Рішення № 30618011, 08.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2013 р.Справа № 922/388/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Попович І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомпанія "АТН", м. Харків про стягнення коштів за участю сторін:

Представник позивача - Авагімова Р.Р. (дов. № 7 від 01.04.2013р.).

Представник відповідача - Кот Т.В. (дов. б/н від 11.02.2013р.).

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" звернулось до господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомпанія "АТН", в якій просить суд стягнути з відповідача 7110,00 грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги по експлуатаційно- технічному обслуговуванню обладнання за договором №8 від 25.11.2010 року, посилаючись на невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору №8 від 25.11.2010 року та додаткової угоди №1 від 24.11.2011 року щодо оплати наданих послуг.

Ухвалою господарського суду від 30.01.2013 року порушено провадження у справі №922/388/13, розгляд справи призначено на 13.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 13.02.2013 року, задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на інший строк, розгляд справи відкладено до 25.03.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 25.03.3013 року задоволено клопотання позивача про продовження строку розгляду спору по справі на п'ятнадцять днів для надання доказів по справі в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 08.04.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 08.04.2013 року підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.04.2013 року заперечує проти позовних вимог, просить відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідача за вересень-грудень 2012 року, через канцелярію господарського суду 08.04.2013р. надав відзив на позовну заяву, в якому вказує на те, що з вересня по грудень 2012 року позивач припинив надання послуг відповідачеві, в зв*язку з цим зазначає про відсутність правових підстав щодо стягнення з ТОВ "Телекомпанії "АТН" заявленої до стягнення заборгованості, проте доказів в підтвердження наведеного не надав.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив наступне.

25.11.2010 року між державним підприємством "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр"(виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телекомпанія "АТН" (замовник) було укладено договір №8 про надання телекомунікаційних послуг по експлуатаційно-технічному обслуговуванню обладнання на період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

Згідно з п.1.1. договору сторонами передбачено, що предметом даного договору є надання виконавцем телекомунікаційних послуг по експлуатаційно - технічному обслуговуванню обладнання замовника на об'єктах виконавця.

Відповідно п. п. 2.2.1 договору, замовник зобов*язується своєчасно проводити розрахунки в порядку, визначеному ст. 3 цього договору.

Згідно з умовами п.3.1. договору визначено, що сума договору визначається згідно з узгодженою сторонами договірною ціною на надання телекомунікаційних послуг по експлуатаційно - технічному обслуговуванню обладнання у 2011 році на місяць згідно з додатком №1.

Пунктами 3.4 та 3.5 договору сторони встановили, що помісячна оплата послуг здійснюється на підставі Актів виконаних робіт з урахуванням попередньої оплати. У випадку відсутності зауважень Замовник підписує Акт, засвідчує печаткою примірник та повертає Виконавцю.

При наявності зауважень або заперечень Замовник надсилає Виконавцю у 3-х денний термін відповідні зауваження для урегулювання розбіжностей, що виникли.

Відповідно до п.3.6 договору при неповерненні Акту виконання робіт в 5-денний термін, Акт вважається узгодженим та рахунок підлягає сплаті.

Відповідно до п.3.7. договору зміна суми, зазначеної в Акті, в односторонньому порядку не дозволяється.

Відповідно до п.3.8. договору, оплата здійснюється за фактичний час надання телекомунікаційних послуг за кожний місяць. Оплата за отримані телекомунікаційні послуги по експлуатаційно технічному обслуговуванні обладнання проводиться замовником до 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду.

Додатковою угодою №1 від 24.11.2011 року укладеної між сторонами внесено зміни до вищевказаного договору, зокрема :

Пункт 7.6. статті 7 "Інші умови та строки дії договору" викласти у наступній редакції: "Договір вступає в дію з 01.01.2011 року і діє до 31.12.2012 року. У разі відсутності заяви жодної із сторін про пролонгацію дії договору за тридцять календарних днів до закінчення строку дії договору, договір продовжується на наступний рік, про що укладається додаткова угода, яка є невід'ємною складовою частиною дійсного договору." Крім того, доповнено вищевказаний договір №8 від 25.11.2010 року додатком №2, редакція якого сторонами додана до вищевказаного договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконував свої зобов'язання за Договором, що підтверджується актами про надання послуг №554 від 31.07.2012 року, №642 від 31.08.2012 року, №734 від 30.09.2012 року, №829 від 31.10.2012 року, №925 від 30.11.2012 року, №1016 від 31.12.2012 року, та рахунками №556 від 31.07.2012 року, №644 від 31.08.2012 року, №933 від 30.11.2012 року, №1024 від 31.12.2012 року.

При цьому, телекомунікаційні послуги по експлуатаційно-технічному обслуговуванню обладнання замовника надавались Позивачем належної якості і в повному обсязі, про що свідчить відсутність претензій з боку Відповідача з приводу ненадання чи неналежного надання послуг в липні - грудні місяцях 2012 року за договором №8 (п.3.5 договору), в зв*язку з чим, господарський суд зазначає, що вищевказані акти про надання послуг в силу умов договору вважаються узгодженими а виставлені позивачем рахунки такими, що підлягають оплаті.

Відповідач, не виконуючи належним чином свої зобов'язання перед Позивачем згідно з вищезазначеним договором порушив права Позивача щодо своєчасної оплати наданих послуг, в зв*язку з чим, Позивачем на адресу Відповідача надсилались претензії: № 894 від 03.09.2012 р., № 1028 від 03.10.2012 року, № 1178 від 02.11.2012 р., № 1260 від 04.12.2012 р. та лист № 1311 від 18.12.2012 року, які Відповідач залишив без розгляду та задоволення, що і стало в подальшому підставою для звернення Позивача до господарського суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Станом на момент розгляду справи відповідач 7110,0 грн. заборгованості за отримані послуги за договором № 8 про надання телекомунікаційних послуг по експлуатаційно-технічному обслуговуванню обладнання не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості, в зв*язку з чим, визнається судом таким, що прострочив виконання зобов*язання з оплати отриманих послуг на загальну суму 7110,0 грн..

Враховуючи вищевикладене, а також те, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, в зв'язку з чим, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заперечення відповідача викладеного у відзиві на позовну заяву стосовно того, що фактичне надання послуг позивачем за договором з вересня 2012 року припинилися та в зв*язку з чим у останнього відсутні правові підстави стягувати з відповідача заборгованість за надані послуги за період з вересня по грудень 2012 року, господарським судом не приймаються до уваги, оскільки ТОВ "Телекомпанія "АТН" в порушення вимог ст.33, 34 ГПК України не надано жодного належного та допустимого доказу в підтвердження невиконання позивачем своїх обов*язків за договором щодо надання телекомунікаційних послуг по експлуатаційно-технічному обслуговуванню обладнання замовника за вказаний період, тому у господарського суду відсутні правові підстави враховувати дані заперечення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомпанія "АТН" (61057, м. Харків, пров. Театральний, 4, код ЄДРПОУ 34016872, р/р 26007272610010 в АКБ "Базис", м. Харків, МФО 351760) на користь Державного підприємства "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" (61103, м. Харків, вул. Дерев'янка, 1-А, код ЄДРПОУ 01188827, р/р 26009199383001 у Харківському ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533) - 7110,00 грн. заборгованості та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.04.2013 р.

Суддя Попович І.М.