві прибору-індикатора для вимірювання вологості виробів, який придбаний у ТзОВ «Єва-Дніпро». Відсутність товарно-транспортної накладної для перевезення обладнання розміром у сірникову коробку не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість та валових витрат. По даній операції розрахунки проведенні в повному обсязі.

Щодо відсутності підпису одержувача на видаткових касових ордерах, то представник позивача зазначила, що видача коштів ОСОБА_4, як повернення сум фінансової грошової допомоги, підтверджена, крім таких касових ордерів, відомостями на виплату грошей, що містять усі необхідні реквізити, у тому числі підпис одержувача. Такі відомості були в касовій документації під час проведення перевірки і оглядалися головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю Бережанської МДПІ Тернопільської області ДПС Щербанем П.З., проте до уваги не взяті, та зроблені помилкові висновки, на підставі яких донараховано податок на прибуток підприємства та застосовані штрафні санкції за перевищення ліміту готівки у касі.

Крім того, розрахунок донарахованих за результатами перевірки сум грошових зобов'язань та застосованих штрафних санкцій, наданий Бережанською МДПІ Тернопільської області ДПС, містить арифметичні помилки та суперечності (неточності).

Представник позивача просила скасувати податкові повідомлення-рішення Бережанської МДПІ Тернопільської області ДПС від 24.01.2013 року № 0000022301/240, № 0000032301/240, № 0000042301/240 як неправомірні.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову від 07.03.2013 року № 890 (а. с. 33-34), та зазначили таке.

Бережанською МДПІ Тернопільської області ДПС проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТзОВ СП «Джерела» з питань дотримання вимог податкового законодавства, результати якої оформлені актом від 06.09.2012 року № 147/22-134/24633690, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Перевіркою встановлено не дотримання позивачем вимог статей 134, 135, 137 Податкового кодексу України, положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість» та занижено дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, завищено валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.

Такі порушення пов'язані з не включенням до складу інших доходів поворотної фінансової допомоги, наданої співзасновником ОСОБА_4, яка не повернута в термін не пізніше 365 календарних днів з дня її одержання. У видаткових касових ордерах, згідно яких повернуто фінансову допомогу, відсутній підпис одержувача. Крім того, така відсутність підпису на касових документах є порушенням Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, та, як наслідок, позивачем допущено перевищення ліміту готівки в касі, за що передбачено відповідальність у вигляді штрафу.

Інше порушення пов'язане з придбанням ТзОВ СП «Джерела» у ТзОВ «Єва-Дніпро» вологоміру з кавоваркою згідно з податковою накладної від 04.10.2010 року без наявності товарно-транспортної накладної та документів, що посвідчують якість. По даному контрагенту також отримано інформацію від Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, що дане підприємство не знаходиться за податковою адресою.

Представник відповідача вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, допитавши свідка, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ СП «Джерела» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААВ № 409340 від 22.11.2012 року (а. с. 121), знаходиться на обліку як платник податків у Бережанській МДПІ Тернопільської області ДПС, зареєстроване платником податку на додану вартість.

Бережанською МДПІ Тернопільської області ДПС проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТзОВ СП «Джерела» (код ЄДРПОУ 24633690) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2012 року, про що складено акт від 06.09.2012 року № 147/22-134/24633690 (далі - акт перевірки від 06.09.2012 року), (а. с. 5-21).

В ході проведення перевірки встановлено ряд порушень податкового законодавства, зокрема, вимог статей 134, 135, 137, 185, 187 Податкового кодексу України, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 2.8, 2.9 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, внаслідок чого, як зазначено у висновку акту перевірки від 06.09.2012 року, допущено:

- заниження податку на прибуток на суму 19373 грн. 00 коп. за рахунок заниження валових доходів на 84758 грн. 00 коп. та завищення валових витрат на 168 грн. 00 коп.;

- заниження податку на додану вартість на суму 5860 грн. 00 коп.;

- перевищення ліміту залишку готівки у касі товариства на суму 34552 грн. 48 коп.

На підставі акту перевірки від 06.09.2012 року Бережанською МДПІ Тернопільської області ДПС 27.09.2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення, які були оскаржені платником податків в адміністративному порядку.

За результатами розгляду первинної скарги ДПС у Тернопільській області прийнято рішення про її часткове задоволення та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2012 року в частині визначення штрафної (фінансової) санкції з податку на прибуток підприємства в сумі 1610 грн. 00 коп. Рішенням Державної податкової служби України від 16.01.2013 року № 708/7/10-2415 повторну скаргу позивача задоволено також частково та скасовані податкові повідомлення-рішення від 27.09.2012 року про визначення грошового зобов'язання (штрафних санкцій) з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість в частині використання води та продажу готової продукції (а. с. 47-51).

Після адміністративного оскарження Бережанською МДПІ Тернопільської області ДПС прийняті такі податкові повідомлення-рішення:

- № 0000022301/240, яким ТзОВ СП «Джерела» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 15976 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем - 14069 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1907 грн. 00 коп. (а. с. 23 зворот);

- № 0000032301/240, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 810 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем - 648 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 162 грн. 00 коп. (а. с. 23);

- № 0000042301/240, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 69104 грн. 96 коп. (а. с. 22).

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України від 02.02.2010 року № 2755-VI (чинного з 01.01.2011 року), з наступними змінами та доповненнями (далі - ПК України), передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення перевірялися судом на відповідність критеріям, визначеним у частині третій статті 2 КАС України, що певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, якої повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб'єкти.

Зокрема, чи оскаржувані рішення прийняті суб'єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в межах своєї компетенції, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами; обґрунтовано. Так, прийняття рішення обґрунтовано зобов'язує суб'єкта владних повноважень врахувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації, уникаючи висновків, що базуються на припущеннях. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

При вирішенні справи та прийнятті постанови суд враховує наступні обставини та положення чинного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 602541, виданої відділом статистики у Бережанському районі Головного управління статистики у Тернопільській області 27.11.2012 року, ТзОВ СП «Джерела» здійснює серед іншого такі види діяльності: виробництво макаронних виробів та подібних борошняних виробів, виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості (а. с. 65). Такі основні види діяльності позивача зазначені і в пункті 2.8 акту перевірки від 06.09.2012 року (а. с. 6).

В межах господарської діяльності товариством (замовник) було укладено договір поставки № 1001-01 від 01.10.2010 року з ТзОВ «Єва-Дніпр» (постачальник), за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити прилад-індикатор для експрес контролю вологості сипучих продуктів (макаронних виробів) «Варіант-МІ» в комплекті з кавомолкою (а. с. 67-68). Передача товару оформлена видатковою накладною № 1008-01 від 08.10.2010 року на поставку товару, виписана податкова накладна від 04.10.2010 року № 100404 на суму 3885 грн. 00 коп., у тому числі податок на додану вартість 647 грн. 50 коп. (а. с. 66, 69). Розрахунки між сторонами проведені у повному обсязі.

По даній господарській операції з ТзОВ «Єва-Дніпро» позивачем сформовано у ІІІ кварталі 2010 року валові витрати на суму 3227 грн. 50 коп. та віднесено до складу податкового кредиту за жовтень 2010 року сплачений податок на додану вартість у розмірі 648 грн. 00 коп. (а. с. 87-92).

В акті перевірки від 06.09.2012 року зроблені висновки про неправомірне формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по господарській операції з ТзОВ «Єва-Дніпро» у зв'язку з таким: відсутні товарно-транспортні накладні (далі - ТТН) та документи, що посвідчують якість; згідно з отриманою інформацією від Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська дане підприємство-контрагент не знаходиться за податковою адресою; оприбуткування товару від ТзОВ «Єва-Дніпро» проводилось на підставі податкової накладної без отримання документів, що слідують з вантажем (санітарні, якісні сертифікати, свідоцтва, довідки тощо, що визначаються правилами перевезення вантажів), податкова накладна оформлена неналежно в частині номенклатури поставки. Крім того, в акті перевірки від 06.09.2012 року з посиланням на податкову накладну від 04.10.2010 року № 100404 описано про придбання вологоміру з кавоваркою, тоді як в дійсності у податковій накладній зазначено прилад-індикатор «Варіант-МІ» в комплекті з кавомолкою (а. с. 69).

Бережанською МДПІ Тернопільської області ДПС в акті перевірки від 06.09.2012 року вказано, що валові витрати і податковий кредит з податку на додану вартість сформовано без будь-яких якісних посвідчень та документів, що підтверджують транспортування. З показів свідка - головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю Бережанської МДПІ Тернопільської області ДПС Щербаня П.З., який проводив перевірку ТзОВ СП «Джерела», слідує, що по даній господарській операції ТзОВ «Єва-Дніпро» податкові зобов'язання з податку на додану вартість були відображені у відповідному податковому періоді, розрахунки проведені в повному обсязі між сторонами договору поставки. Проведення зустрічної звірки по ТзОВ «Єва-Дніпро» не ініціювалось, оскільки товариство не знаходилось за юридичною адресою.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/98-ВР (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону). Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства України та доводи Бережанської МДПІ Тернопільської області ДПС, судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарської операції, за якою ТзОВ СП «Джерела» сформований податковий кредит та валові витрати, зокрема, належного оформлення первинних документів та дотримання умов формування податкового кредиту з податку на додану вартість, руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, наявність можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів і господарською діяльністю платника податків.

Оцінюючи докази, які є у справі, суд враховує норми частини другої та третьої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно якої підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З метою з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами суд вживав заходи, визначені частинами четвертою, п'ятою статті 11 КАС України, зокрема, суд зобов'язував сторін надати всі докази на підтвердження обгрунтування позовних вимог та заперечення.

Позивач надав суду достатні та належні докази, які підтверджують, що поставка від ТзОВ «Єва-Дніпро» приладу-індикатора для експрес контролю вологості сипучих продуктів (макаронних виробів) «Варіант-МІ» в комплекті з кавомолкою носила реальний характер, угода укладались в межах господарської діяльності товариства. Надані позивачем первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88. ТзОВ СП «Джерела» правомірно по такій господарській операцій сформовано валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість. Податкова накладна від 04.10.2010 року № 100404 містить всі обов'язкові реквізити, передбачені пунктом 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд не бере до уваги пояснення представника відповідача та свідка щодо підстав для висновку про неправомірне формування валових витрат і податкового кредиту з посиланням на відсутність ТТН, оскільки як вбачається з інструкції з експлуатації приладу-індикатору для експрес визначення вологості макаронних виробів «Варіант-МІ» даний прилад має габарити 170 х 85 х 40 міліметрів, вагу 0,30 кілограм (а. с. 93-94). Одночасно з приладом в комплекті додавалася кавомолка, необхідна для подрібнення макаронних виробів, яка аналогічно приладу невеликих розмірів та ваги. З пояснень представника позивача слідує, що обладнання придбане у місті Дніпропетровську керівником, який, перебуваючи у відрядженні, знайомився з новими технологіями по виробництву макаронних виробів, та особисто ним привезене. Такий прилад знаходиться на виробництві та використовується за призначення. З показів свідка Щербаня П.З., пояснень представника відповідача вбачається, що останні не заперечують той факт, що прилад є в наявності та використовується позивачем, проте, на їх переконання, поставка такого товару мала бути оформлена ТТН.

В подальшому представник відповідача надала суду акт перевірки Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Дніпропетровська від 14.07.2011 року № 1101/231/35544098 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Єва-Дніпро» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.04.2009 року по 01.05.2011 року» (а. с. 104-113), з якого слідує, що у ТзОВ «Єва-Дніпро» відсутні умови для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Такі висновку ґрунтуються на аналізі баз даних податкового органу з відомостями про чисельність працюючих та податкової звітності з податку на додану вартість, податку на прибуток без фактичного з'ясування контролюючим органом реального майнового стану суб'єкта господарювання та перевірки його фінансово-господарської діяльності за період, коли виникли спірні правовідносини. Аналіз даних податкової звітності, наведений в акті перевірки від 14.07.2011 року № 1101/231/35544098, свідчить про те, що висновки податкового органу ґрунтуються не на первинних документах бухгалтерського та податкового обліку про наявність чи відсутність основних засобів, нематеріальних активів, трудових ресурсів, про зміст і обсяг господарських операцій, а на припущеннях.

Встановлені обставини в справі вказують на реальне виконання сторонами договору своїх зобов'язань, судом не було виявлено будь-яких інших доказів, які б підтверджували те, що укладення угоди, на підставі якої виникли спірні господарські зобов'язання, не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, чи свідчили б про намір сторін ухилитися від оподаткування.

Наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту з податку на додану вартість є обов'язковою, але, не безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) не мали реального характеру. В даній справі відповідач Бережанська МДПІ Тернопільської області ДПС не довела, що відомості у наведених вище документах, складених по операціях придбання приладу-індикатору у ТзОВ «Єва-Дніпро», не відповідають дійсності.

Отже, на думку суду, позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 648 грн. 00 коп. та валових витрат по господарських операціях у розмірі 3227 грн. 50 коп. з ТзОВ «Єва-Дніпро», висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. Відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.01.2013 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у сумі 807 грн. 00 коп. та податку на додану вартість в сумі 648 грн. 00 коп. і застосування штрафної санкції є протиправними.

Як вбачається з акту перевірки від 06.09.2012 року ТзОВ СП «Джерела» допущене також порушення при формуванні валових доходів, а саме: занижено включення поворотної фінансової допомоги, наданої ОСОБА_4, та не повернутою на день проведення перевірки в сумі 6000 грн. 00 коп. у ІІІ кварталі 2010 року, 28000 грн. 00 коп. у ІІ кварталі 2011 року, 24700 грн. у І кварталі 2012 року. Такі висновки зроблені на підставі того, що видача готівкових коштів на повернення фінансової допомоги проводилась з оформленням видаткових касових ордерів про видачу коштів ОСОБА_4, проте на таких видаткових касових ордерах відсутній підпис одержувача. При цьому податковим органом зазначено, що позивачем неправильно формувались валові доходи з посиланням на підпункт 4.1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункт 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 ПК України.

Відповідно до підпункту 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, з змінами і доповненнями), чинного до 01.04.2011 року поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Згідно з підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 цього Закону валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Пунктом 135.1, підпунктом 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 ПК України передбачено, що до складу доходів, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу. У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання. Операції з отримання/надання фінансової допомоги між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, не приводять до зміни їх витрат або доходів.

Як вбачається з матеріалів справи 01.03.2010 року між ОСОБА_4 (позикодавець) та позивачем (позичальник) укладено договір позики, за яким позичальник отримав грошові кошти у розмірі 200000 грн. 00 коп. та зобов'язувався їх повернути позикодавцеві готівкою або шляхом зарахування на банківський рахунок (а. с. 70).

Повернення поворотної фінансової допомоги позикодавцеві ОСОБА_4 у спірних випадках, а саме: в сумі 6000 грн. 00 коп. у ІІІ кварталі 2010 року, 28000 грн. 00 коп. у ІІ кварталі 2011 року, 24700 грн. у І кварталі 2012 року проводилось готівкою з оформленням видаткових касових ордерів та відомостей на видачу коштів. До матеріалів справи долучено такі касові документи:

- видатковий касовий ордер від 13.08.2010 року на суму 6000 грн. 00 коп., відомість на виплату грошей № 3 за серпень 2010 року про виплату 13.08.2010 року 6000 грн. 00 коп. ОСОБА_4, касову книгу за 13.08.2010 року (а. с. 35, 72);

- видатковий касовий ордер від 30.06.2011 року на суму 28000 грн. 00 коп., відомість на виплату грошей № 3 за червень 2011 року про виплату 30.06.2011 року 28000 грн. 00 коп. ОСОБА_4, касову книгу за 30.06.2011 року (а. с. 37, 73);

- видатковий касовий ордер від 25.01.2012 року на суму 5800 грн. 00 коп., відомість на виплату грошей № 2 за січень 2012 року про виплату 25.01.2012 року 5800 грн. 00 коп. ОСОБА_4, касову книгу за 25.01.2012 року (а. с. 36, 74);

- видатковий касовий ордер від 30.01.2012 року на суму 8800 грн. 00 коп., відомість на виплату грошей № 5 за січень 2012 року про виплату 30.01.2012 року 8800 грн. 00 коп. ОСОБА_4, касову книгу за 30.01.2012 року (а. с. 38, 76);

- видатковий касовий ордер від 31.01.2012 року на суму 5400 грн. 00 коп., відомість на виплату грошей № 6 за січень 2012 року про виплату 31.01.2012 року 5400 грн. 00 коп. ОСОБА_4, касову книгу за 31.01.2012 року (а. с. 40, 77);

- видатковий касовий ордер від 13.02.2012 року на суму 4700 грн. 00 коп., відомість на виплату грошей № 1 за лютий 2012 року про виплату 13.02.2012 року 4700 грн. 00 коп. ОСОБА_4, касову книгу за 13.02.2012 року (а. с. 39, 78).

Судом оглянуто такі документи на видачу готівки, які містять підписи керівника і головного бухгалтера, відомості про одержувача з зазначенням номера паспорта, ким і коли він виданий. Одержувачем коштів ОСОБА_4 проставлено підпис у видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), видаткова відомість складена в кожному випадку окремо на одного одержувача. При цьому відсутній підпис одержувача у видаткових касових ордерах, виписаних на ті самі касові операції, що й видаткові відомості про видачу грошей.

Надаючи правову оцінку зазначеним правовідносинам суд враховує таке.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, визначений у Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 (далі - Положення № 637).

Відповідно до пункту 3.1 глави 3 даного Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Пунктом 3.4 глави 3 Положення № 637 визначено, що видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю (пункт 3.5 глави 3 Положення № 637)

Згідно з пунктом 4.2 глави 4 Положення № 637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Зміст наведених положень у їх системному зв'язку свідчить на користь висновку, що при оцінці питання дотримання позивачем порядку ведення касових операцій визначальне значення має встановлення факту видачі або отримання (повернення) готівкових коштів, а не тільки правильність складання відповідних звітних документів. При цьому норми глави 3 Положення дають право суб'єкту господарювання проводити касові операції або шляхом складання видаткового касового ордеру або через оформлення видаткової відомості на виплату грошей.

Судом встановлено, що у спірному випадку факт видачі коштів ОСОБА_4 як повернення фінансової допомоги підтверджений видатковими відомостями на виплату грошей та відповідними записами у касовій книжці, при цьому видаткові відомості на виплату грошей містять усі необхідні реквізити та підпис одержувача коштів, а тому суд враховує такі касові документи як належний доказ оформлення та фактичної видачі готівки з каси.

З показів допитаного свідка Щербаня П.З. вбачається, що видаткові відомості на виплату грошей ОСОБА_4 № 3 за серпень 2010 року, № 3 за червень 2011 року, № 2, № 5, № 6 за січень 2012 року, № 1 за лютий 2012 року були у ТзОВ СП «Джерела» під час перевірки і оглядалися останнім, проте чому не взяті ним до уваги перевіряючий пояснити не зміг.

Таким чином, оскільки належними доказами підтверджено повернення позивачем коштів як поворотної фінансової допомоги ОСОБА_4, то відповідно підстав проводити перерахунок валових доходів та валових витрат у відповідних податкових періодах, в яких відбувалося таке повернення, у податкового органу не було та відсутні підстави для збільшення валового доходу ТзОВ СП «Джерела».

Крім того, судом встановлено правомірність відображення у складі валових доходів сум фінансової допомоги у відповідних податкових періодах з урахуванням положень підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пункту 135.1, підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 ПК України, що підтверджується бухгалтерськими довідками до журналу-ордеру по рахунку 685 за ІІІ квартал 2010 року, І-ІІ квартали 2011 року (а. с. 114-115), деклараціями з податку на прибуток підприємства за такі податкові періоди (а. с. 116-120).

Відтак, донарахування ТзОВ СП «Джерела» грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємства у зв'язку з не включенням поворотної фінансової допомоги до складу інших доходів підприємства через відсутність підпису одержувача на видатковому касовому ордері, що підтверджують повернення коштів особі, яка надала таку фінансову допомогу, є неправомірним.

З розрахунку донарахованих позивачу сум податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій за результатами акту перевірки від 06.09.2012 року (а. с. 103) вбачається, що мало місце ще одне порушення у 2012 році - не включення до складу собівартості реалізованої продукції вартості питної води у сумі 168 грн. 00 коп.

В розділі 3.1.2 «Валові витрати» акту перевірки від 06.09.2012 року (а. с. 10 зворот) зазначено про заниження платником податків валових витрат на цю суму (168 грн. 00 коп.) у ІІ кварталі 2012 року, тобто податковий орган збільшив валові витрати позивача на 168 грн. 00 коп., наслідком чого є зменшення об'єкту оподаткування податком на прибуток. Так, в таблиці зведених даних щодо задекларованих та встановлених у ході перевірки сум валових витрат за даними платника у ІІ кварталі 2012 року валові витрати склали 251336 грн., а за даними перевірки - 251504 грн. У висновку акту перевірки перевіряючим зроблений протилежний висновок: ТзОВ СП «Джерела» занижено валові витрати на 168 грн. 00 коп. (а. с. 21 зворот). У судовому засіданні ні представник відповідача, ні свідок Щербань П.З. не змогли пояснити суду суть даного порушення та наслідки його у податковому обліку та при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Також судом встановлено, що згідно з податковим повідомленням-рішенням від 24.01.2013 року № 0000042301/240 до ТзОВ СП «Джерела» застосовані штрафні санкції відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року № 436/95, який передбачає, що за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявлено понадлімітної готівки за кожен день.

Таке порушення описане вище при наданні судом оцінки правомірності донарахування податку на прибуток підприємства у зв'язку з не включенням поворотної фінансової допомоги до складу інших доходів підприємства через неналежне оформлення касових документів (відсутність підпису одержувача на видатковому касовому ордері), що підтверджують повернення коштів особі, яка надала таку фінансову допомогу. Оскільки судом на підставі належних та допустимих доказів встановлено факт видачі коштів ОСОБА_4 з підтвердженням касових операцій видатковими відомостями на виплату грошей та відповідними записами у касовій книжці, то і перевищення ліміту залишку готівки в касі за 13.08.2010 року, 30.06.2011 року, 25.01.2012 року, 30.01.2012 року, 31.01.2012 року, 13.02.2012 року не допущено. За таких обставин застосування штрафної санкції відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року № 436/95 за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у розмірі 69104 грн. 96 коп. є неправомірним.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази та аналізуючи норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 24.01.2013 року № 0000022301/240, № 0000032301/240, № 0000042301/240. Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю. Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, де передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення, попередньо визнавши його протиправним.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 858 грн. 91 коп., сплачений згідно з квитанціями від 11.02.2013 року, від 25.02.2013 року та від 04.03.2013 року (а. с. 2, 29, 64).

Керуючись статтями 2, 11, 71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби від 24 січня 2013 року № 0000022301/240, № 0000032301/240, № 0000042301/240.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю СП «Джерела» судовий збір в розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 91 (дев'яносто одну) копійку.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12 квітня 2013 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.