Ухвала суду № 30621601, 26.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 р.Справа № 2а-2041/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2012р. по справі № 2а-2041/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Влаконіка"

до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суд від 10.05.2012 р. позов ТОВ «Влаконіка» задоволено .

Скасовано податкові повідомлення-рішення №0000040700 та № 0000050700 від 03 лютого 2012 року Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова.

Індустріальна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області державної податкової служби (далі - відповідач) , не погодившись судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне дослідження матеріалів справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суд від 10.05.2012 р. та винести нову постанову, якою відмовити в задоволені позову .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції п.п.7.2.1, п.п.7.2.6 п.7.2. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість», що привело до невірного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України..

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України постанова переглянута в межах апеляційних скарг.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ « Влаконіка» з питань декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ПДВ по декларації за серпень 2011р., за результатами якої складно акт № 3433/07-024/36985546 від 08.11.2011 р. (а.с. 22-31).

За висновками акту перевірки зазначено, зокрема, про порушення позивачем пп. 7.2.1, п.п.7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість, а саме заниження суми ПДВ , за серпень 2010р. в розмірі 8524,0 грн. та завищення від'ємного значення (р.24) декларації з ПДВ за 8 місяців 2011р. на суму 112 071,00 грн.

03 лютого 2012 року Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова прийняті податкові повідомлення-рішення №0000040700 , яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість 10 653,75 грн. (за основним платежем 8523,00 грн. та штрафними санкціями 2130,75 грн.) та № 0000050700 , яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за 8 місяців 2011р. на 112 071,00 грн. (а.с.10,12)

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень слугували висновки податкового органу, щодо порушення ПАТ « Бізнес-Центр» Лідер Клас» під час складання податкових накладних № 4490 та 4491 від 27.05.2010р. , а саме наявність помилок в їх заповнені , невірно вказано одиницю виміру товару (площі приміщення)-шт (штука) та м (метр), а не м.кв.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з висновку, що податкові повідомлення рішення прийняті безпідставно, недоліки в податкових накладних, не є підставою для визнання їх недійними та такими, що позбавляють позивача права на формування податкового кредиту та визначення відємного значення.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ПАТ «Бізнес-центр « Лідер Клас» є учасником ТОВ «Влаконіка», що підтверджується статутом позивача.(а.с.89-100) ПАТ « «Бізнес-центр « Лідер Клас» 27.05.2010р. передало , як внесок до статутного фонду ТОВ « Влаконіка» нежитлові приміщення по вул. Киргизька, 19 в м. Харкові, зокрема цокольний поверх № 78-82 71,3 м., та 1-з поверх 116,1 м., 120,2м.,723,2 м. , підтверджується актом прийому передачі, рішеннями загальних зборів учасників ТОВ « Влаконіка», бухгалтерською довідкою та оборотно - сальдовою відомості по рахунку 103, розпорядженням міського голови № 894 від 11.03.2011р., свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, податковими накладними № 4490 та 4491 від 27.05.2010р. (ас.47-50,54-55,145,161)

Доводи податкового органу, що зазначені податкові накладні містять недоліки, а саме не зазначено за якою адресою розташоване передане приміщення, як внесок до статутного фонду, в графі « умови поставки» зазначено акт приймання передачі без зазначення його номеру та дати, невірно зазначено одиницю виміру товару (площі приміщення) -шт(штука_ та м (метр), а не м. кв., колегія суддів вважає такими, що не свідчать про недійсність цих документів та не спростовують висновку суду про правомірне формування позивачем податкового кредиту та від'ємного значення.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкового адміністрації України від 30.05.1997р. № 165 податкова накладна вважається недійсною у разі заповнення іншою особою, ніж вказано у п. 2 цього Порядку.

Відповідно до п. 3 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Надані позивачем до податкової перевірки та до суду податкові накладні відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкового адміністрації України від 30.05.1997р. № 165 .

Судом встановлено , що ПАТ « Бізнес-центр» Лідер Клас», на час видані податкових накладних було платником податку на додану вартість, крім того наявні в податкових накладних реквізити продавця дають змогу ідентифікувати особу, що їх виписала.

Зазначені податковим органом недоліки в заповнені податкових накладних не є підставами для визнання їх недійсними. Крім того, пп.7.2.1.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість, не передбачено такого обов'язкового реквізиту податкової накладної як "умова поставки".

З огляду на загачене , висновки суду першої інстанції про правомірне формування позивачем податкового кредиту за серпень 2010р. та від'ємного значення податку на додану вартість на підставі податкових накладних № 4490 та 4491 від 27.05.2010р., виданих ПАТ « Бізнес-центр» Лідер Клас є правомірними.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не наведено інших доказів у підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування висновків про порушення позивачем правил формування податкового кредиту за серпень 2010 року та від'ємного значення податку на додану вартість.

Крім того, колегія суддів зазначає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, стосуються податкових повідомлень рішень від 05.12.2011р. № 0000150700 та № 0000160700, які не були предметом спору в суді першої інстанції та по яким не приймалося рішення суду 10.05.2012р.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності порушень позивачем податкового законодавства .

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як прийняту з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2012р. по справі № 2а-2041/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Рєзнікова С.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.