Рішення № 306249, 01.12.2006, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2006 р. Справа № 03/5401

Господарський суд Черкаської області, в складі: головуючого - судді Єфіменко .В.В.,

з секретарем Семерез М.І.;

за участю прокурора Хлівненко М.І.

та представників сторін:

від позивача: Ракітін А.П., Гіндик І.Н. за довіреністю;

від відповідача: Юдицький О.В. за довіреністю, Левченко Н.П. арбітражний керуючий-ліквідатор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси справу за позовом прокурора Шполянського району в інтересах держави в особі Шполянської районної ради, м.Шпола,

до Відкритого акціонерного товариства Шполянського виробничого підприємства по виконанню агрохімічних робіт “Райагрохім”, м.Шпола

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання права комунальної власності на приміщення будинку № 20 по вул. Шевченка у м.Шпола.

Прокурор і представники позивача позов підтримали, просили його задовольнити посилаючись на те, що Шполянською райрадою був повністю проведений розрахунок за спірне приміщення, яке на даний час використовує управління праці та соціального захисту населення Шполянської районної держаної адміністрації.

Відповідач відзиву чи письмових заперечень на позов не подав. Його представники в судовому засіданні позов не визнали. Пояснили суду, що оскільки спірне приміщення Фондом держмайна України було включено до статутного фонду ВАТ “Райагрохім”, то вважають, що це приміщення не може належати позивачу.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

21 грудня 2001 року господарським судом Черкаської області порушено справу про банкрутство ВАТ "Райагрохім" № 08/272.

18 січня 2002 року відповідно п.п1, 2 акту опису й арешту майна відділу ДВС Шполянського районного управління юстиції накладено арешт на будинок агрохімлабораторії та теплотрасу. На підставі даних бухгалтерського обліку, акту опису й арешту майна та даних інвентаризації активів банкрута приміщення агрохімлабораторії та теплотраса включені до ліквідаційної маси.

23 квітня 2002 року постановою суду ВАТ "Райагрохім" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

26 травня 2004 року на підставі Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України (далі - ФДМУ) по Черкаській області №399-АТ від 26.02.1996 року та переліку майна переданого до статутного фонду ВАТ "Райагрохім" арбітражним керуючим-ліквідатором зареєстровано право власності на нерухоме майно –нежитлову будівлю агрохімлабораторії по вул. Шевченко,20 у м.Шпола.

З матеріалів справи вбачається, і це не оспорюється сторонами, що у відповідності з рішенням ради Шполянського агропромислового об”єднання (далі - РАПО) від 26.06.86 р. № 21 на базі колгоспу ім.Жданова за рахунок коштів фонду розвитку РАПО та коштів господарств учасників (колгоспів) створено районну агрохімічну лабораторію.

Відповідно до Постанови ЦК Компартії України та Ради Міністрів Української РСР від 10.12.1985 р. № 429 “Про подальше вдосконалення управління агропромисловим комплексом Української РСР” єдиним органом територіального управління господарствами, організаціями та підприємствами, які входять до агропромислового комплексу стали районні агропромислові об”єднання (РАПО).

Право управління і право власності не є тотожними.

Рішенням від 31.08.1987 р. № 36 “Про ліквідацію районної міжгосподарської агрономічної лабораторії та про створення виробничої агрономічної лабораторії “Райсільгоспхімії” ліквідовано з 1 вересня 1987 р. районну міжгосподарську агрохімічну лабораторію, створену рішенням РАПО від 26.06 1986 р. № 21 на базі колгоспу ім.Жданова та визнано такими, що втратили чинність положення про районну агрохімічну лабораторію.

З 01.09.1987 р. в складі райоб”єднання “сільгоспхімія” створено районну виробничу агрохімічну лабораторію на принципах повного госпрозрахунку згідно з положенням, штатним розписом, кошторисами на її утримання, затвердженими обласним об”єднанням “Сільгоспхімія”, яка розміщувалась у спірному будинку.

Відповідній комісії було доручено в п”ятиденний строк провести безкоштовну передачу будівель та обладнання міжгосподарської лабораторії на баланс райоб”єднання “Сільгоспхімія” та автомашини ЕРАЗ-762В.

Бухгалтерії РАПО було запропоновано провести оплату понесених витрат в сумі 14447 крб. 27 коп. за рахунок фонду розвитку РАПО, а дольові внески господарств учасників в сумі 23576 крб. 60 коп. повернути колгоспам.

Доказів здійснення розрахунків з колгоспами –засновниками відповідач суду не надав.

Оцінюючи вищевикладене, суд виходить з того, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безпірною ознакою його права власності на це майно, оскільки баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов”язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Ст.ст. 24, 27, 35 Закону України “Про власність” від 07.02.1991 р. містять такі положення:

Об'єктами права власності кооперативу (колгоспу) є будівлі, споруди, грошові та інші майнові внески його членів; виготовлена ним продукція; доходи, одержані від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу (колгоспу), а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. Кожен член кооперативу (колгоспу) має право на частку доходу, одержану на його пай.

Майно, яке залишилося після припинення діяльності господарського об'єднання, розподіляється між підприємствами та організаціями, що входили до нього.

До державної власності в Україні належать загально-державна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

Суб'єктом права загальнодержавної (республіканської) власності є держава в особі Верховної Ради України.

Суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Загальнодержавну (республіканську) власність складають: земля; майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних Сил, органів державної безпеки, внутрішніх військ і Державної прикордонної служби України; оборонні об'єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне (республіканське) значення; кошти республіканського бюджету; республіканський національний банк, інші державні республіканські банки та їх установи і створювані ними кредитні ресурси; республіканські резервні, страхові та інші фонди; майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток.

Об'єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території.

Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що законодавство про власність не надає державі право привласнювати майно, яке належить іншим власникам і зараховувати його до загальнодержавної власності.

Не передбачає визначення спірного майна як загальнодержавного і Класифікатор власності (затверджений наказом Держстандарту України від 22.11.1994 р. № 288).

Спірне майно –приміщення агрохімлабораторії не було у встановленому порядку розподілене між суб”єктами права колективної власності (колгоспами) і залишилось на балансі підприємства “Райагрохім”. Але судом не встановлено правових підстав для висновку про те, що приміщення агрохімлабораторії по вул.Шевченка, 20 в м.Шпола на час створення ВАТ “Райагорохім” було саме державною власністю.

На приміщення агрохімлабораторії, як на не державне майно, не може поширюватись дія Постанови Верховної Ради Української РСР від 15 жовтня 1990 р. “Про управління державним майном Української РСР”, а також дія Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 р.№ 8-92 “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності”.

Ст.5, 6, 7 Закону України “Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування” від 07.12.1990 р. було визначено, що

Фінансово-економічну базу місцевого самоврядування становлять:

- природні ресурси (земля, її надра, води, ліси, рослинний і тваринний світ), розпорядження якими відповідно до законів України здійснюється сільськими, селищними і міськими Радами народних депутатів;

- місцеве господарство, комунальна власність, яка служить джерелом одержання доходів місцевого самоврядування і задоволення соціально-економічних потреб населення відповідної території;

- фінансові ресурси, що складаються з бюджетних і позабюджетних коштів, валютних фондів Рад народних депутатів та інших органів місцевого самоврядування.

Фінансово-економічну базу регіонального самоврядування становлять:

- місцеве господарство, комунальна власність, яка служить джерелом доходів регіонального самоврядування і задоволення соціально-економічних потреб населення відповідної території;

- фінансові ресурси, що складаються з бюджетних і позабюджетних коштів, валютних фондів.

Місцеве господарство забезпечує безпосереднє задоволення потреб населення і функціонування системи місцевого самоврядування.

Місцеве господарство складається з підприємств (об'єднань), організацій, установ, об'єктів виробничої і соціальної інфраструктури, які є комунальною власністю.

До складу місцевого господарства можуть бути включені за згодою власника підприємства (об'єднання), організації і установи, які не є комунальною власністю і діяльність яких пов'язана переважно з обслуговуванням населення.

За згодою населення і органів місцевого самоврядування до складу місцевого господарства можуть бути також включені об'єкти, створені в результаті трудової участі громадян або придбані на їх добровільні внески.

Сільські, селищні, міські Ради народних депутатів у межах своєї компетенції можуть надавати підприємствам (об'єднанням), організаціям і установам, які входять до складу місцевого господарства, переважне право на користування природними ресурсами місцевого значення, матеріально-технічне забезпечення з місцевих фондів.

Сільські, селищні, міські Ради народних депутатів координують діяльність підприємств (об'єднань), організацій і установ місцевого господарства.

Комунальна власність становить основу місцевого господарства.

Суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі сільських, селищних, міських, районних, обласних Рад народних депутатів.

Управління комунальною власністю здійснюють від імені населення адміністративно-територіальних одиниць відповідні місцеві Ради народних депутатів та в межах, визначених Радами, уповноважені ними органи.

До комунальної власності належить майно, яке передається безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, майно, яке створюється і купується органами місцевого самоврядування за рахунок належних їм коштів, а також майно, перелік якого встановлено Законом про власність.

Органи місцевого самоврядування мають право:

- вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних адміністративно-територіальних одиниць підприємств (об'єднань), організацій і установ, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають особливо важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб населення даної території, функціонування місцевого господарства;

- передавати об'єкти комунальної власності у тимчасове або постійне користування, оренду, продавати їх підприємствам (об'єднанням), організаціям і установам, окремим громадянам та об'єднанням громадян відповідно до законів про приватизацію, а також перерозподіляти об'єкти комунальної власності на договірній та конкурсній основі між власними підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами;

- на переважне придбання приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на їх території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб населення, особливо найменш соціально захищеної його частини;

- мати об'єкти комунальної власності за межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Склад об'єктів і структура комунальної власності можуть змінюватись відповідно до розвитку ринкових відносин, вільного підприємництва, роздержавлення та приватизації.

Перелік майна, що перебуває у комунальній власності, порядок передачі, купівлі, продажу, а також перелік державного майна, що безоплатно передається у власність відповідних адміністративно-територіальних одиниць, порядок розгляду спорів, які виникають при цьому, визначаються законодавством України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 р. № 311 затверджено Перелік державного майна України, передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності).

Зокрема, розділ “Агропромисловий комплекс” містить положення про те, що до комунальної власності передаються державні сільськогосподарські і міжгосподарські підприємства, будівельні і торговельні організації, підприємства сервісного обслуговування, агропромислові інтегровані формування, крім підприємств і організацій, продукція яких задовольняє республіканські потреби.

Підприємства харчової і переробної промисловості, що безпосередньо задовольняють тільки місцеві потреби.

Суд приходить до висновку, що оскільки власники спірного майна (колгоспи та їх правонаступники) входять до територіальної громади Шполянського району то приміщенням агрохімлабораторії до його розподілу власниками з урахуванням вимог (Постанова КМУ від 05.11.1991 р. № 311) має розпоряджатись Шполянська районна рада та її виконавчі органи.

На час створення ВАТ “Райагрохім” діяльність Фонду держмайна була врегульована Тимчасовим положення про Фонд державного майна України затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 р. (далі - Положення).

Відповідно до названого положення Фонд державного майна України (далі -Фонд) є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Як передбачено Положенням у своїй діяльності Фонд керується Конституцією і законодавчими актами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

Основними завданнями Фонду є:

- захист майнових прав України на її території та за кордоном;

- здійснення прав розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації, створення спільних підприємств;

- здійснення повноважень щодо організації та проведення приватизації майна підприємств, яке перебуває у загальнодержавній власності;

- здійснення повноважень орендодавця майна державних підприємств і організацій, їх структурних підрозділів;

- сприяння процесові демонополізації економіки і створенню умов для конкуренції виробників.

Фонд відповідно до покладених на нього завдань:

- розробляє і подає Кабінету Міністрів України проекти державних програм приватизації, організує і контролює їх виконання;

- змінює у процесі приватизації організаційно-правову форму підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності, шляхом перетворення їх у відкриті акціонерні товариства;

- здійснює повноваження власника щодо частки акцій акціонерних товариств, які не були реалізовані у процесі приватизації, зокрема несе ризик (відповідальність) у межах зазначеної частки;

- продає майно, що перебуває у загальнодержавній власності у процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств і об'єктів незавершеного будівництва;

- створює комісії по приватизації;

- затверджує плани приватизації майна, що перебуває у загальнодержавній власності;

- укладає угоди з посередниками щодо організації підготовки до приватизації та продажу об'єктів приватизації;

- видає ліцензії посередникам;

- здійснює зв'язок з місцевими органами приватизації;

- вживає заходів до залучення іноземних інвесторів до процесу приватизації;

- забезпечує систематичне інформування населення, Верховної Ради, органів державної виконавчої влади, місцевого і регіонального самоврядування про хід приватизації державного майна;

- щорічно складає звіт про хід приватизації і баланс доходів та видатків Фонду і подає його на розгляд та затвердження Верховної Ради України після узгодження з Кабінетом Міністрів України;

- виступає орендодавцем майна цілісних майнових комплексів підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що є загальнодержавною власністю, дає дозвіл підприємствам, організаціям на передачу в оренду майнових комплексів їх структурних підрозділів;

- бере участь у створенні спільних підприємств, до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю;

- бере участь у розробці проектів нормативних актів з питань управління майном, що є у державній власності, та його приватизації;

- бере участь у розробці і укладенні міждержавних угод з питань власності та використання державного майна;

- представляє інтереси України за кордоном з питань, що стосуються захисту майнових прав держави.

По суті наказом від 26.02.1996 р. № 399АТ, яким ВАТ “Райагрохім” передавалось спірне приміщення були порушені права як колективних підприємств (колгоспів) та їх правонаступників так і органу місцевого самоврядування –Шполянської районної ради.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що наказ регіонального відділення ФДМУ по Черкаській області від 26.02.1996 р. № 399АТ в частині передачі об”єкта нерухомого майна –будинку агрохімлабораторії до статутного фонду ВАТ “Райагрохім” не відповідає вимогам законодавства і є в цій частині недійсним.

Рішенням сесії Шполянської ради від 23.09.1999 р. № 7-5 були виділені кошти для придбання Ѕ частини спірного приміщення в сумі 28230 грн. та рішенням сесії Шполянської ради від 20.09.2000 р. № 11-2 виділено кошти в сумі 10300 грн. для придбання Ѕ цього приміщення.

Додатково в листопаді 1999 р. проведено фінансування видатків по придбанню спірного приміщення (КЕКВ-2100), яке було проведене вексельними операціями в рахунок погашення недоїмки по належним до бюджету платежах ВАТ “Райагрохім”, в сумі 37100 грн. (протокол № 11-В від 01.11.1999 р., протокол –повідомлення № 001122 від 30.11.1999 р.).

Всього, в рахунок оплати за спірне приміщення ВАТ “Райагрохім” було перераховано 58350 грн.

Згідно доручення районної ради ИАК № 871484 від 27.10.1999 р. через Байбуз М.А., по накладній № 112 від 27.10.1999 р. райраді було передано Ѕ приміщення будинку по вул. Шевченко, 20 в м.Шпола.

Додатково районною радою були виділені кошти в сумі 17500 грн., які були використані на ремонт приміщення, спірної будівлі, яка знаходилась в аварійному стані.

Являючись власником Ѕ спірного приміщення Шполянська районна рада на виділені кошти 27.04.2004 р. провела незалежну експертну оцінку всього приміщення ПП “РОД” м.Городище вул.Миру,114, якою вартість вказаного приміщення визначена у розмірі 58300 грн.

Факт перерахування позивачем коштів підтверджується платіжними дорученнями: № 53 від 29.03 2001 р., № 359 від 27.12.2001 р.

Первинні документи по проведенню взаємозаліків між підприємством “Райагрохім” та шполянським бюджетом знищені у встановленому порядку, що підтверджується довідкою головного фінансового управління “Черкаської облдержадміністрації від 14.03.2006 р. та актом від 27.09.2005 р. № 1 про виділення до знищення справ (документів), досліджених у судовому засіданні. Проте, факт здійснення таких взаємозаліків сторонами не оспорюється і у суду сумнівів не викликає.

Аналіз встановлених у судовому засіданні обставин свідчить, що реєстрація 05.07.2004 р. Шполянським виробничим підрозділом Черкаського обласного об”єднаного бюро технічної інвентаризації права власності на нежитлову будівлю агрохімлабораторії –будинок № 20 по вул. Шевченка в м.Шпола за ВАТ “Райагрохім” на підставі наказу регіонального відділення ФДМУ № 399АТ від 26.02.1996 р. здійснена з порушенням прав та інтересів інших власників цієї будівлі в тому числі і Шполянської районної ради, протирічить чинному на той час законодавству і є недійсною.

Доводи представників відповідача про те, що на спірне приміщення право власності має інша особа суд вважає необгрунтованими і безпідставними, оскільки відповідач не подав суду доказів реєстрації права власності у встановленому порядку за будь-якою іншою особою.

Спірні питання, пов”язані із орендними взаємовідносинами сторін, не стосуються суті спору і можуть бути вирішені сторонами в загальному позовному порядку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач довів у судовому засіданні своє право власності на приміщення будинку № 20 по вул. Шевченка в м.Шпола і позов підлягає до задоволення.

З відповідача до державного бюджету України підлягає стягненню держмито у розмірі 282 грн. 30 коп.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати право власності на приміщення будинку № 20 по вул. Шевченка в м.Шпола за Шполянською районною радою, Черкаська область, м.Шпола, вул.Пролетарська,60, код 25213079.

Стягнути 282 грн. 30 коп. держмита із зарахуванням в доход до державного бюджету України стягувачем щодо якого є ДПІ у Шполянському районі, отримувач - ВДК в м. Черкаси р/р 31110095600002 банк УДК в Черкаській області МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації –22090200 символ звітності банку –095.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 діб.

СУДДЯ В.В. Єфіменко