Вирок № 30631885, 10.04.2013, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/393/13-к

Провадження № 1-кп/0158/27/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 року Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Пономарьової О.М.

при секретарі Грицені С.М.

з участю прокурора Ігнатчука Н.В.

обвинувачено ОСОБА_1

захисника-адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці кримінальне провадження № 12012020100000148 про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого:

- 09.03.2000 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.1 ст.142 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна та застосуванням лікування від наркоманії;

- 26.01.2006 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 309, ст. 75 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

- 07.08.2007 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 309, 71 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі;

- 08.04.2012 року Горохівським районним судом Волинської області за ч. 2 ст. 309, ст. ст. 75, 76 КК України на 5 років позбавлення з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

03 лютого 2012 року ОСОБА_3, в нічну пору доби, з метою таємного викрадення чужого майна, через незачинені двері проник в приміщення літньої кухні, що знаходиться по АДРЕСА_2 належить ОСОБА_4, звідки умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав електроболгарку «Топекс» вартістю 150 грн., електродриль вартістю 150 грн., зі свердлами до нього вартістю 50 грн., заподіявши потерпілому майнової шкоди на загальну суму 350 грн.

Він же, 29 лютого 2012 року близько 3-ї години ночі з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом відкривання дверей за допомогою викрутки проник в автомобіль марки «ВАЗ 2103» д.р.н. НОМЕР_1 який знаходився на подвір'ї багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 і належить ОСОБА_5, звідки умисно, з корисливих мотивів, повторно таємно викрав автомагнітолу марки «Пролоджі» вартістю 50 грн., ЮЗБІ програвач вартістю 50 грн., набір гайкових ключів, вартістю 50грн., аварійний знак, вартістю 100грн., домкрат для підіймання ваги на 3,5 тони вартістю 50 грн., які привласнив, заподіявши потерпілому майнової шкоди на загальну суму 300 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_3 з приводу пред'явленого обвинувачення винним себе не визнав, суду показав, що даних крадіжок не вчиняв, покази на досудовому розслідуванні та явку з повинною дав під тиском працівників міліції.

Незважаючи на заперечення вини обвинуваченим його винуватість у вчиненні таємного викрадення чужого майна - крадіжки, поєднаної з проникненням у приміщення, а також крадіжки, вчиненої повторно, доводиться сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Той факт, що місцем вчинення крадіжки майна ОСОБА_4 є приміщення літньої кухні, розташоване в АДРЕСА_2, доводиться показаннями потерпілого ОСОБА_4, який в судовому засіданні показав, що крадіжку 3 лютого 2012 року близько 10 години виявила його дружина, яка і повідомила про те, що вночі хтось проник у літню кухню, двері якої не були закриті на замок. Підтвердив факт викрадення електроболгарки «Топекс», електродриля та набору свердл до нього, які зберігалися на столиках зліва та в кутку приміщення літньої кухні. Крім того ствердив, що вказана господарська будівля складається з двох приміщень і має двоє дверей. Двері в приміщення літньої кухні розташовані першими зліва.

Об'єктивність показань потерпілого стверджується протоколом огляду місця події з фото таблицями до нього (а.с.15-17) та показаннями свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні показала, що крадіжку вона виявила вранці, біля 10 години, 3 лютого 2012 року. Оглянувши літню кухню вона помітила відсутність електроболгарки, електродрельки зі свердлами, про що повідомила чоловіка, який в ту ніч перебував на роботі в нічну зміну і до дому повернувся близько 7-ї години.

До цього приміщення привів працівників міліції обвинувачений ОСОБА_3 при здійсненні відтворення обстановки та обставин події (а.с.69-72), показавши саме на двері літньої кухні, що були першими зліва, куди він проникав з метою вчинення крадіжки, а також показав на місце в приміщенні літньої кухні зліва, звідки була викрадена електродриль, та на стіл, де знаходилась електроболгарка, яку він викрав.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що 28 лютого 2012 в обідню пору він залишив закритий автомобіль ВАЗ 2103, який перебуває у його користуванні, на подвір'ї будинку, під вікном квартири, де він проживає за адресою АДРЕСА_2 Наступного дня вранці, повертаючись до дому з роботи, помітив, що в автомобілі відкритий багажник та ліві передні двері. Підтвердив, що з автомобіля було викрадено автомагнітолу марки «Пролоджі», ЮЗБІ програвач, набір гайкових ключів, аварійний знак та домкрат для підіймання ваги на 3,5 тони.

Об'єктивність показань потерпілого ОСОБА_5 стверджується протоколом огляду місця події з фото таблицями до нього (а.с.20-24), проведений 29.02.2012 року, де зафіксовано місце знаходження автомобіля «ВАЗ 2103» д.р.н. НОМЕР_1 у дворі житлового будинку АДРЕСА_2. В багажнику автомобіля виявлені сліди від відтиску ящика, де знаходились гайкові ключі, та частина домкрата. В салоні автомобіля на передній панелі виявлено відсутність авто магнітоли, а в «бардачку» - ЮЗБІ програвача.

Місцезнаходження автомобіля та факт викрадення з автомобіля зазначених вище речей стверджується протоколом відтворення обстановки та обставин події (а.с.69-72), в ході якого обвинувачений ОСОБА_3 показав на місце в дворі багатоповерхового будинку по вул. Шевченка, що за Меморіалом Слави в м. Ківерці, де знаходився автомобіль ВАЗ, і в якому він за допомогою викрутки відчинив замок дверей зі сторони водія та викрав з салону автомобіля автомагнітолу та програвач. Після чого тим же способом відчинив багажне відділення автомобіля, звідки викрав домкрат, аварійний знак та гайкові ключі.

Аналогічні показання ОСОБА_3 дав на досудовому слідстві, будучи допитаний в якості обвинуваченого.

Суд не приймає до уваги, вважає неправдивими показання обвинуваченого щодо заперечення вчинення ним крадіжок та твердження останнього про написання явки з повинною, дачу показань в якості обвинуваченого та під час відтворення обстановки та обставин події на досудовому слідстві під психологічним тиском працівників міліції і розцінює вказане як спосіб ухилитися від відповідальності, оскільки вони спростовуються доказами, дослідженими судом.

Зазначена обставина заперечується показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8, який ствердив, що в травні 2012 року, отримавши оперативну інформацію від працівників Луцького МВ про можливу причетність ОСОБА_3 до вчинення крадіжок на території Ківерцівського району, у зв'язку з чим останній був доставлений у Ківерцівський РВ, де він власноручно, добровільно та без будь-якого тиску написав явку з повинною щодо вчинення ним крадіжки на території м. Ківерці, а саме електроінструментів з літньої кухні по вул. Луцькій .

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 показали, що при відтворенні обстановки та обставин події жодного тиску на обвинуваченого не чинилося. ОСОБА_3 добровільно, давши попередньо згоду на проведення такого відтворення, показав місця скоєння та обставини вчинення крадіжок. В приміщенні літньої кухні показав на місце, де знаходилися викрадені ним речі.

Зазначена обставина також стверджується дослідженим в судовому засіданні відеозаписом відтворення обстановки та обставин події.

Не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду твердження обвинуваченого про те, що перед відтворенням обстановки та обставин події працівники міліції попередньо привозили його до місця скоєння злочинів. Зазначену обставину в судовому засіданні заперечила свідок ОСОБА_6, яка показала, що працівники міліції разом з обвинуваченим та понятими приїжджали до її будинку лише один раз.

Згідно постанови старшого слідчого прокуратури міста Луцька, винесеною 21.03.2013 року щодо кримінального провадження за фактом перевищення влади, застосування фізичного та психологічного тиску щодо ОСОБА_3 працівниками Ківерцівського РВ УМВС у Волинській області ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013020010000191 від 14.03.2013 року кримінальне провадження закрито у зв'язку із відсутністю в діяннях зазначених працівників міліції складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.

Досліджені судом докази суд вважає належними і допустимими, оскільки при притягненні ОСОБА_3 як обвинуваченого у даній справі та перед допитом обвинуваченому були роз'яснені його процесуальні права, в тому числі і право на захист. В матеріалах кримінального провадження наявна відмова обвинуваченого від допомоги захисника і вона прийнята слідчим ( постанова від 23.05.2012р. (а.с.87,91). Мотивуючи свою відмову від захисника ОСОБА_3 покликався на те, що захист своїх інтересів на досудовому слідстві буде здійснювати сам, чим підтверджується добровільність його відмови.

Крім того, як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки про стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_3, останній на обліку у нарколога та психіатра не перебуває. Скарг не має. Психстан без особливостей. Здоровий. (а.с.81), що відповідно до ст. 45 КПК України (в редакції 1960року), що діяв на час проведення досудового розслідування , виключає обов'язкову участь захисника.

Разом з тим судом не здобуто доказів щодо застосування відносно обвинуваченого фізичного чи психічного насильства з боку правоохоронних органів в ході досудового слідства, на які він посилається під час судового розгляду як на причину відмови від своїх показань.

Крім того зізнання обвинуваченого ОСОБА_3, дані на досудовому слідстві, підтверджуються сукупністю інших доказів, досліджених судом, аналізуючи які, суд вважає доведеною винуватість підсудного ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, і кваліфікує його дії за ч. 2 ст.185 КК України та у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у приміщення та кваліфікує його дії за ч. 3 ст.185 КК України.

В ході судового розгляду прокурором, що бере участь у кримінальному провадженні, було змінено обвинувачення за фактом крадіжки майна з автомобіля ВАЗ 2103 д.р.н. НОМЕР_1 який знаходився на подвір'ї багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_2, з ч.3 ст.185 КК України на ч.2 ст.185 цього кодексу.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.

Диспозиція ч. 3 ст. 185 КК України, передбачає кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про корисливі злочини проти власності" вирішуючи питання про наявність у діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки, як проникнення в інше приміщення чи сховище, суди повинні мати на увазі, що поняття "інше приміщення" включає різноманітні постійні, тимчасові, стаціонарні або пересувні будівлі чи споруди, призначені для розміщення людей або матеріальних цінностей (виробниче або службове приміщення підприємства, установи чи організації, гараж, інша будівля господарського призначення, відокремлена від житлових будівель, тощо).

Під сховищем слід розуміти певне місце чи територію, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо), а також залізничні цистерни, контейнери, рефрижератори, подібні сховища тощо.

Таким чином, суд дійшов висновку, що салон автомобіля не є приміщенням чи сховищем, тому в діях ОСОБА_3 за фактом вчинення крадіжки з автомобіля відсутній склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, з яких, відповідно до ст. 12 КК України, злочин за ч. 2 ст. 185 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, а за ч. 3 ст.185 КК України - до тяжких злочинів, особу підсудного, який за місцем проживання характеризуються негативно, не займається суспільно-корисною працею, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності. Судимості не зняті та не погашені у встановленому судом порядку. Заподіяні злочином збитки не відшкодовані.

Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. В силу ч. 4 ст. 67 КК України з обвинувачення ОСОБА_3 слід виключити повторність як обставину, що обтяжує його покарання, як таку, що є кваліфікуючою ознакою злочину.

Беручи до уваги викладене суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, а покарання слід обрати в межах санкції статей, за якими він притягується до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі.

Враховуючи те, що інкриміновані обвинуваченому злочини вчинені ним до постановлення вироку Горохівського районного суду від 18.04.2012 року, за яким він засуджений із застосуванням статті 75 КК України, то відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12 червня 2009 р., складання або поглинення покарань не допускається, і кожен вирок, а отже і призначене ним покарання, виконується самостійно.

Відповідно до ст.122 КПК України та закону України «Про судову експертизу» з обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати за проведення трасологічних експертиз в сумі 470 грн. 40 коп.

В силу п.7 ч.9 ст.100 КПК України відеокасета «Соні» із маркувальним позначенням 05ЕG2715L, як документ, що є речовим доказом, залишити у матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.185 КК України, призначивши покарання

за ч. 2 ст.185 КК України у виді 2 роки позбавлення волі.

за ч. 3 ст.185 КК України у виді 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань остаточно призначити до відбуття покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Вирок Горохівського районного суду від 08.04.2012 року щодо ОСОБА_3 виконувати самостійно.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з моменту застосування запобіжного заходу тримання під вартою по даній справі - 31 липня 2012 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області (р\р 31256272210012 в ГУДКСУ у Волинській області МФО 803014, ідентифікаційний код 25574908) судові витрати за проведення судової трасологічної експертизи в розмірі 470 (чотириста сімдесят) гривень 40 копійок.

Відеокасету «Соні» із маркувальним позначенням 05ЕG2715L, як документ, що є речовим доказом, залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_3 у той же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд.

Суддя Ківерцівського районного суду О.М. Пономарьова