Ухвала суду № 30625803, 12.04.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1852/13 Головуючий у 1 інстанції: Баруліна Т.Є.

2013 р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„09" квітня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Стрелець Л.Г.

при секретарі: Мосіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого 2013 року у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року Концерн «МТМ» в особі Філії Концерну «МТМ» Ленінського району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

У позові зазначав, що згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №25 від 29.01.2009 року „Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у м. Запоріжжі", починаючи з 01.01.2009 року виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності, з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».

У період з січня 2009 року по вересень 2010 року концерн надавав відповідачам послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на загальну суму 3095 гр. 41 коп.

Відповідачі своєчасно та належним чином оплату за надані послуги не проводили, частково здійснили оплату за надані послуги у сумі 45 гр. 73 коп.

В результаті станом на 01.09.2010 року у творилась заборгованість у сумі 3 049 грн. 68 коп., яку просив стягнути з відповідачів, а також стягнути з них витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води в сумі 3 049 грн. 68 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і поцесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. проживають у квартирі АДРЕСА_1, який підключений до мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

У період з січня 2009 року по вересень 2010 року до квартири, в якій проживають відповідачі, надавалися послуги з теплопостачання та централізованого постачання гарячої води, за які оплата у повному обсязі не проводилась і внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 3049 гр. 68 коп.(а.с.8-9).

Заперечуючи проти позову, відповідачі посилалися на те, що у зв"язку з неотриманням послуг належної якості, у серпні 2008 року теплопостачання їх квартири від централізованої системи було самовільно відключено, за що 10.12.2008 року ОСОБА_2 була притягнута до адміністративної відповідальності, і з цього часу послугами позивача з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води вони фактично не користуються, а відтак вимоги про оплату таких послуг є безпідставними.

Задовольняючи позов про стягнення з відповідачів суми заборгованості за послуги з теплопостачання, суд правомірно виходив з того, що самовільне відключення квартири від централізованої системи опалення не є підставою для звільнення їх від оплати наданих послуг.

Висновки суду відповідають встановленим обставинам справи та погоджуються з вимогами матеріального права.

Відповідно до п.5 ч.3 ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов"язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором чи законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у зв"язку з самовільним відключенням теплопостачання квартири АДРЕСА_1 стосовно ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення від 12.11.2008 року і постановою адміністративної комісії Ленінської районної адміністрації від 10.12.2008 року вона була притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу(а.с.24, 25).

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 з подальшими змінами, які з метою захисту усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Відповідно до п.26 Правил, відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону україни „Про теплопостачання" схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехники; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Згідно з п. 25 Правил, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самочинне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністрества будівництва, архітектури та житлово -комунального господарства України від 22.11, 2005 року № 4 у редакції наказу від 09.06.2008 року№ 169, встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади та тільки після затвердження відповідного акта про відключення власник має право на припинення йому нарахувань за послуги теплопостачання з підстав його неотримання.

Таким чином, оцінивши надані сторонами докази з дотриманням вимог ст. 212 ЦПК України, суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з теплопостачання за період з січня 2009 року по вересень 2010 року, враховуючи, що, відмовляючись від послуг з централізованого опалення, споживачі не виконали вимоги, які передбачені Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а тому між ними та позивачем продовжують існувати фактичні договірні відносини.

Ті докази та обставини, на які посилається ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Фактично доводи скарги зводяться до іншої оцінки обставин справи та характеру спірних правовідносин, які відрізняються від зробленої судом першої інстанції, і підстав для скасування судового рішення, передбачених ст. 309 ЦПК України, не містять.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого 2013 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: