Постанова № 30622654, 02.04.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний судП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 р. справа №820/118/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача - Гавриленко М.Ю., Курної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення -рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_5, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд, з урахуванням зменшення позовних вимог, скасувати податкове повідомлення-рішення №0020840172 від 19.12.2012 року. Посилаючись на факти викладені в позовній заяві, позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених в письмових запереченнях, які приєднані до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_5 зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 19.11.1996 року за №24800170000050916, на перебуває на податковому обліку в органах ДПС Основ'янська МДІ м. Харкова Харківської області ДПС з 29.12.1999 року та є платником ПДВ про що має свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 29.12.1999 року НОМЕР_2. За період, що перевірявся, ФО-П ОСОБА_5 здійснював діяльність на загальній системі оподаткування (інші види оптової торгівлі продуктами харчування (масло, сир, макарони, крупа).

Відповідно до матеріалів справи, судом досліджено підстави проведення перевірки та встановлено, що Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова було проведено перевірку ФО-П ОСОБА_5 та складено акт №3022/172/НОМЕР_1 від 29.11.2012 року про результати документальної планової перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2011 року. За результатами перевірки було винесено податкові повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарги позивача, ДПС у Харківській області було зобов'язано Основ'янську МДІ м. Харкова провести позапланову перевірку ФО-П ОСОБА_5 з питання правомірності збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та правомірності застосування штрафних санкцій.

На виконання вказаного рішення Основ'янською МДПІ м. Харкова була проведена позапланова перевірка ФО-П ОСОБА_5 з питання правомірності збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та правомірності застосування штрафних санкцій та складено Акт від 29.11.12 року № 4379/172/НОМЕР_1.

Відповідно до акту перевірки зроблено висновок, що ФО-П ОСОБА_5 занижено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевіряється в розмірі 73 026,09 гри, в тому числі: IV квартал 2009 року -16 208,23 грн., 2010 рік - 23 424,17 грн., 2011 рік - 33 393,69 грн.

За результатами перевірки, висновки якої оскаржуються, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0020840172 від 19.12.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 81374, 51 грн. в тому числі 73026,09 грн. за основним платежем та 8348,42 грн. за штрафними санкціями.

Перевіривши оскаржуване податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Суд зазначає, що в податковому повідомленні-рішенні №0020840172 від 19.12.2012 року, як підставу донарахувань зазначено Акт перевірки №3022/172/НОМЕР_1 від 17.09.2012 року, замість Акту від 29.11.12 № 4379/172/НОМЕР_1.

Щодо висновків перевіряючих відносно порушення ст. 13,14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», пп. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Прикінцевих положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», підпункту 177.2 статті 177 та пункту 1 розділу XIX Прикінцевих положень Податкового кодексу України згідно яких позивачем занижено суму чистого оподатковуваного доходу за перевіряємий період, що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 73 026,09 грн., в тому числі: IV квартал 2009 року - 16 208,23 грн, 2010 рік - 23 424,17 грн., 2011 рік - 33 393,69 грн., суд зазначає, що ані висновки акту, ані пояснення представників податкового органу не ґрунтуються на конкретних фактах чим порушено п. 5.2. Наказу ДПА України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства». Розрахунок сум, що донараховані також не відповідає дійсності.

В ході судового розгляду встановлено, що до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів від здійснення підприємницької діяльності ФО-П ОСОБА_5 відносив витрати на закупівлю товару, дизпалива, оплату послуг електроенергії, розрахунково-касового обслуговування, експлуатування приміщення, вивіз відходів, оплату внесків до Пенсійного фонду, витрати, пов'язані із оплатою праці найманих працівників. До матеріалів справи надано документи, які підтверджують витрати на закупівлю товару (угоди, податкові накладні, первинні платіжні документи), акти виконаних робіт (послуг) та платіжні документи, відомості нарахування та виплати заробітної плати. Також суд зазначає, що всі первинні документи позивачем надавались податковому органу під час проведення перевірки.

Щодо включення до валового доходу відсотків нарахованих установою банку на залишки по депозитним рахункам, які надходили ФО-П ОСОБА_5 на поточний рахунок суд зазначає, що відповідно до п. 1.10 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку. Відповідно до пп. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вкладів до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9,2 статті 9 Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2010 року. Згідно із п. 9.2 ст. 9 Закону оподаткування процентів, які нараховуються на користь платника податків, здійснюється особою, яка нараховує такий дохід, тобто податковим агентом.При цьому, відповідно до п. 18.2 ст. 18 Закону обов'язок платника податку з і подання декларації про майновий стан і доходи вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з податку з доходів фізичних осіб у встановленому порядку.

Таким чином, дохід, отриманий у вигляді процентів, які нараховані на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу, але до 1 січня 2010 року не оподатковується та відображається платником податку у річній декларації про майновий стан і доходи тобто відображення валового доходу у вигляді процентів отриманих з поточного банківського рахунку не є порушенням діючого законодавства.

Відповідно статті 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок громадян» «оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) іі документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу».

Згідно ст. 13 розділу IV «Особливості оподаткування доходів від зайняття підприємницькою діяльності та інших доходів» Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», із змінами та доповненнями, та до Додатку 7 "Про склад валових витрат виробництва (обігу), що виключаються з валового доходу платників податку - фізичних осіб" до Інструкції «Про прибутковий податок з громадян» (затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.93 № 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 09.06.93 за № 64) оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) згідно із Законом України від 28.12.94 N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 334/94-ВР), з урахуванням відповідних обмежень і особливостей стосовно фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Склад валових витрат наведено у пункті 5.2 статті 5 Закону N 334/94-ВР. Згідно з цим пунктом до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням певних обмежень.

Положення статті 5 Закону N 334/94-ВР застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно з операціями (які відповідають переліку статті 5), за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отримано дохід. Пунктом 7.1 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889 - IV передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті. Пунктами 177.2 та 177.4 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України). До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України).

Позивачем в ході судового розгляду справи доведено свою позицію щодо правомірності віднесення сум до валових витрат.

Також суд зазначає, що згідно з п. 5.2. Наказу ДПА України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення,при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, - із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів; які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Згідно статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, суд робить висновок, що викладене в акті перевірки судження відповідача про порушення фізичної особи-підприєця ст.ст. 13, 14 ДКМ України "Про прибутковий податок з громадян", п.164.2 ст.164, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушення Податкового кодексу України при справлянні податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, за заниження податкового зобов'язання.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірного податкового повідомлення - рішення, а витребування судом додаткових доказів (з приводу обставин не досліджених податковим органом при проведенні перевірки, не відображених в акті перевірки та не покладених в основу спірного рішення на момент його винесення) матиме наслідком підміну мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України..

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0020840172 від 19.12.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, р/р 31217206784011, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 813.75 грн. (вісімсот тринадцять гривень сімдесят п'ять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 09 квітня 2013 року.

Суддя Котеньов О.Г.