Рішення № 30618319, 08.04.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.04.2013 Справа № 920/399/13-г

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ - МТС», м. Київ,

до відповідача: Державного підприємства «Дослідне господарство «Іскра» Національної академії аграрних наук України», с. Кашпури, Роменський район, Сумська область,

про стягнення 9 734 грн. 80 коп.

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача: Литвиненко В.А., довіреність б/н від 26.06.2012 року,

від відповідача: не з'явився.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Т.Д. Бублик.

Суть спору: Позивач, враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 8108 грн. 84 коп. пені, 1625 грн. 96 коп. 3% річних за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 11.09.2012 року договру № КО-СУМ-70/12.

Представник позивача в судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач надав суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки відповідач не може прибути в судове засідання.

Суд вважає, що вищезазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки:

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року факт неможливості прибути в судове засідання та неможливість розгляду справи без участі представника сторони підлягає доведенню на загальних підставах, відповідно до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи недоведеність факту неможливості прибути в судове засідання, суд відмовляє в клопотанні про відкладення розгляду справи.

Тому, оскільки відповідач в судове засідання не з'явився та відзив на позовну заяву не подав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

11 вересня 2012 року між сторонами було укладено договір № КО-СУМ-70/12 (надалі - Договір), згідно якого позивач зобов'язався виконати сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю сільськогосподарських культур комбайнами позивача на території сільськогосподарських угідь відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти виконані послуги та оплатити вартість послуг позивача.

Позивач виконав свої зобов'язання за Договором, що підтверджується наяними в матеріалах справи актом приймання-передачі виконаних робіт від 09.10.2012 року та актом приймання-передачі виконаних робіт від 13.11.2012 року на загальну суму 148 960 грн.

Вищезазначені акти підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Згідно ст. 854 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Згідно до п. 3.3 Договору оплата за виконані роботи здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на підставі актів передачі-приймання виконаних робіт в строк не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати підписання відповідного акту.

Відповідач своєчасно не сплатив кошти за виконані роботи, а тому позивач був змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Під час розгляду справи відповідач погасив заборгованість в розмірі 148 960 грн., що підтверджується банківськими виписками від 14.03.2013 року.

Враховуючи вищезазначене позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 8108 грн. 84 коп., 1625 грн. 96 коп. 3% річних за період з 09.10.2012 року по 13.03.2013 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконаня зобов'язань, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1625 грн. 96 коп., за період з 09.10.2012 року по 13.03.2013 року, є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі встановленому договором.

Відповідно до п. 5.3 Договору за прострочення оплати виконаної роботи відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що нараховується на суму заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Враховуючи, порушення відповідачем строків виконаня зобов'язань та те, що пеня передбачена сторонами у Договорі, нарахована в межах строків позовної давності встановлених ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вимога про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 8108 грн. 84 коп., за період з 09.10.2012 року по 13.03.2013 року, є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, при зверненні з позовною заявою позивач сплатив 3102 грн. судового збору - 2% від суми позовних вимог (від 15510 грн. 50 коп.).

У заяві про зменшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 1720 грн. 50 коп. судового збору, а надлишково сплачений судовий збір повернути позивачу, оскільки відповідач під час розгляду справи погасив частину боргу.

Згідно до п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року частиною 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вразі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вживала заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позовних вимог витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, суд відмовляє в клопотанні про повернення судового збору та покладає сплату судового збору в розмірі 3120 грн. на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Дослідне господарство «Іскра» Національної академії аграрних наук України (вул. Нова, 6, с. Кашпури, Роменський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 04312009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ - МТС» (вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 37702357) 8108 грн. 84 коп. пені, 1625 грн. 96 коп. 3% річних, 3102 грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.04.2013 року.

Суддя О.Ю. Резніченко