Ухвала суду № 30618267, 09.04.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2013 р. Справа № 918/372/13

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Західметалгруп"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ізол"

про стягнення в сумі 72 003 грн. 54 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача: представник Мосійчук А.П. (довіреність №б/н від 10.02.2013 року);

від відповідача: представник не з'явився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західметалгруп" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ізол" про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 72003 грн. 54 коп., з яких: 63682 грн. 90 коп. основного боргу, 3344 грн. 66 коп. 3% річних та 4975 грн. 98 коп. пені. Представник позивача у судовому засідання підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов до суду не подав, участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №3301304697050. Суд зазначає, що відповідачу було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків.

Крім того, ухвалою від 19.03.2013 року про порушення провадження у справі явка представників сторін у судове засідання не визнавалася обов'язковою.

Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Західметалгруп" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма (далі - покупець) укладено Договір поставки №1 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця протягом року металопрокат та арматуру, конструкційні метали (кутники, рейки, швелера тощо), в подальшому в тексті "Товар", в кількості, асортименті та за ціною продажу, визначеною у порядку визначеному в чинному договорі, а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти Товар.

Відповідно до п.1.5. Договору Передача Товару по кількості та якості проводиться згідно до накладних. Датою отримання/передачі Товару є дата, що зазначена в кожній окремій накладній на приймання/ передачу Товару відповідного асортименту та кількості.

Відповідно до п.1.6. Договору передача Товару Постачальником Покупцю здійснюється не пізніше трьох днів з моменту отримання замовлення від Покупця і підтвердження прийняття Постачальником замовлення.

Відповідно до п.1.7. Договору замовлення здійснюється по мірі необхідності Покупця уповноваженою ним особою в письмовій чи електронній формі (шляхом передачі замовлення факсимільним зв'язком чи електронною поштою з зареєстрованої за Покупцем електронної адреси). В замовленні має бути відображено асортимент, кількість Товару та інші відомості необхідні згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.1.8. Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту його отримання.

Відповідно до п.1.10. Договору підставою для розрахунків є чинний договір та кожний рахунок виписаний Постачальником за наслідками прийняття Замовлення від Покупця на поставку Товару понад попередньо оплачений об'єм Товару що постачається згідно чинного Договору.

Відповідно до п.1.11. Договору приймання-передача Товару здійснюється уповноваженими довіреністю представниками сторін, при цьому сторони погодилися, що особи уповноважені довіреністю на приймання-передачу Товару вважаються такими, що належним чином уповноважені від імені та за рахунок Сторін, що видали їм довіреності, вчиняти правочини по узгодженню істотних умов щодо асортименту, кількості та ціни Товару.

Відповідно до п.1.13. Вартість Товару встановлюється в накладних котрими супроводжується Товар.

Відповідно до п. 1.14. Договору орієнтовний об'єм Товару що постачається згідно чинного Договору становить 63682 грн. 90 коп.

На виконання умов договору постачальником поставлено покупцю товар на загальну суму 63682 грн. 90 коп. на підставі видаткової накладної №РН-1 від 25.02.2011 року. Вказаний товар відповідач отримав на підставі довіреності №255 від 25.02.2011 року.

Відповідно до п.2.1. Розрахунки за чинним договором здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, у сумі вказаній в накладний на Товар за календарний місяць що закінчився, не пізніше 10 календарних днів наступного місяця у котрому проводилась Поставка Товару.

Отриманий товар згідно умов договору покупець повинен був оплатити до 10.03.2011 року.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу в розмірі 63682 грн. 90 коп.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України ).

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України ).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України ).

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу положень ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно вимог ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.4.2. Договору у випадку порушення Постачальником строків передачі Товару, Постачальник зобов'язаний за кожен день прострочення сплатити на користь Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ/365 від загальної вартості Товару, який оплачено Покупцем у відповідності до п.2.1. даного договору.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано на суму боргу в розмірі 63682 грн. 90 коп. пеню в період з 10.03.2011 року по 10.09.2011 року в розмірі 4975 грн. 98 коп.

Відповідно до ч.1 ст.258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.3 ст.267 Господарського процесуального кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В матеріалах справи відсутня заява відповідача про застосування строків позовної давності.

За таких обставин, оскільки відповідачем не заявлено про застосування позовної давності, розмір нарахованої позивачем пені перевірено та визнано вірним, суд дійшов висновку про задоволення вказаної вимоги.

Відповідно до ч.2 ст.652 Цивільного кодексу кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання зобов'язання позивачем нараховано на суму боргу в розмірі 63682 грн. 90 коп. 3% річних в період з 10.03.2011 року по 17.12.2012 року в розмірі 3344 грн. 66 коп. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 63682 грн. 90 коп. основного боргу, 3% річних в розмірі 3344 грн. 66 коп. та пені в сумі 4975 грн. 98 коп. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ізол" (33003, Рівненська обл., м. Рівне, проспект Миру 15, код 13992747) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західметалгруп" (33000, Рівненська обл., м. Рівне, пров. Робітничий 5, код 37531929, р/р 2600673491 в АБ "Укргазбанк" МФО 320478) 63682 грн. 90 коп. основного боргу, 3% річних в розмірі 3344 грн. 66 коп., пені в сумі 4975 грн. 98 коп., та судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписаний « 12» квітня 2013 року