Рішення № 30623211, 14.03.2013, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 419/9539/12

Провадження № 2/204/546/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої - судді Нізік О.В.

при секретарі Таран К.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання, -

в с т а н о в и в:

19 грудня 2012 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилаються на те, що відповідно до положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз» надає фізичній особі - споживачу житлово-комунальні послуги, що полягають у постачанні природного газу за його місцем проживання. Правовідносини між ПАТ "Дніпрогаз" і Відповідачем оформлювались шляхом видачі розрахункової книжки і відкриттям особового рахунку № 276003. Згідно п. п. 11, 17 «Правил надання населенню послуг з газопостачання», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №2246 від 09.12.1999р., плата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до становлених законодавством норм споживання та цін на газ, і повинна вноситись споживачами не пізніше 10-го місяця, наступного за розрахунковим. Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання. Однак в порушення зазначених вимог, зобов'язання Відповідача виконуються неналежним чином - оплата втриманих послуг здійснюється несвоєчасно та не в повному обсязі, про що свідчить наявність заборгованості станом на 30.11.2012 року у розмірі 640 грн. 51 коп. 26.11.2010 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська було подано заяву про видачу судового наказу про стягнення з Відповідача суми заборгованості. 08.12.2010 року. Красногвардійським районним судом Дніпропетровська видано судовий наказ №2н-2714/2010 року, який потім ухвалою суду від 27.01.2011 року № 2с-0012-2011 скасовано. Враховуючи той факт, що боржник несе майнову відповідальність за зобов'язанням, а кредитор має право вимагати виконання ними свого обов'язку в повному обсязі, приймаючи до уваги, що вимога ґрунтується на правочині, вчиненому в письмовій формі. Просив прийняти до розгляду позовну заяву і відкрити провадження у справі; стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ПАТ "Дніпрогаз" суму боргу за надані послуги з газопостачання у розмірі 640 грн. 51 коп., які необхідно перерахувати на р/р 26034301011243 Філія: Дніпропетровське відділення обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 305482, код ОКПО 20262860; витрати по сплаті судового збору у розмірі 214,60 грн. на р/р 26004006707002 в філія ПАТ «КБ «Надра»ДРУ в м. Дніпропетровськ, МФО 306016, ОКПО 20262860.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечували, просили застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Як встановлено в судовому засіданні, правовідносини між сторонами оформлювалися шляхом видачі розрахункової книжки та відкриттям особового рахунку № 276003.

Сторонами не заперечується, що відповідачі зареєстровані та проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, про що також свідчить Довідка про склад сімї відповідачів (а. с. 7).

26.11.2010 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська було подано заяву про видачу судового наказу про стягнення з Відповідача суми заборгованості. 08.12.2010 року. Красногвардійським районним судом Дніпропетровська видано судовий наказ №2н-2714/2010 року, який потім ухвалою суду від 27.01.2011 року № 2с-0012-2011 скасовано (а. с. 8-10).

Позивач зазначає, що відповідачі зобовязання по сплаті за надані послуги з газопостачання виконують не належним чином, у звязку з чим створилась заборгованість станом на 30 листопада 2012 року у сумі 640 грн. 51 коп. (а. с. 5, 6).

Відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз» надає відповідачам житлово-комунальні послуги, що полягають у постачанні природного газу за їх місцем проживання.

Відповідно до п.4 «Правил надання населенню послуг з газопостачання», послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору, що укладається між ним та газопостачальним підприємством відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку.

Відповідно до п.п.11,17 «Правил надання населенню послуг з газопостачання», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №2246 від 09.12.1999 року, плата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ та повинна вноситись споживачами не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані, нормами Цивільного кодексу України, Житлового кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ст.67 ЖК України, плата за комунальні послуги, в тому числі й газ, сплачується окрім квартирної плати по затвердженим у встановленому порядку тарифам.

Згідно з п.11,17 «Правил надання населенню послуг з газопостачання», що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246, плата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ і вноситься не пізніше 10 числі наступного місяця. Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 ЖКУ, наймач зобовязаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

За змістом п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У судовому засіданні відповідачі заявили клопотання про застосування строку позовної давності, та зазначили, що за останні три роки перед позивачем заборгованість у них відсутня, натомість наявна переплата.

У відповідності до вимог ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до вимог ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до вимог ст. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

У відповідності до вимог ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відповідності до вимог ст. 267 ЦК України, особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вбачається з наданого розрахунку заборгованості (а. с. 6), позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за період з 11 серпня 1996 року по 11 серпня 2012 року у сумі 678 грн. 19 коп., однак суд, перевіривши докази наявні в матеріалах справи та вказаний розрахунок, вважає, що у судовому засіданні знайшли підтвердження пояснення відповідачів з приводу відсутності боргу в межах строків передбачених ст. 257 ЦПК України. Суд критично ставиться до вимог представника позивача щодо застосування ст. 264 ЦПК України у даній справі, оскільки така вимога спростовується вищевикладеним та наданим розрахунком заборгованості.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають обєктивні підстави вважати, що позов не підлягає задоволенню, а ні повністю, а ні частково.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 60 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст. 27, 46 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 27 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «Дніпрогаз» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання.

На підставі ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені ПАТ «Дніпрогаз» по сплаті судового збору у сумі 214 грн. 60 коп. віднести за його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 68, 150, 162 ЖК України, ст. ст. 10, 57-61, 79, 81, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання відмовити.

Судові витрати понесені Публічним акціонерним товариством «Дніпрогаз» по сплаті судового збору у сумі 214 грн. 60 коп. віднести за його рахунок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя О. В. Нізік