Постанова № 30618595, 09.04.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р.Справа № 5016/1378/2012(9/54) Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Мирошниченко М.А., Головея В.М.

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Бережок С.І. - за дорученням

від відповідача: Ходикін М.М. - за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 13 лютого 2013 року

у справі №5016/1378/2012 (9/54)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль"

про стягнення 17.733.700 грн. 20 коп.

В С Т А Н О В И Л А:

16.07.2012 р. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі позивач, Компанія) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (далі відповідач, Товариство) про стягнення грошових коштів в сумі 17.733.700 грн. 20 коп.

Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами по справі договором № 14/2287/11 від 30.09.2011 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого за цим договором природного газу, внаслідок чого має заборгованість по його оплаті в сумі 14.891.459 грн. 14 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 789.480 грн. 70 коп. - пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 15.11.2011 р. по 25.06.2012 р., 156.675 грн. 22 коп. - збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції) за період з листопада 2011 р. по червень 2012 р. (включно), 123.473 грн. 54 коп. - 3% річних за період з 15.11.2011 р. по 25.06.2012 р., 1.479.412 грн. 16 коп. - штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі: 64.380 грн. на сплату судового збору.

Заявою від 19.09.2012 р. позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних та просив стягнути з відповідача на свою користь: 187.488 грн. 36 коп. - 3% річних за період з 15.11.2011 р. по 14.09.2012 р., 1.169.956 грн. 32 коп. - пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 15.11.2011 р. по 14.09.2012 р., а також зменшив позовні вимоги в частині стягнення боргу та просив стягнути з відповідача на користь позивача: 14.740.168 грн. 14 коп. - боргу.

У відзиві на позов Товариство позовні вимоги Компанії вважало необґрунтованими та безпідставними та просило відмовити у їх задоволені у повному обсязі, посилаючись на те, що заборгованість перед позивачем виникла у зв'язку з невідшкодуванням йому різниці між фактичною вартістю та вартістю газу за затвердженими органами місцевого самоврядування тарифами, що призвело до збитковості відповідача. Крім того, Товариство посилалось на невірне нарахування позивачем інфляційних витрат.

Заявами від 25.09.2012 р. відповідач просив суд зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з нього на користь позивача, а також просив надати відстрочку виконання рішення строком на 6 місяців, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем Товариства та різницею між фактичною вартістю та вартістю газу за затвердженими органами місцевого самоврядування тарифами, а одночасне стягнення з відповідача всієї суми заборгованості значно утруднить господарську діяльність товариства, або взагалі призведе до зупинення роботи Товариства.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.02.2013 р. (суддя Бездоля Д.О.) провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 14.740.168 грн. 14 коп. - боргу на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України - припинено, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідач в процесі розгляду справи судом сплатив позивачеві зазначену суму боргу в повному обсязі.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.02.2013 р. (суддя Бездоля Д.О.) позов задоволений частково та з відповідача на користь позивача стягнуто: 77801 грн. 36 коп. - збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції), 187.488 грн. 36 коп. - 3% річних та 54.475 грн. 45 коп. понесених витрат на сплату судового збору, а в решті частині позову - відмовлено.

Заява відповідача про надання відстрочки виконання рішення на 6 місяців залишена судом без задоволення.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами по справі договором № 14/2287/11 від 30.09.2011 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого за цим договором природного газу, а тому повинний сплатити позивачеві 77.801 грн. 36 коп. - збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції), 187.488 грн. 36 коп. - 3% річних та 54.475 грн. 45 коп. понесених витрат на сплату судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат частково місцевий суд виходив з того, що позивачем розрахунок інфляційних витрат здійснено неправильно, а тому, здійснивши власний розрахунок, місцевий суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню на суму 77.801 грн. 36 коп.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу місцевий суд виходив з того, що Порядком та умовами надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 р. № 517 розрахунки з погашення такої заборгованості проводяться без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, у зв'язку з чим підстави для задоволення цих позовних вимог - відсутні.

З урахуванням інтересів обох сторін щодо розрахунків за газ, а також неподання відповідачем доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про неможливість або ускладнення виконання рішення суд першої інстанції клопотання відповідача про надання відстрочки виконання ухваленого рішення на 6 місяців залишив без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду в частині зменшення розміру збитків від знецінювання грошових коштів, а також в частині відмови щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафу частково скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Компанії, в цій частині, задовольнити у повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що даний правочин не розповсюджується на бюджетні відносини, а вчасність надходження коштів відповідачу на погашення йому різниці в тарифах не впливає на порядок та строки проведення розрахунків, оскільки дана обставина не обумовлена умовами договору, внаслідок чого відсутність субвенцій з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах не є підставою звільнення відповідача від передбаченої договором відповідальності, у зв'язку з чим нарахована позивачем пеня та 7% штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім того, скаржник зазначив, що нарахування інфляційних витрат ним здійснений відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У судовому засіданні представник відповідача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 30.09.2011 р. між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 14/2287/11, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. природний газ, а останній зобов'язався прийняти цей газ та оплатити позивачеві його вартість в обсязі, зазначеному в п. 2.1 цього договору, виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Відповідно до п. 11.1. договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Згідно з п. 5.2. договору ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 30 (тридцяти) відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу за 5 (п'ять) днів до початку здійснення поставки. Решта 70 (сімдесят) відсотків вартості планових обсягів поставки природного газу сплачується відповідачем протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Додатковою угодою № 1 від 11.10.2011 р. сторони дійшли згоди, що з 11.10.2011 р. ціна за 1000 куб. м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Ціна за 1000 куб. м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями, становить 1248,74 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1248,74 грн., крім того ПДВ: на газ - 0%, на послуги з транспортування - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Додатковою угодою № 2 від 30.01.2012р. сторони встановили, що з 01.01.2012 р. ціна за 1000 куб. м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Ціна за 1000 куб. м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями, становить 1248,08 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1248,08 грн., крім того ПДВ: на газ - 0%, на послуги з транспортування - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.

З актів прийому-передачі від 31.10.2011 р. № 4 МИК РО та №3 МИК Н, від 31.12.2011р. № 4 МИК Н та № 5 МИК РО, від 31.01.2012 р. № 2 МИК РО та № 3 МИК Н, від 29.02.2012 р. № 3 МИК РО та № 5 МИК Н, від 31.03.2012 р. № 4 МИК Н та № 5 МИК РО, від 30.04.2012 р. № 4 МИК Н, підписаних сторонами у справі та скріплених їх печатками вбачається, що на виконання умов вищезазначеного договору позивач передав, а відповідач прийняв протягом жовтня - грудня 2011 р. та січня-квітня 2012 р. природний газ загальною вартістю 38.552.012 грн. 40 коп.

Відповідач частково розрахувався за отриманий газ за договором у сумі 23.660.553 грн. 26 коп., а від оплати решти частини отриманого газу вартістю 14.891.459 грн. 14 коп. на час подання позову - ухилився.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції платіжними дорученнями від 20.12.2012 р. № 5 та № 6 відповідач сплатив позивачеві 14.891.459 грн. 14 коп. боргу, внаслідок чого місцевий суд, підставне відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, припинив провадження у справі в частині стягнення з відповідача зазначеного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору, що не оскаржується жодною із сторін у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання, внаслідок чого місцевий суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 187.488 грн. 36 коп. - 3% річних за період з 15.11.2011 р. по 14.09.2012 р. виходячи з суми боргу 14.740.168 грн. 14 коп.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних перевірений як місцевим, так і апеляційним судом та є правильним та вірним, а також не спростований відповідачем ані в цілому, ані за його складовими.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат частково місцевий суд виходив з того, що позивачем здійснено розрахунок інфляційних витрат не вірно. Однак, з такими висновками місцевого суду колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.

Відповідно до листа Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.97 № 62-97р при нарахуванні індексу інфляції треба мати на увазі, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці.

Згідно п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" від 17.07.2012 р. при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за поставлений йому газ, повинний був здійснювати оплату до 14 числа відповідного місяця наступного за місяцем поставки газу, а тому, відповідач повинний був здійснити оплату за поставлений газ у жовтні 2011 р. у строк до 14 листопада 2011 р., внаслідок чого сума боргу індексується з врахуванням листопада місяця 2011 р., так як сума боргу повинна бути сплаченою до 15 числа, у зв'язку з чим позивачем правомірно здійснено нарахування збитків від інфляції за листопад 2011 р., виходячи з індексу інфляції за листопад 2011 р. у розмірі 100,1% за поставку природ нього газу на суму 770.955 грн. 19 коп. збитки від інфляції складають 770 грн. 19 коп. (770955,19 х 100,1 % - 770955,19 = 770,19).

Індекс інфляції за грудень 2011 р. складає 100,2% за поставку природного газу на суму 7.726.359 грн. 39 коп. збитки від інфляції складають 15.452 грн. 72 коп. (7726359,39 х 100,2 % - 7726359,39 = 15452,72) за грудень 2011 р.

Індекс інфляції за січень 2012 р. складає 100,2% за поставку природного газу на суму 16.089.492 грн. 33 коп. збитки від інфляції складають 32.114 грн. 76 коп. (16089492,33 х 100,2 % - 16089492 = 32114,76) за січень 2012 р.

Індекс інфляції за лютий 2012 р. складає 100,2% за поставку природного газу на суму 20.964.562 грн. 74 коп. збитки від інфляції складають 41.845 грн. 43 коп. (20964562,74 х 100,2 % - 20964562,74 = 41845,43) за лютий 2012 р.

Індекс інфляції за березень 2012 р. складає 100,3% за поставку природного газу на суму 22230533 грн. 68 коп. збитки від інфляції складають 66492 грн. 12 коп. (22230533,68 х 100,3 % - 22230533,68 = 66492,12) за березень 2012 р., а всього збитки позивача від знецінювання грошових коштів за період з 15.11.2011 р. по березень 2012 р. (включно) складають 78.873 грн. 86 коп., у зв'язку з чим інші висновки місцевого суду є помилковими, внаслідок чого рішення місцевого суду в цій частині підлягає частковому скасуванню.

У п. 7.2. договору сторонами передбачено, що у разі невиконання відповідачем п. 6.1. цього договору, він зобов'язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів - додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

У названому договорі відсутні застереження щодо незастосування до правовідносин сторін вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, внаслідок чого до спірних правовідносин повинні бути застосовані вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України.

Перевіривши здійсненні позивачем розрахунки пені та штрафу, в яких відображені усі платежі відповідача за поставлені обсяги природного газу, які в подальшому були чітко відображені в розрахунках пені, яка нарахована позивачем виключно на залишкову суму боргу та за час прострочення платежу колегія суддів доходить висновку, що позивач підставне та на законних підставах нарахував відповідачеві 1.169.956 грн. 32 коп. - пені та 1.479.412 грн. 16 коп. - 7% штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 83 ГПК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, в тому числі і за ініціативою останнього, але лише у винятковому випадку.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про винятковість обставин справи, внаслідок чого колегія суддів вважає, що заява відповідача щодо зменшення розміру пені та штрафу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача є необґрунтованою, а позовні вимоги позивача в частині стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Посилання місцевого суду на наявність багатосторонніх угод про організацію взаєморозрахунків від 07.12.2012 р. № 821/517з та від 07.12.2012 р. № 818/517з, укладених на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 р. № 517 „Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" як на підставу відсутності вини щодо не своєчасної оплати природного газу є необґрунтованими, оскільки предметом вищезазначених договорів є погашення простроченого грошового зобов'язання, що виникло у відповідача за договором купівлі-продажу природного газу. При цьому ніяких змін до існуючого договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2283/11 щодо порядку розрахунків за придбаний газ сторонами не вносилось.

Приймаючи рішення суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що правовідносини між сторонами склалися на підставі спірного договору, який є двостороннім правочином, за змістом якого позивач взяла на себе зобов'язання поставити природній газ відповідачу, а останній взяв на себе обов'язок прийняти та сплатити отриманий природній газ на умовах та в строки встановлені договором. Даний правочин не розповсюджується на бюджетні відносини, а вчасність надходження коштів відповідачу для погашення йому різниці в тарифах не впливає на порядок та строки проведення розрахунків, оскільки дана обставина не обумовлена умовами договору.

За своїм змістом Постановою КМУ від 11.06.2012 р. № 517 затверджено порядок та умови визначення механізму перерахування і надання у 2012 р. субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Те, що заборгованість, яка виникла за спірним договором є наслідком невідповідності затверджених тарифів вартості спожитого ПАТ газу, та кошти від місцевих бюджетів відповідач на погашення різниці в тарифах вчасно не отримував ніяким чином не звільняє відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання по спірному договору.

Згідно ст. 121 ГПК України господарському суду надано право при наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, за заявою сторони надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення у виняткових випадках.

Тому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

При цьому, слід також враховувати, що за змістом частини першої ст. 229 ГК України та ч. 1 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання, тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів, у зв'язку з чим помилковим є посилання відповідача, як на підставу для надання відстрочки виконання рішення, на різницю у тарифах та тяжкий фінансовий стан відповідача, внаслідок чого місцевий суд правомірно не прийняв до уваги ці доводи відповідача.

Крім того, відповідач помилково, всупереч вимогам ст. 121 ГПК України, посилається на негативні наслідки виконання такого рішення для відповідача, так як тяжкий фінансовий стан відповідача, за змістом названої норми права, не є винятковим випадком та підставою для відстрочення виконання рішення, а відповідачем взагалі не зазначено, які саме обставини справи він вважає винятковими та конкретно в чому полягає неможливість виконання судового рішення чи його ускладнення, а також не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують ці обставини.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку правовідносинам сторін у даній ситуації та підставне залишив заяву відповідача про надання відстрочки виконання судового рішення без задоволення, а тому судове рішення в цій частині не оскаржено жодною із сторін у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів визнає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача: 78.873 грн. 86 коп. - збитків від інфляції, 1.169.956 грн. 32 коп. - пені та 1.479.412 грн. 16 коп. - 7% штрафу.

Ухвала місцевого суду від 13.02.2013 р. якою провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 14.740.168 грн. 14 коп. - боргу припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідач в процесі розгляду справи судом сплатив позивачеві зазначену суму боргу в повному обсязі не оскаржено жодною із сторін у справі та повністю підтверджена матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати по справі покладаються на відповідача, у зв'язку з чим відповідач повинний відшкодувати позивачеві 58.314 грн. 61 коп. понесених витрат на сплату судового збору за подання позову до суду.

Оскільки, апеляційна скарга підлягає повному задоволенню, то відповідач, з вищенаведених підстав, зобов'язаний відшкодувати позивачеві 27.282 грн. 42 коп. понесених витрат на сплату судового збору за подану і розглянуту апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - задовольнити.

Абзац другий частини першої рішення господарського суду Миколаївської області від 13.02.2013 року у справі № 5016/1378/2012(9/54) - частково скасувати та викласти його в наступній редакції:

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" : 187.488 грн. 36 коп. - 3% річних, 78.873 грн. 86 коп. - збитків від інфляції, 1.169.956 грн. 32 коп. - пені та 1.479.412 грн. 16 коп. - 7% штрафу та 58.314 грн. 61 коп. понесених витрат на сплату судового збору за подання позову до суду.

В решті частині рішення господарського суду Миколаївської області від 13.02.2013 року у справі № 5016/1378/2012(9/54) - залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - 27.282 грн. 42 коп. понесених витрат на сплату судового збору за подану і розглянуту апеляційну скаргу.

Зобов'язати господарський суд Миколаївської області видати відповідні накази з зазначенням в них повних та необхідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.04.2013 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Головей В.М.