Постанова № 30620384, 12.04.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.04.2013 р. справа №5009/4803/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Дучал Н.М.

Суддів: Склярук О.І., Ушенко Л.В.

при секретарі Трофимович Ю.М.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3, за довіреністю

від відповідача - не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк», м.Дніпропетровькна рішення господарського судуЗапорізької областівід30.01.2013 року (підписане 04.02.2013р.)у справі№ 5009/4803/12 (суддя Гандюкова Л.П.)за позовомПублічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк», м.Дніпропетровькдо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької областіпростягнення суми 20 312,02 грн.

Позивач, Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за Договором №б/н від 25.01.2011р. в розмірі 20 312,02 грн., в т.ч. 10 000,00грн. заборгованості за кредитом, 6 600,00 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 2 745,09 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором, 966,93 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на «Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою про відкриття поточного рахунку, підписаною відповідачем, складають Договір банківського обслуговування №б/н від 25.01.2011р.; надання відповідачу кредитного ліміту; порушення відповідачем зобов'язань за Договором стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії; право позивача на нарахування штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.01.2013р. у справі №5009/4803/12 позов задоволений частково; стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» суму 10 000,00 грн. заборгованості по кредиту, суму 6 600,00 грн. заборгованості по процентам, суму 966, 93 грн. комісії за користування кредитом; в іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване доведеністю факту порушення відповідачем зобов'язання; необґрунтованістю розрахунку пені.

Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», м.Дніпропетровьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2013р. по справі №5009/4803/2012 в частині відмови у стягненні пені і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовну вимогу про стягнення пені задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування скарги наполягає на тому, що рішення господарського суду в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення пені є незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, за недоведеності обставин, що мають значення, та невідповідності висновків суду обставинам справи. Вважає, що тягар доказування відсутності вини у порушенні зобов'язання покладений на відповідача, яким позовні вимоги в розмірі 20 312,02 грн. визнані в повному обсязі, тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості з пені, нарахованої у відповідності до умов кредитного договору.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2013р. у справі №5009/4803/12 розгляд апеляційної скарги ПАТ КБ «Приватбанк» за клопотанням представника позивача було відкладено на 09.04.2013р.; ПАТ КБ «Приватбанк» було вдруге зобов'язано надати апеляційному господарському суду докладний розрахунок пені, виходячи з невиконання відповідачем кожного з зобов'язань.

В судовому засіданні 09.04.2013р. представником ПАТ КБ «Приватбанк» повідомлено про надання виписки по рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_4 за період з 01.03.2011р. по 12.03.2013р.

Відповідач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42,, 43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

25.01.2011р. ПП ОСОБА_4 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» із Заявкою про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки, оформленою на бланку типової форми ПАТ КБ «Приватбанк», якою просив відкрити поточний рахунок НОМЕР_2, картковий рахунок НОМЕР_3 в гривні.

В заявці зазначено, що при відсутності або нестачі коштів на рахунку клієнта (у випадку перевищення суми платежу над залишком власних коштів) банк може встановити клієнту на рахунок кредитний ліміт. Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк сповіщає клієнта на свій розсуд в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з даною анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування. Датою відкриття рахунку є 25.01.2011р.

Відповідно до п.3.18.1.16 «Умов та правил надання банківських послуг» (далі- Умови) при укладенні договорів та угод, або здійсненні інших дій, які свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк або в іншій формі), банк та клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/чи підтвердження через пароль, направлений банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення у письмовій формі.

Згідно з п. п. 3.18.1.1., 3.18.1.6. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі- ліміт). Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг , в разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, що передбачені внутрішніми нормативними документами банку.

Зобов'язання по видачі кредиту чи його частини виникає у Банку в день надання Клієнтом розрахункових документів на використання кредиту в межах вказаних у них сум в порядку, передбаченому п. 3.18.2.4.1.(п. 3.18.2.1.2.Умов).

Пунктом 3.18.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки» тощо).

Періодом непереривного користування кредитом, відповідно до п. 3.18.1.11., є період часу, протягом якого непереривно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період непереривного користування «кредитним лімітом на поточному рахунку» - не більш ніж 35 днів.

Порядок розрахунків встановлений в п.3.18.4 Умов.

Згідно з п. 3.18.4.1. за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця («період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню»), розрахунок здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому воно підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. (п.п.3.18.4.1.1., 3.18.4.1.2, 3.18.4.1.3.).

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку по кредиту. Нарахування процентів здійснюється в дату сплати (п.3.18.4.9 Умов).

Пунктом 3.18.4.4. встановлено обов'язок клієнта сплачувати Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами. Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків.

При перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові карти, держателями яких є сам власник поточного рахунку або інші пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), із суми кожного з проведених за рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісійна винагорода в розмірі 3% від суми перерахувань. Клієнт доручає банку списувати суми такої комісійної винагороди, яка підлягає сплаті банку, зі свого поточного рахунку (п. 3.18.1.17. Умов).

Зобов'язання виконуються в наступній послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості в першу чергу направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно п.п. 3.18.2.2.16, 3.18.2.3.15., далі для погашення неустойки згідно розділу 5 даного розділу «Умов та правил надання банківських послуг», далі - простроченої винагороди, далі - винагороди, далі- прострочених процентів, далі - процентів, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту. При несплаті винагороди, процентів у відповідні дати сплати, вони вважаються простроченими (п.3.18.4.10 Умов).

За положеннями п. 3.18.2.1. Умов банк, зокрема: обслуговує кредитний ліміт на поточному рахунку клієнта в порядку, передбаченому даним розділом «Умов та правил надання банківських послуг» (п.3.18.2.1.1.); за наявності вільних грошових коштів та відсутності розрахункових документів на примусове списання (стягнення) коштів з поточного рахунку клієнта, здійснює платежі клієнта понад залишок коштів на його поточному рахунку на підставі його розрахункових документів в межах ліміту, встановленого згідно п.3.18.1.6.Умов (п.3.18.2.1.2.Умов), тощо.

Банк при настанні будь-якої з подій, передбачених п. 3.18.2.3.4., зокрема, порушенні клієнтом будь-якого з зобов'язань, передбачених даним розділом Умов, має право, зокрема, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі, шляхом направлення повідомлення, тощо.

Пунктом 3.18.1.3 Умов встановлено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди. В п.1.2.5 визначено, що Клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, процентам за користування ним, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 3.18.2.2. Умов клієнт зобов'язався: використовувати кредит з метою, вказаною в п. 3.18.1.1. даного розділу «Умов та правил надання банківських послуг» (п. 3.18.2.2.1.); сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом згідно п.п. 3.18.4.1., 3.18.4.2., 3.18.4.3. (п. 3.18.2.2.2.); здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду користування кредитом, встановленого п. 3.18.1.11. (п. 3.18.2.2.3.); повернути кредит в строки, встановлені п.п. 3.18.1.10., 3.18.2.3.4., 3.18.2.2.17. (п. 3.18.2.2.5.), тощо.

При порушенні клієнтом будь-якого з зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.4.1., 3.18.4.2.,

3.18.4.3., строків повернення кредиту , передбачених п.п. 3.18.1.8., 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6. клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А у випадку реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.18.4.1.3 - 0,1315%, від суми заборгованості за кожен день прострочки (п.3.18.5.1.).

Згідно з п.3.18.5.4 нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано клієнтом.

Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подання клієнтом до банку заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або в в формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки» або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів в межах кредитного ліміту в межах вказаних в них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами (п.3.18.6.1.).

З матеріалів справи вбачається виконання банком прийнятих на себе зобов'язань за Договором банківського обслуговування в частині встановлення кредитного ліміту та проведення платежів клієнта. Факт надання ПАТ КБ «Приватбанк» кредитних коштів шляхом оплати платіжних документів відповідача підтверджується Виписками по рахунку НОМЕР_2 відповідача, платіжними дорученнями.

Відповідачем не надано доказів на спростування факту неналежності виконання ним прийнятих на себе зобов'язань за Договором в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості, сплати процентів за користування кредитом та комісії.

Претензією вих.№10221ZРО0S089 від 31.10.2012р. (направлена 01.11.2012р.) Банком повідомлено ФОП ОСОБА_4 про наявність станом на 31.10.2012р. простроченої заборгованості, що складається з: простроченої заборгованості за тілом кредиту - 10 000,00 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 6 526,66 грн., заборгованості з комісії за користування кредитом - 966,93 грн., заборгованості з пені - 2 708,61 грн., всього заборгованість становить 20 202,20 грн. Посилаючись на умови договору, ст. 526 Цивільного кодексу України, Банк вимагав негайного погашення простроченої заборгованість в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами кредитного договору.

Вимогу залишено відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою Договір банківського обслуговування в частині встановлення та обслуговування кредитного ліміту є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності заборгованості відповідача за станом на 05.11.2012р. в розмірі 10 000,00 грн. за кредитом, 6 600,00 грн. по процентах за користування кредитом та 966,93грн. за комісією, підтверджується матеріалами справи та визнаний відповідачем.

Отже, вірним є висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача та стягнення заборгованості в сумі 10 000,00 грн. - за кредитом; в сумі 6 600,00грн. - по процентах за користування кредитом; в сумі 966,93 - за комісією.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

Обов'язок клієнта за порушення будь-якого з зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.4.1., 3.18.4.2.,

3.18.4.3., строків повернення кредиту , передбачених п.п. 3.18.1.8., 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6., сплатити кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення, обумовлений сторонами в п.3.18.5.1. «Умов та Правил надання банківських послуг».

Відповідно до приписів ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п. 3.18.5.4 Умов передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано клієнтом.

Як вірно зазначено судом першої інстанції аналіз чинного законодавства та умови договору свідчать, що для розрахунку пені мають бути визначені розмір боргу по кожному з зобов"язань; дата, коли зобов"язання з його сплати мало бути виконане та день надходження суми, за несплату якої нараховується пеня, або у разі несплати суми - дата припинення нарахування пені.

Проте, розрахунок пені, наведений позивачем в розрахунках заборгованості за договором б/н від 01.03.2011р., укладеним між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_4, підприємцем, станом на 05.11.2012р.(т.1 а.с.11 -12, а.с.128-130) не розмежовано позивачем окремо по кожному з видів стягнення, на які нараховується пеня.

Розрахунки не відображають вид та розмір(суму) кожного невиконаного відповідачем зобов"язання ( окремо по кредиту, по відсотках, по комісії); дату, коли кожне з зобов"язань мало бути виконаним; період (конкретні дати) нарахування пені окремо по кожному з невиконаних зобов"язань; не вказано в розрахунках розмір облікової ставки НБУ( з врахуванням її зміни), що застосовувалася банком при нарахуванні пені по кожному з невиконаних зобов"язань.

Виписка по рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_4 підприємець за період з 25.11.2012р. по 05.11.2012р. з позначенням "Пеня" (т.1 а.с.143-144) фактично зроблена Банком за період з 05.11.2012р. по 23.11.2012р., при тому, що в позові позивач заявляє до стягнення заборгованість та пеню станом на 05.11.2012р.

Виписка по рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_4 підприємець за період з 25.11.2011р. по 25.11.2012р. з позначенням "Пеня"( т.1 а.с. 145-166) фактично охоплює період з 25.11.2011р. по 23.11.2012р., що також перевищує період заявлений у позові.

Наразі, з розрахунків пені, наведених позивачем в розрахунках заборгованості за договором б/н від 01.03.2011р., укладеним між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_4, підприємцем, станом на 05.11.2012р.(т.1 а.с.11 -12, 128-130) вбачається, що пеня в них нарахована за період з 02.02.2012р. по 05.11.2012р.

Крім суперечливого періоду в Виписках по рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_4 Банком вказано суми заборгованості (без визначення виду невиконаного зобов"язання, періоду порушення цього зобов"язання) та ставку пені (без зазначення облікової ставки НБУ) з призначенням платежу "нарахування пені по кредитному договору № б/н від 01.03.2011р.". Проте період нарахування пені по кожному з зобов"язань у розрахунку не вказано, що виключає можливість перевірки строків порушення зобов'язання, його розміру та періоду розрахування пені по кожному з невиконаних відповідачем зобов"язань.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суд, що розрахунок пені позивачем виконаний без урахування умов договору та приписів чинного законодавства, що позбавляє суд можливості перевірити правильність розрахунку і здійснення перерахунку пені.

Надана в судовому засіданні 09.04.2013р. представником ПАТ КБ «Приватбанк» в якості Виписки по розрахунку пені, виписка по рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_4 за період з 01.03.2011р. по 12.03.2013р. ( в позові заборгованість пред"явлена станом на 05.11.2012р.) взагалі не містить будь-яких розрахунків та текстового пояснення; відображені в зазначеному документі відомості щодо дати, рахунку, номеру документа, обороти дебету та кредиту жодним чином не підтверджують обґрунтованості заявленої позивачем до стягнення суми пені. Крім того, надана виписка не підписана ані представником позивача, ані будь-якими іншими уповноваженими осіб ПАТ КБ «Приватбанк». В той же час, на печатці ПАТ КБ «Приватбанк», яка міститься на виписці, зазначено, що «документ дійсний тільки за підписом ОСОБА_3».

З огляду на положення ч. 6 ст. 22, ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято в повному обсязі визнання відповідачем заявлених вимог, оскільки невірне нарахування позивачем пені порушує права та охоронювані законом інтереси відповідача.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.

Враховуючи наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2013 року (підписане 04.02.2013р.) по справі №5009/4803/12 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк», м.Дніпропетровьк на рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2013 року (підписане 04.02.2013р.) по справі №5009/4803/12 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2013 року (підписане 04.02.2013р.) по справі №5009/4803/12 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано 6 екз.: 2-позивачу, 1-відповідачу, 1-у справу,

1-ДАГС, 1-ГСЗО