Ухвала суду № 30630833, 09.04.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №11/791/525/13 р. Головуючий у 1-й інстанції Ведяшкіна Ю.В

Категорія: ч. 1 ст. 185 КК України Доповідач Бугрименко В.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року квітня місяця « 09» дня

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Бугрименка В.Г.Суддів:Черствої Є.О., Післєгіної Л.М.З участю прокурораПокиньчереди В.М.ОбвинуваченоїОСОБА_5ПотерпілоїОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, обвинуваченої ОСОБА_5 на постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 25 вересня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

Цією постановою закрито кримінальну справу щодо

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянки України, раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні

злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

та застосовано до неї примусові заходи виховного характеру у виді направлення до професійного училища соціальної реабілітації до повноліття, тобто до 30 липня 2013 року.

Запобіжний захід - підписка про невиїзд скасований.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Херсонській області судові витрати за проведення експертизи у розмірі 450 гривень 24 копійки, а у разі відсутності у ОСОБА_5 майна, вказано на необхідність відшкодування цієї суми її батьком ОСОБА_7

Органами досудового слідства ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у тому, що вона 16 серпня 2011 року, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1, вчинила крадіжку грошей ОСОБА_6 у сумі 4 000 гривень.

Закриваючи провадження по кримінальній справі і застосовуючи до ОСОБА_5 примусові заходи виховного характеру, суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_5 вчинила злочин середньої тяжкості, має вік 17 років, раніше не судима, виховується у неповній сімї, характеризується позитивно, на обліку і лікарів не стоїть.

Прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, на постанову суду подав апеляцію, вказавши, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про можливість закриття провадження по справі і застосування щодо ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру так як обвинувачена вину у вчиненні злочину, у якому їй пред'явлене обвинувачення, не визнала і не покаялася. Враховуючи ці обставини, прокурор вважає постанову суду незаконно і просить її скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

У апеляції обвинуваченої ОСОБА_5 містяться аналогічні доводи і прохання. При цьому ОСОБА_5 вказує, що злочину не вчиняла.

Заслухавши міркування прокурора та потерпілої ОСОБА_6 про необхідність задоволення апеляції прокурора і часткового задоволення апеляції ОСОБА_5, обвинувачену ОСОБА_5, яка підтримала подану нею апеляцію, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а апеляцію ОСОБА_5 необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_5 надійшла до місцевого суду з обвинувальним висновком на розгляд 28 квітня 2012 року і розглядалася судом першої інстанції на підставі КПК України 1960 року.

Відповідно до положень ст. 447 КПК України( в редакції 1960 р.) коли суд при розгляді справи, що надійшла з обвинувальним висновком, прийде до висновку про можливість виправлення неповнолітнього, який вчинив злочин невеликої чи середньої тяжкості, без застосування кримінального покарання, він виносить рішення про закриття кримінальної справи і вирішує питання про застосування до неповнолітнього одного з примусових заходів виховного характеру, передбачених ст. 105 КК України. Таким чином, у таких випадках суд повинен керуватися не тільки нормами процесуального а і матеріального права. Зокрема, застосування положень ст. 105 КК України передбачає певні передумови її застосування, а саме неповнолітній вік обвинуваченого, вчинення неповнолітнім злочину невеликої чи середньої тяжкості і щире розкаяння неповнолітнього.

За змістом протоколу судового засідання ОСОБА_5 вину у вчиненні злочину, у якому їй пред'явлено обвинувачення, не визнала, що не може свідчити про її щире каяття. На такі ж обставини вона вказує і у апеляції.

Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні всі встановлені законодавством підстави для закриття кримінальної справи і застосування до ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню у відповідності до ст. 371 КПК України ( в редакції 1960 р.) з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно повно та всебічно дослідити докази по справі, зокрема і доводи апеляції ОСОБА_5 щодо її непричетності до вчинення злочину, дати їм правову оцінку та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України ( в редакції 1960 р.), колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, задовольнити, а апеляцію обвинуваченої ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 25 вересня 2012 року про закриття кримінальної справи і застосування примусових заходів виховного характеру щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Судді: (три підписи)

З оригіналом згідно

Суддя