Ухвала суду № 30622767, 11.04.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

11.04.2013 Справа № 29/5005/7254/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М. (зміна складку колегії суддів на підставі розпорядження заступника голови суду від 10.04.2013р.)

при секретарі: Ревковій Г.О.

Представники сторін:

учасники судового процесу в судове засідання не з`явились; про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2012року по справі № 29/5005/7254/2012

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Едіта Плюс», м. Дніпропетровськ

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Укрторгпром», м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом (за ознаками ст..52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2012 року у справі № 29/5005/7254/2012 (суддя Полєв Д.М.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Едіта Плюс», м. Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрторгпром», м.Дніпропетровськ про визнання останнього банкрутом було припинено затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ «Укторгпром»; ліквідовано юридичну особу – ТОВ «Укрторгпром» (код ЄДРПОУ 37731503); провадження у справі припинено (а.с.10-14, т.2).

Вищевказану ухвалу господарського суду мотивовано в якості норм права ст.ст.22, 32, п.6 ст.40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Не погодившись з вищевказаною ухвалою, її оскаржила в апеляційному порядку – Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, посилається на порушення господарським судом при її прийнятті норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2012 року, припинити провадження у справі, з наступних підстав зокрема:

- господарським судом порушено вимоги ч.1 ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

- господарським судом не було взято до уваги, що відповідно до п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи ( крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, якщо порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, органом ДПС обов`язково призначається перевірка.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження по апеляційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС слід припинити, виходячи з наступних підстав.

23.08.2012р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі № 29/5005/7254/2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Едіта Плюс», м.Дніпропетровськ про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Укрторгпром» м.Дніпропетровськ відповідно до процедури, передбаченої ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (а.с.1; т.1).

При цьому ініціюючий кредитор – ТОВ «Едіта Плюс» м.Дніпропетровськ в своїй заяві посилався на неоплату боржником заборгованості у сумі 18 720 грн. 00 коп. за договором поставки товару № 6 від 29.02.2012 року, що також підтверджується видатковою накладною № РН-0000060 від 01.03.2012 року, податковою накладною № 3 від 01.03.2012 року, простим векселем серії АА № 2456361 від 30.03.2012 року «за пред`явленням», протестом векселя про неоплату № 1566 від 14.06.2012 року, виконавчим написом № 1567 від 14.06.2012 року, платіжною вимогою № 474/21 від 07.07.2012р., яку повернуто банком без виконання, постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 14.06.2012 року про відкриття виконавчого провадження, постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 13.08.2012 року про повернення виконавчого документа – виконавчого напису № 1567 від 14.06.2012 року - стягувачеві без виконання через відсутність: грошових коштах на рахунку боржника та будь-якого майна, на яке можливо звернути стягнення, у боржника (а.с.8-22; т.1). Оригінали векселю, протесту, виконавчого надпису долучено до матеріалів справи (а.с.14, 15, на звороті; т.1).

04.09.2012 року постановою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 29/5005/7254/2012 (суддя Полєв Д.М.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Едіта Плюс», м.Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрторгпром» м.Дніпропетровськ про визнання банкрутом було визнано ТОВ «Укрторгпром» м.Дніпропетровськ банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці; ліквідатором ТОВ «Укрторгпром» м.Дніпропетровськ призначено ініціюючого кредитора ТОВ «Едіта Плюс», м.Дніпропетровськ (а.с.64-67, т.1). Зазначена постанова набрала законної сили ( ст.115 ГПК України).

14.09.2012 року в газеті «Голос України» ( № 172 (5422)) було здійснено публікацію оголошення про відкриття ліквідпроцедури по відношенню до боржника з метою виявлення всіх можливих потенційних кредиторів останнього ( а.с.147; т.1); докази публікації містяться в матеріалах справи.

11.10.2012р. постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду по цій справі було залишено без задоволення апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2012р., постанову господарського суду – залишено без змін (а.с.91-93, т.1). Зазначена постанова суду апеляційної інстанції також набрала законної сили, оскаржена до Вищого господарського суду України не була.

13.11.2012 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшов звіт ліквідатора (з додатком) та ліквідаційний баланс на затвердження (а.с.102-149; т.1). Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2012 року розгляд звіту було призначено на 26.11.2012 року ( а.с.150; т.1).

26.11.2012р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 29/5005/7254/2012 (суддя Полєв Д.М.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Едіта Плюс», м. Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрторгпром», м.Дніпропетровськ про визнання останнього банкрутом було припинено затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ «Укторгпром»; ліквідовано юридичну особу – ТОВ «Укрторгпром» (код ЄДРПОУ 37731503); провадження у справі припинено (а.с.10-14, т.2). Зазначена ухвала і є предметом апеляційного оскарження.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2013р. по цій справі було прийнято апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська до розгляду, відновлено строк подачі апеляційної скарги (а.с.24, т.2), розгляд апеляційної скарги призначено на 28.03.2013р., від скаржника було витребувано документи на обґрунтування доводів апеляційної скарги. Зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції було отримано скаржником 18.03.2013р., що підтверджується поштовим повідомленням про отримання (а.с.28, т.2).

28.03.2013р. ухвалою суду апеляційної інстанції в іншому складі від скаржника були також витребувані докази наявності (відсутності) податкового боргу (а.с.36, т.2). Цю ухвалу скаржник також отримав, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання (а.с.37, т.2). ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська витребувані судом апеляційної інстанції докази наявності кредиторських вимог до боржника надано не було, відсутні. Отже, докази наявності податкового боргу у боржника, кредиторських вимог до останнього відсутні в матеріалах справи, не надано скаржником без поважних причин, тобто, такі докази в розумінні ст..ст.32, 36 ГПК України відсутні.

Крім цього, факт відсутності кредиторських вимог до боржника від податкових органів також підтверджується листом ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська від 20.09.2012р. № 17057/10/10-028 (а.с.139, т.1). Також, і в апеляційних скаргах ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ні на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2012р., ні на ухвалу господарського суду від 26.11.2012р. не зазначала про те, що має будь-які кредиторські вимоги до боржника та в порядку ч.5 ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону до 19.01.2013р.) направила відповідну заяву з такими вимогами.

Відповідно до п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 (в редакції постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 12, від 23.03.2012р. № 3, від 17.10.2012р. № 10) при розгляді апеляційним господарським судом апеляційної скарги особи, яка не брала участі в розгляді справи в суді першої інстанції, але вважає що господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження (за відсутності інших підстав її повернення згідно з Господарським процесуальним кодексом України), повинен з»ясувати наявність правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі.

Згідно з ч.2 ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Статтями 32, 33, 34 ГПК України передбачений обов`язок сторін (учасників процесу) довести належними доказами обставини, на які вони посилаються.

Ні в додатку до апеляційної скарги, ні в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції скаржником не було надано жодного доказу в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України на підтвердження доводів про те, що оскаржуваною постановою господарського суду вирішено питання про його права та обов`язки (ч.1 ст.91 ГПК України).

Приймаючи апеляційну скаргу ДПІ до провадження, відновляючи строк подачі апеляційної скарги, незалежно від того, що скаржник набув чи ні статусу учасника провадження, як кредитор боржника, а не відмовляючи в прийнятті апеляційної скарги, колегія суддів виходила із наступних положень чинного законодавства України.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, а основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження згідно з законом.

Частиною 1 ст.91 ГПК України передбачено,що право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов’язки ( в ред. ЗУ № 2453-VI від 07.07.2010р.).

Частиною 1 ст.210 ГК України передбачено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів ( обов’язкових платежів). Тобто, органи ДПІ є потенційними кредиторами боржника в процедурі банкрутства згідно з вимогами закону.

Відтак, в процедурі банкрутства відсутнього боржника, в порядку ст.52 ЗУ“ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” постанова про визнання боржника банкрутом, ухвала господарського суду про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію останнього стосується обов’язку органів Державної податкової інспекції на встановлення податкових зобов’язань перед бюджетом у такого платника податків, шляхом проведення перевірок,права заявити грошові вимоги до банкрута згідно з ч.5 ст.52 ЗУ“ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції Закону до 19.01.2013р.).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам податкової служби державою делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності. Відкриття ліквідаційної процедури відповідно до статей 23, 51, 52 Закону має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що, відповідно, зупиняє виникнення нових податкових зобов'язань, оскільки підприємницьку діяльність банкрут повинен завершити в ліквідаційній процедурі завершенням технологічного циклу. Отже, незаконне введення ліквідаційної процедури перешкоджає виникненню нових податкових зобов'язань, що зачіпає інтереси податкових органів, зобов'язаних забезпечувати надходження до бюджету податкових платежів. Також, незаконне введення ліквідаційної процедури та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника припиняє можливість донарахування податковими органами податкових зобов'язань за періоди, які мали місце до моменту введення ліквідаційної процедури, згідно рішення податкового органу, оскільки в ліквідаційній процедурі до реєстру вимог кредиторів можуть включатися тільки вимоги, які виникли із зобов'язань боржника, які виникли під час здійснення процедури банкрутства (пункт 4 статті 31 Закону). Незаконне введення ліквідаційної процедури та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника має наслідком припинення повноважень керівника боржника згідно частини 2 статті 23 Закону, який тим самим звільняється від відповідальності за неповноту сплати податків в попередніх податкових періодах у випадку нарахування податковими органами зобов'язань за наслідком проведеної перевірки в ході ліквідаційної процедури та відповідно до рішення податкового органу, оскільки керівником боржника в ліквідаційній процедурі стає ліквідатор боржника.

27.02.2013р. по аналогічним справам цієї категорії спорів за апеляційними скаргами органів ДПІ, які не підтвердили в ході судового розгляду справи судами обох інстанцій наявність своїх грошових вимог до боржників, такі вимоги були відсутні, а, отже, відповідно органи ДПІ не набули а ні статусу сторони у справі, а ні учасника судового процесу та не надали доказів порушення прав ДПІ, судовою колегією Вищого господарського суду України по трьом справам №№ 34/5005/8846/2012, 38/5005/9234/2012, 34/5005/8214/2012 було скасовано усі попередні судові акти суду апеляційної інстанції та припинено апеляційне провадження за апеляційними скаргами органів ДПІ, які порушені необґрунтовано, зокрема, вимог ст.ст.91, 106 ГПК України. Зазначені обставини неодноразових скасувань судом касаційної інстанції постанов апеляційного господарського суду свідчать про формування усталеної єдиної судової практики по цій категорії справ. Ксерокопії цих постанов Вищого господарського суду України від 27.02.2013р. по трьом вищевказаним справам долучено до цієї справи.

Отже, враховуючи вищевикладене, а також те, що матеріалами справи не підтверджено факт набуття скаржником а ні статусу кредитора у справі, а ні учасника судового процесу та скаржником не надано доказів факту порушення його прав та обов`язків, колегія суддів зазначає, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України (в редакції на момент винесення оскаржуваних судових рішень). Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства – Законом про банкрутство.

Поряд з викладеним слід додати, що виходячи з положень ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство (в редакції Закону до 19.01.2013р.), яким встановлений місячний термін для направлення кредиторами ліквідатору заяв із вимогами до банкрута з дня отримання від ліквідатора повідомлення про визнання боржника банкрутом, орган державної податкової служби у ліквідаційній процедурі боржника не був позбавлений та мав право здійснити податкову перевірку і після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. А у разі виявлення порушень вимог податкового законодавства та заборгованості боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) податковий орган мав право заявити свої претензії до такого боржника шляхом подачі заяви із кредиторськими вимогами. Також, ДПІ, у разі незгоди з відмовою ліквідатора підприємства надати документи для перевірки, не була позбавлена права оскаржити відповідні дії у встановленому законом порядку (в порядку адміністративного судочинства або у межах справи про банкрутство).

За таких обставин апеляційна інстанція вважає, що апеляційне провадження слід припинити з посиланням на п.1 ч.1 ст.80 ГПК України та абз.1, 2 п.5, п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України» (в редакції змін та доповнень постанов господарського суду України від 26.12.2011р., 23.03.2012р., 17.10.2012р. №№ 12, 3, 10 (відповідно)).

Керуючись ст.ст. 80, 86, 91, 99, 106 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2012р. по справі № 29/5005/7254/2012 – припинити.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали підписаний 11.04.2013 року.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Лисенко