Ухвала суду № 30621958, 11.04.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
11.04.2013
Номер справи
2а-12874/12/0170/2
Номер документу
30621958
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-12874/12/0170/2

11.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-12874/12/0170/2 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 17.12.12

за позовом Приватного підприємства "Фірма "Виробничо-комерційна організація "Крим" (вул. Бородіна,14 А,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Фірма "Виробничо-комерційна організація "Крим" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, в якому просило визнати нечинним та скасувати наказ відповідача №2332 від 20.09.2012 р. "Про проведення документальної позапланової перевірки ПП"Фірма "Виробничо-комерційна організація "Крим", визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 02.11.2012 р. №0008892204 та № 0008882204.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.20212 року позов Приватного підприємства "Фірма "Виробничо-комерційна організація "Крим" - задоволено частково.

Скасовано наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 2332 від 20.09.2012 р.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0008892204 та №0008882204 від 02.11.2012 р. В іншій частині позовних вимог - у позові відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2012 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У судове засідання 11.04.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками відповідача на виконання наказу № 2332 від 20.09.2012 р. проведено невиїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ БВП "Строитель-Плюс", ПП "Кримспецтехнолоджі" , ПП "Комманд", ПП "БАЗИС ТОРГ", ПП "ГАБАРИТ-ГРУП", КП "Альянс" за період часу 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р. , за результатами якої 22.10.2012 р. був складений акт №8201/22-8/30689419.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.44.1 ст.44 , п.138.1, п.138.2, п .138.6, п.138.8 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України , в наслідок чого занижено податок на прибуток на суму 1555977 грн. , порушення п.п3.1.1. п. 3.1. ст.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5. п. 7.4. , п.п.7.7.1. п. 7.7., ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1, ст.185, п.п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 , п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижене податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 126740 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 02.11.2012р. прийняті податкові повідомлення-рішення №0008882204, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 155977 грн., застосовані штрафні санкції у розмірі 26925,75 грн., та № 0008892204 яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 107533 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 26701 грн.

Задовольняючи адміністративний позов в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено обґрунтованість податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0008892204 та №0008882204 від 02.11.2012 р. та заниження позивачем податкових зобов'язань.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби (п.75.1 ст. 75 ПК України).

У п.78.1 ст. 78 ПК України визначені обставини, за наявністю хоча б однієї з яких здійснюється позапланова виїзна перевірка. Згідно з п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У п. 78.4. ст. 78 ПК України вказано, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач 07.09.2012р. за № 19170/10/228 оформив запит про надання інформації та її документального підтвердження, згідно з яким на підставі п.п.20.1.6 п. 20.1 ст.20 , п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України просив позивача надати інформацію та її документальне підтвердження щодо правовідносин з ТОВ БВП "Строитель-Плюс", ПП "Кримспецтехнолоджі" , ПП "Комманд", ПП "БАЗИС ТОРГ", ПП "ГАБАРИТ-ГРУП", КП "Альянс" за період серпень 2009 р. - серпень 2012 р. Зазначений запит отриманий платником податків 24.09.2012 р.

Проте, відповідачем не надано доказів того, що запит №19170/10/228 від 07.09.2012р. був надісланий позивачу та ним отриманий раніше ніж 24.09.2012р.

Позивачем до матеріалів справи залучена копія листа №6 від 03.10.2012р., оформленого за результатами розгляду запиту відповідача №19170/10/228 від 07.09.2012р.

За змістом вказаного листа, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач фактично відмовився від надання витребуваної податковим органом інформації без наведення підстав для такої відмови.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у відповідача були передбачені п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України підстави для проведення документальної позапланової перевірки платника податків, внаслідок чого відсутні підстави для визнання наказу про проведення перевірки позивача протиправним.

Разом з тим, приймаючи до уваги дату оформлення наказу № 2332, а саме 20.09.2012 р., та дату отримання відповіді на запит - 06.10.2012 р., прийняття оскаржуваного наказу було передчасним про що зазначив суд першої інстанції та обґрунтовано цей наказ скасував.

У п.1.4. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на час проведення позивачем господарської діяльності у липні 2009-грудні 2010 р., вказувалось, що під поставкою товарів визначались будь-які операції, що здійснювались згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачали передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачалось відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставкою послуг визначалось будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями (п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого від'ємного значення, яка дорівнювала сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

На час проведення позивачем господарської діяльності у січні2011 р. - червні 2012 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств , а розділ V визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.1 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України зазначено, що р.ІІІ цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р. , якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлювала , що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку мав право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки №8201/22-8/30689419 від 22.10.2012 р. зазначив, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ за період часу, що перевірявся, позивач безпідставно відніс до його складу суми ПДВ , сплачені ТОВ БВП "Строитель-Плюс", ПП "Кримспецтехнолоджі" , ПП "Комманд", ПП "БАЗИС ТОРГ", ПП "ГАБАРИТ-ГРУП", КП "Альянс" під час проведення розрахунків за товари (послуги), які були отримані ( які надавались) на виконання укладених сторонами договорів. На думку податкового органу діяльність зазначених контрагентів позивача була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та не мала реального товарного характеру. За твердженнями податкового органу позивачем до складу валових витрат віднесені кошти , витрачені на оплату вартості товарів (послуг), нібито отриманих від ТОВ БВП "Строитель-Плюс", ПП "Кримспецтехнолоджі" , ПП Комманд", ПП "БАЗИС ТОРГ", ПП "ГАБАРИТ-ГРУП", КП "Альянс", які не використовувались в подальшому у його власній господарській діяльності .

Позивачем до матеріалів справи залучені копії оформлених ТОВ БВП "Строитель-Плюс" податкових накладних; докази проведення платежів вартості робіт, виконання яких підтверджено укладеними сторонами актами виконаних робіт, копії яких також залучені до матеріалів справи.

Платником податків надані документи, які свідчать про те, що в період часу, що перевірявся, був збудований адміністративний корпус та складські приміщення за адресою: м.Сімферополь вул. Героїв Сталінграду- пров.Пищевий, 6/1. При будівництві цього об'єкту були використані послуги сторонніх підрядних організацій , в тому числі ТОВ БВП "Строитель-Плюс". Факт виконання цих робіт також підтверджено актом готовності до експлуатації від 28.09.2010 р., копія якого залучена до матеріалів справи. В матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ БВП "Строитель-Плюс" не виконував роботи по будівництву цього об'єкту.

Крім того позивачем надані копії оформлених ТОВ БВП "Строитель-Плюс" № 2211 від 10.06.2010 р. на суму 48000,00 грн. ( в тому числі ПДВ 8000,00 грн.), оформлених ПП "Габарит-Груп" податкових накладних, оформлених ПП "Кримспецтехнолоджи" податкових накладних.

Позивачем залучені до матеріалів справи копії актів списання № СпТ-000221 від 31.05.2011 р. на суму 3744,11 грн, № СпТ-000271 від30.06.2011 р. на суму 28,50 грн., №СпТ-000274 від 30.06.2011 р. на суму 92,33 грн., № СпТ-000486 від31.10.2011 р., на суму 679,00 грн, № СпТ-000033 від 31.01.2012 р. на суму 2924,70 грн, №СпТ-000031 від 31.01.2012р. на суму 553,38 грн., № СпТ-000435 від 30.09.2010 р. на суму 1282,52 грн., №СпТ-000434 від 30.09.2010 р. на суму 33750,00 грн., № СпТ-000588 від 31.122010р. на суму 39653,33 грн., № СпТ-000273 від 30.06.2011 р. на суму 86640,84 грн., № СпТ-000381 від 30.09.2011 р. на суму 60514,95 грн.,№ СпТ-000423 від 30.09.2011 р. на суму 119522,42 грн., №СпТ-000484 від 31.10.2011 р. на суму 47449,98 грн., № СпТ-000546 від 30.11.2011 р. на суму 52500,00 грн. в якості доказів використання придбаних у наведених вище контрагентів товарів в його господарській діяльності.

В матеріалах справи відсутні докази, які спростовували б наведені вище твердження позивача.

Відповідачем в порядку, передбаченому ст.71 КАС України, не надані докази того, що позивач в період часу , що перевірявся , не отримував товар ( послуги) у вказаних контрагентах, не використовував його (їх) у господарській діяльності ( для забезпечення виконання господарської діяльності).

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що реальність правочинів та товарність господарських операцій позивача з його контрагентами - ТОВ БВП "Строитель-Плюс", ПП "Кримспецтехнолоджі", ПП "Комманд", ПП "БАЗИС ТОРГ", ПП "ГАБАРИТ-ГРУП", КП "Альянс" безперечно підтверджені первинними документами, наданими до матеріалів справи, а отриманий товар та послуги використовуються в господарській діяльності позивача, а тому, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №8201/22-8/30689419 від 22.10.2012 р., не відповідають дійсним обставинам справи, так як у платника податків були правові підстави для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за відповідні звітні періоди та сплачених коштів - до складу його валових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; ст.197; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.12 у справі № 2а-12874/12/0170/2 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна

Часті запитання

Який тип судового документу № 30621958 ?

Документ № 30621958 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 30621958 ?

Дата ухвалення - 11.04.2013

Яка форма судочинства по судовому документу № 30621958 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 30621958 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 30621958, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Судове рішення № 30621958, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 30621958 відноситься до справи № 2а-12874/12/0170/2

Це рішення відноситься до справи № 2а-12874/12/0170/2. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 30621454
Наступний документ : 30643062