Рішення № 30624509, 13.03.2013, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 419/8830/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2013 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Нізік О.В.

при секретарі Таран К.В.

за участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

22 листопада 2012 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 14.06.2007 року ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є ПАТ КБ «Надра» та фізична особа резидент України ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 8/2007/980-МК14/26/Е, згідно з умовами якого останній отримав кредит на споживчі потреби у національній валюті України на загальну суму 30 000 грн. 00 коп. із розрахунку 30,0 % річних строком з 14.06.2007 року по 10.06.2009 року. ОСОБА_1 станом на 06.01.2012 року порушив пункти 1.3, 3.1.1, 5.1.2 Договору щодо повернення кредиту та сплаті відсотків за користування коштами. Станом на 06.01.2012 року за ОСОБА_1 наявна заборгованість по Кредитному договору в сумі 97 999 грн. 17 коп., в тому числі: непогашений кредит - 25 693,28 грн.; несплачені відсотки - 31 191,93 грн.; несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов'язань - 26 892,66 грн.; штраф за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків - 14 221,30 грн.; комісія за управління кредитом 0,00 грн. У зв'язку з виникненням заборгованості по оплаті передбачених кредитним договором платежів Позивач неодноразово повідомляв Відповідачів про факт виникнення заборгованості та її розмір. Однак на даний час кредитна заборгованість Відповідачами не погашена. Просив прийняти позовну заяву до розгляду.; Розглянути позовну заяву без їх участі.; Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.; Проти заочного рішення не заперечують.; Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «КБ «Надра» (к/р 32002180102, МФО 321024, код ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за кредитним договором № 8/2007/980-МК14/26-Е від 14.06.2007 року в сумі 97 999,17 грн.; Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «КБ «Надра» (к/р 32002180102, МФО 321024, код ЄДРПОУ 20025456) витрати по сплаті судового збору в сумі 979,99 грн.

У судове засідання представник відповідача не зявився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення суду не заперечував (а. с. 5).

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив їх задоволенні відмовити та застосувати строк позовної давності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявилась.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як встановлено в судовому засіданні, 14.06.2007 року ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є ПАТ КБ «Надра» та фізична особа резидент України ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 8/2007/980-МК14/26/Е, згідно з умовами якого останній отримав кредит на споживчі потреби у національній валюті України на загальну суму 30 000 грн. 00 коп. із розрахунку 30,0 % річних строком з 14.06.2007 року по 10.06.2009 року.

Відповідно до п. 3.1.1 кредитного договору ОСОБА_1 повертає кредит сплачує відсотки згідно Графіку повернення кредиту та сплати відсотків, який є невідємною частиною кредитного Договору.

Відповідно до п. 3.1.2.2 у випадку прострочення виконання зобов'язання у відношенні повернення кредиту у строк, обумовлений п. 3.1.1 кредитного Договору, ОСОБА_1 сплачує Позивачу відсотки за користування кредитом або його частини (якщо зобов'язання частково виконані) у розмірі 30.0 % річних виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці.

За договором поруки від 14.06.2007 року (п. 2.1) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов'язалися відповідати перед Позивачем як солідарні боржники.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання перед Позивачем відповідати по зобов'язанням ОСОБА_1, які вихають з умов кредитного договору № 8/2007/980-МК14/26-Е від 14.06.2007р.

Вирішуючи вимоги позивача щодо стягнення суми боргу за кредитним договором суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору № 8/2007/980-МК14/26/Е від 14 червня 2007 року, кінцевим терміном повернення кредиту є 10.06.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом 22 листопада 2012 року (а. с. 2).

У відповідності до вимог ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до вимог ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до вимог ст. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

У відповідності до вимог ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відповідності до вимог ст. 267 ЦК України, особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідач ОСОБА_1 заявив клопотання про застосування при розгляді даної справи положень ст. 257 ЦПК України та надав письмові заперечення на позовну заяву (а. с. 33-34).

На підставі вищевикладеного суд вважає що вимога щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором не підлягає задоволенню.

Окрім того, частиною 1 ст.553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Статтею 554 ЦК, визначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч.1 ст. 559 ЦК порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Таким чином, мали місце події, які відповідно до положення ч.1 ст.559 ЦК, є підставою для припинення поруки. При цьому договір поруки не потребує додаткового визнання його припиненим, оскільки це передбачено самою нормою права.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають обєктивні підстави вважати, що позов не підлягає задоволенню, а ні повністю, а ні частково.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 60 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст. 27, 46 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 27 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати понесені ПАТ «КБ «Надра» по сплаті судового збору у сумі 979 грн. 99 коп. віднести за його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Судові витрати понесені Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» по сплаті судового збору у сумі 979 грн. 99 коп. віднести за його рахунок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Нізік