Ухвала суду № 30619172, 08.08.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2012 р.справа № 2а-7262/09/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Ясенової Т.І. Шлай А.В.

при секретарі судового засідання: Фірсику Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської митниці

на постанову: Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.11.2010р. у справі №2а-7262/09/1170

за позовом: Приватного підприємства «Імпексмаш», м.Кіровоград

до: Кіровоградської митниці

про: визнання неправомірними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач -Приватне підприємство «Імпексмаш»(далі по тексту -ПП «Імпексмаш», прозивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати:

- неправомірними дії посадових осіб Кіровоградської митниці щодо зміни заявленого декларантом коду товару УКТЗЕД при митному оформленні за ВМД №901000002/2006/005583 від 30.10.2006р.; №901000002/2007/004863 від 14.08.2007р.; №901000002/2007/006198 від 10.10.2007р.; №901000002/2008/005001 від 24.07.2008р. та скасувати акт камеральної перевірки №к0002/9/901000000/0024710350 від 18.08.2009р.;

- протиправними та скасувати податкові повідомлення форми «Р»№13 та №14 від 26.08.2009р.

Позов вмотивовано тим, що камеральна перевірка була здійснена відповідачем без законних на те підстав, у зв'язку з чим податкові повідомлення форми «Р»№13 та №14 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі по тексту -ПДВ) та мита з товарів, ввезених на територію України, на загальну суму 7510,22грн. є протиправними. Позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення незаконні ще й тому, що прийняті відносно товарів, вірність митного оформлення яких підтверджена митним органом при перевірці та прийнятті ВМД. Позивач вважає, що порушень закону з боку підприємства не було, тому донарахування податкового зобов'язання безпідставне.

Постановою суд першої інстанції позовна заява ПП «Імпексмаш»задоволена частково, суд визнав неправомірними дії посадових осіб Кіровоградської митниці щодо зміни заявленого декларантом ПП «Імпексмаш»коду товару УКТЗЕД при митному оформленні за ВМД №901000002/2006/005583 від 30.10.2006р., №901000002/2007/004863 від 14.08.2007р., №901000002/2007/006198 від 10.10.2007р., №901000002/2008/005001 від 24.07.2008р.; визнав протиправними та скасував податкові повідомлення Кіровоградської митниці форми «Р»№13 та №14 від 26.08.2009р.; щодо позовних вимог про скасування акту камеральної перевірки №к0002/9/901000000/0024710350 від 18.08.2009р. -провадження у справі закрив. При цьому суд зазначив, що приймаючи ВМД та пропускаючи товар на митну територію України, у відповідача відсутні правові підстави для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку помилковим визначенням коду товарної номенклатури, окрім того, з посиланням на положення п. «в»пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», дія якого не поширюється на митні органи.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржив постанову від 18.11.2010 року в апеляційному порядку в частині задоволення позовних вимог. Апелянт вважає, що при винесенні постанови суд неповно з'ясував обставини справи та порушив норми матеріального права, що призвело до прийняття рішення, яке суперечить чинному законодавству та матеріалам справи. Зокрема, апелянт акцентує увагу на тому, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що завершення митного оформлення не є безумовним свідченням виконання платником податків вимог Закону України «Про систему оподаткування»в частині виконання обов'язку юридичної особи щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). За твердженням апелянта, позивачем невірно класифіковано товари за ВМД №901000002/2006/005583 від 30.10.2006р., №901000002/2007/004863 від 14.08.2007р., №901000002/2007/006198 від 10.10.2007р., №901000002/2008/005001 від 24.07.2008р., чим допущено порушення Закону України «Про митний тариф України»та занижено суму митних платежів (в тому числі: ввізного мита та ПДВ), визначену у спірних податкових повідомленнях (основний платіж). Тому апелянт, посилаючись на Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами»вважає, що донарахування податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій обґрунтоване; підстав для скасування податкових повідомлень не було. Апелянт просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

Позивач заперечує проти заоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обгрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем здійснено камеральну перевірку ПП «Імпексмаш»щодо стану дотримання законодавства України з питань митної справи за період з 30.10.2006р. по 24.07.2008р.

За результатами перевірки складено акт №к0002/9/901000000/0024710350 від 18.08.2009р., в якому зазначається, що ПП «Імпексмаш» порушено вимоги Закону України «Про митний тариф України»(основні правила інтерпретації класифікації товарів, примітки до розділу ХVІ та групи 84 УКТЗЕД, текстовий товарних позицій «8420»та «8438»УКТЗЕД), що призвело класифікації товарів (обладнання для виробництва хлібобулочних виробів), ввезених за ВМД №901000002/2006/005583 від 30.10.2006р. (товар №1); №901000002/2007/004863 від 14.08.2007р. (товар №1); №901000002/2007/006198 від 10.10.2007р. (товар №2); №901000002/2008/005001 від 24.07.2008р. (товар №1) за кодом 8420109000 замість коду -8438101000, а відтак: оподаткування ввізного товару за ставкою 0% замість 3% та несплати митних платежів у сумі 7046,61грн. (з них: ввізного мита -5872,16грн., ПДВ -1174,45грн., а.с.13 т.1).

На підставі зазначеного відповідачем винесено спірні податкові повідомлення:

- податкове повідомлення форми «Р»від 26.08.2009р. №13 про визначення податкового зобов'язання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності»на загальну суму 6165,77грн. (в тому числі: 5872,16грн. -за основним платежем, 293,61грн. -штрафних санкцій);

- податкове повідомлення форми «Р»від 26.08.2009р. №14 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності на загальну суму 1344,45грн. (у тому числі: 1174,45грн. -за основним платежем, 170,00грн. -штрафних санкцій).

Спірним питанням у даній справі є правомірність донарахування податкового зобов'язання з митних платежів, які підлягали сплаті при розмитненні товару, оскільки, на думку позивача, розмір платежів визначено у ВМД та погоджено митним органом; що стосується позиції митного органу, то, на думку митниці, розмір митних платежів декларантом занижено, що виявлено в ході камеральної перевірки, у зв'язку з невірною класифікацією товару декларантом.

Аналіз матеріалів справи та норм прав, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до п.2.1 ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -Закон №2181) контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України є митні органи.

Згідно з підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 статті 2 Закону № 2181-ІІІ контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

За приписами п.10.3 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку, які імпортують товари на митну територію України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митними органами.

За нормами пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону № 2181-Ш якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, то платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в установленому цим Законом порядку. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчить про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання (пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181).

Отже, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п.10.3 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»та пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону №2181-ІІІ митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту «в»пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181-ІІІ, дія якого не поширюється на митні органи.

Враховуючи, що підставою для нарахування податкового зобов'язання за спірними податковими повідомленнями стала зміна позиції самого митного органу щодо кодування вказаного у ВМД №901000002/2006/005583 від 30.10.2006р., №901000002/2007/004863 від 14.08.2007р., №901000002/2007/006198 від 10.10.2007р., №901000002/2008/005001 від 24.07.2008р. товару, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності донарахування позивачу митних платежів та штрафних санкцій.

З урахуванням вищезазначеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи; зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської митниці на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.11.2010р. у справі №2а-7262/09/1170 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.11.2010р. у справі №2а-7262/09/1170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Шлай