Постанова № 30618549, 08.04.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2013 р. Справа № 907/92/13-г

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Хабіб М.І.,

при секретарі Олійник І.О.,

з участю представників:

від прокуратури - Ройко А.І.

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, вих. № 1/713, вих.13 від 18.03.2013 року

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 12.03.2013 року (суддя Ушак І.Г.)

по справі № 907/92/13-г, якою залишено без розгляду

позов Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево

до відповідача Верхньокоропецької сільської ради, с. Верхній Коропець, Закарпатська область

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, м. Мукачево

про визнання нечинним рішення Верхньокоропецької сільської ради від 13.12.1996 року №35 в частині надання громадянину ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки площею 0,072 га

в с т а н о в и в :

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 12.03.2013 року по справі №907/92/13-г залишено без розгляду позов Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, заявлений в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево до Верхньокоропецької сільської ради, с. Верхній Коропець, Закарпатська область, третя особа - ОСОБА_4 про визнання нечинним рішення Верхньокоропецької сільської ради від 13.12.1996 року №35 в частині надання громадянину ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки площею 0,072 га.

Суд посилаючись на положення п.1 ч.1 ст.81 ГПК України, зазначає, що із ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» та Положення КЕВ м.Мукачева, на які посилається прокурор, подаючи позов, не вбачається, що КЕВ є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, в особі якого прокурор вправі подавати позови в інтересах держави. Поряд з цим, судом відхилено подане прокурором уточнення до позовної заяви, в якій останній просить вважати в подальшому позов поданим в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м.Мукачева.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Закарпатський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Закарпатської області від 12.03.2013 року по справі №907/92/13-г, передати справу на розгляд до господарського суду, вказуючи на порушення судом норм процесуального права. Зокрема, посилається на рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року за №3-РП/99, в якому зазначено, що прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулось чи може відбутись порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Одночасно, апелянт вказуючи на ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України», Закону «Про оборону України», Положення про Міністерство оборони України, затв. Указом Президента України від 06.04.2011 року №406/2011, Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затв. наказом Міністерства оборони України від 22.12.1997 року №483, посилається на правомірність подання позову.

Представники сторін та третьої особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Прокурор в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі.

Оскільки явка представників сторін та третьої особи не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вважає, що ухвала, якою залишено позовні вимоги без розгляду підлягає скасуванню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд у оскаржуваній ухвалі посилається на те, що із ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» та Положення КЕВ м.Мукачева, на які посилається прокурор, подаючи позов, не вбачається, що КЕВ є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, в особі якого прокурор вправі подавати позови в інтересах держави. Поряд з цим, судом відхилено подане прокурором уточнення до позовної заяви, в якому останній просить вважати в подальшому позов поданим в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м.Мукачева та приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Згідно ч.1 ст. 361 даного Закону, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Частиною 3 ст.361 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Господарський суд, згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. При цьому, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у ч. 2 ст. 2 Арбітражного (на даний момент Господарського) процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

При цьому, вказаним рішенням Конституційного Суду України визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У позовній заяві прокурором вказано в чому саме полягає порушення інтересів держави, зокрема останній подаючи позов про визнання нечинним рішення Верхньокоропецької сільської ради від 13.12.1996 року №35 в частині надання громадянину ОСОБА_4 у приватну власність земельну ділянку площею 0,072 га, зазначає, що спір, який виникає внаслідок вилучення земельних ділянок з постійного користування військових частин всупереч вимог чинного законодавства України призводить до порушення інтересів держави у сфері оборони, що у відповідності до вимог ст.121 Конституції України та ст.311 Закону України «Про прокуратуру» покладає на прокуратуру України здійснення представницьких повноважень в суді.

Відповідно до Указу Президента України від 15.12.1999 року №1752/00 «Про систему центральних органів виконавчої влади» до системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються у порядку встановленому законодавством.

Згідно із ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України», ст.10 Закону України «Про оборону України», Положення про Міністерство оборони України, затв. Указом Президента України від 06.04.2011 року №406/2011, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкування якого перебувають Збройні Сили України та яким реалізується державна політика у сфері використання земель оборони, а КЕВ м.Мукачево є органом влади на місцях в системі Збройних Сил України на який покладено відомчий контроль за використанням та цільовим призначенням земель, наданих в користування Збройних Сил України, а також їх облік.

Поряд з цим, колегією суддів відзначено, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги уточнення до позовної заяви (арк. справи 32-33), подане Закарпатським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України 12.03.2013 року, в якому останній посилаючись на ст.311 Закону України «Про прокуратуру», ст.121 Конституції України, ст.ст.1,2,12,15, 22,29,54, вказує на те, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України та яким реалізується державна політика у сфері використання земель оборони, а згідно із ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» Квартирно-експлуатаційний відділ м.Мукачево є органом влади на місцях в системі Збройних Сил України, на який покладено відомчий контроль за використанням та цільовим призначенням земель, наданих в користування Збройних Сил України, а також їх облік, просить суд в подальшому вважати позов прокурора поданим в інтересах держави, в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України та КЕВ м.Мукачево.

Відповідно до ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується, між іншим, прокурором чи його заступником. Позов підписано Закарпатським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, тобто в межах наданої йому чинним законодавством компетенції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позовна заява підписана уповноваженою особою, у ній належно обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави та правильно визначено особу, уповноважену державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Беручи до уваги вищенаведене, виходячи з аналізу зазначених норм права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що в даному випадку у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позову без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.81 ГПК України, а відтак ухвалу господарського суду Закарпатської області від 12.03.2013 року по справі №907/92/13-г слід скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105, 106 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України задоволити.

Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 12.03.2013 року по справі №907/92/13-г про залишення позову без розгляду скасувати.

Справу №907/92/13-г передати в місцевий господарський суд для розгляду по суті.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Зварич О.В.

Хабіб М.І.