справа № 2701/3274/2012
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
« 19» лютого 2013 р. Балаклавський районний суд м. Севастополя
у складі: головуючого по справі судді - Шкірай М.І.
за участю секретаря Гурова Д.Д.
за участю відповідача ОСОБА_1
за участю представника позивача ОСОБА_2
за участю представників ОСОБА_3 і
ОСОБА_4
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог: Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Балаклавського РВ УМВС України в м. Севастополі про усунення перешкод у користуванні власністю.
Встановив
18 серпня 2012 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом, підтримавши який в судовому засіданні своїм представником, просив усунути перешкоди у здійсненні права користування житловим будинком № 32 по вул. Жукова в м. Севастополі шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку місця проживання за вказаною адресою відповідачів.
В обґрунтування позову позивач вказувала, що він є власником вказаного будинку, і наявність відомостей про реєстрацію відповідачів за адресою розташування будинку порушує право користування нею, відтак, є підставою для вчинення позову на підставі ст. 391 ЦК України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідачі та їх представник в судовому засіданні позов не визнали, зазначили, що позивач не вказує яким саме способом вони йому чинять перешкоди, просили суд відмовити у задоволенні позову.
Всебічно і повно зясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви, виходячи з такого.
Судом встановлено, що позивачу по справі належить будинок №32 по вул. Жукова в с. Севастополі про що свідчить довідка Комунального підприємства «БТІ і ДРОНМ» від 03.08.2012 року № 3789.
Правомірність набуття позивачем права власності на вказану квартиру не є предметом спору, що розглядається по цій справі, і може бути оспорена з відповідних правових підстав окремо.
Посилаючись на порушення свого права користування будинком наявністю інформації у реєстраційному обліку про реєстрацію місця простійного проживання відповідачів, позивач просить суд зняти їх з реєстрації місця постійного проживання за адресою розташування будинку.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог. Позовна вимога має відповідати обраному способу захисту, який, у свою чергу, має визначатися виключно законами України (стаття 4 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту субєктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання або місця перебування особи внесення відомостей про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси одного житла особи чи адреси спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, військової частини до визначених цим Законом документів та до реєстраційного обліку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб.
Однією з підстав зняття з реєстрації місця проживання особи є судове рішення про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону).
Отже, зняття з реєстраційного обліку здійснюється відповідним органом реєстрації, у тому числі на підставі рішення суду, однак тільки такого рішення, яким або вирішений спір про право на відповідне житлове приміщення (у межах позову про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, виселення тощо), або засвідчений факт відсутності відомостей про місце перебування фізичної особи в місці її постійного проживання.
Зважаючи на таке, предявлення позовів про зняття судом з реєстраційного обліку місця проживання особи законом не передбачено як належний спосіб захисту порушеного права. Сама по собі реєстрація місця проживання є правовідношенням між державою та фізичною особою, яке не повязано з правовідносинами власності або користування жилими приміщеннями, а її наявність не зачіпає прав та інтересів їх титульних власників або користувачів.
Крім того, позивач, хоча і посилався як на правову підставу позову на зміст ст. 391 ЦК України, не обґрунтовував позов будь-якими іншими обставинами наявності перешкод у здійсненні власником повноважень користування своїм майном.
Таким чином, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відому у задоволенні позовної заяви.
Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 88 ЦПК України.
Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, якими спростовуються вимоги позивача підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.
Так, суд, виходячи із засад цивільного судочинства - справедливості, добросовісності та розумності і з урахуванням балансу інтересів, вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд
Вирішив
В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог: Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Балаклавського РВ УМВС України в м. Севастополі про усунення перешкод у користуванні власністю відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Севастополя через Балаклавський районний суд м. Севастополя.
Суддя
Судове рішення № 30631313, Балаклавський районний суд міста Севастополя було прийнято 19.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2701/3274/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: