Рішення № 30617610, 10.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-64/15096-2012 10.04.13

За позовом Фізичної особи-підприємця Сидоренко Лариси Михайлівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Собі»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватного підприємства «Корх-25»

про стягнення коштів в сумі 150357,63 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Бутенко О.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гончар Л.В., дов. б/н від 03.01.2013 року.,

від відповідача: Іванов В.В., Дорошенко А.Ю., дов. б/н від 02.01.2013 року,

від третьої особи: не з'явився.

Суть спору:

29.10.2012 року Фізична особа-підприємець Сидоренко Лариса Михайлівна (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Собі» (далі - відповідач) про стягнення коштів в сумі 266029,80 грн., з яких: 228020,40 грн. вартості зіпсованого товару, 14065,48 вартості зіпсованої тари, 23607,92 грн. послуг незалежного експерта, митних витрат, телефонних послуг і утилізації та 336,00 грн. послуг з перекладу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору-заявки № 001-06/07/2012 від 06.07.2012 року в частині збереження вантажу, внаслідок чого у нього виникло зобов'язання з відшкодування 228020,40 грн. вартості зіпсованого товару та 14065,48 вартості зіпсованої тари.

Ухвалою суду від 29.10.2012 року порушено провадження у справі № 5011-64/15096-2012, розгляд справи призначено на 30.11.2012 року.

30.11.2012 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі у зв'язку із тим, що Договір-заявка № 001-06/07/2012 від 06.07.2012 року, на який посилається позивач, був укладений між ТОВ «Собі» та Приватним підприємством «Корх-25», окрім того сума збитків, вказана в позовній заяві є безпідставною та не обґрунтованою, оскільки вартість товару згідно видаткової накладної № 5 та інвойсу № 6 від 09.07.2012 року складає 97200,00 грн.

Ухвалою суду від 30.11.2012 року розгляд справи було відкладено на 25.12.2012 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача.

У судовому засіданні 25.12.2012 року судом було оголошено перерву у розгляді справи до 03.01.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України.

Ухвалою суду від 25.12.2012 року було продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 03.01.2013 року судом було оголошено перерву у розгляді справи до 11.01.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України.

Ухвалою суду від 03.01.2013 року було витребувано у Фізичної особи-підприємця Сидоренко Лариси Михайлівни контракт №1802 від 18.07.2011 року умови поставки FCA-Чернігів та розрахункові документи за товар.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 11.01.2013 року, у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці, справу було передано для розгляду судді Ярмак О.М.

11.01.2013 року представник позивача через відділ діловодства суду надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 150357,63 грн., з яких: 112644,00 грн. вартості зіпсованого товару, 14080,50 грн. вартості зіпсованої тари та 23633,13 грн. витрат на проведення експертизи, утилізації, митних витрат та телефонних розмов.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Ухвалою суду від 11.01.2013 року розгляд справи було відкладено на 30.01.2013 року у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 14.01.2013 року справу було передано для подальшого розгляду суддею Зеленіною Н.І.

30.01.2013 року від представника позивача через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення по справі.

30.01.2013 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшли заперечення на заяву про зменшення розміру позовних вимог, в яких він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні 30.01.2013 року судом було оголошено перерву у розгляді справи до 06.02.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 06.02.2013 року, у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному, справу було передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою суду від 06.02.2013 року розгляд справи було відкладено на 01.03.2013 року у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному.

08.02.2013 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшли заперечення проти вимоги нового кредитора та клопотання про витребування доказів.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 11.02.2013 року справу було передано для подальшого розгляду суддею Зеленіною Н.І.

Ухвалою суду від 01.03.2013 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство «Корх-25» та витребувано нові докази у сторін по справі. Розгляд справи відкладено на 29.03.2013 року.

29.03.2013 року від представника позивача через відділ діловдства суду надійшли пояснення щодо витребуваних ухвалою суду документів.

У судовому засіданні 29.03.2013 року представник позивача надав клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу міжнародної товарно-транспортної CMR № 018309.

Ухвалою суду від 29.03.2013 року було відкладено розгляд справи на 10.04.2013 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представника тертьої особи.

09.04.2013 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення по справі та клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

У судовому засіданні 10.04.2013 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 11.01.2013 року.

У судовому засіданні 10.04.2013 року представники відповідача позов не визнали та просили суд відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях по справі.

У судовому засіданні 10.04.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

18.07.2011 року між ФОП Сидоренко Ларисою Михайлівною (за договором - Постачальник) та TORRINGTON INC (за договором - Покупець) було укладено контракт № 1802, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця товар - гриби лисички солоні, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до додаткової угоди до контракту від 03.07.2012 року Покупець зобов'язався поставити покупцю гриби лисички свіжі - 5400 кг. за ціною 2,00 EUR/кг. на загальну суму 10800,00 EUR.

Вартість тари (корзинок зі шпону) була погоджена сторонами в сумі 0,25 EUR за одиницю.

06 липня 2012 року між ФОП Сидоренко Ларисою Михайлівною (за договором - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОБІ» (за договором - Перевізник) було укладено договір-заявку № 001-06/07/2012 (далі - Договір) на перевезення вантажу (грибів) у міжнародному автомобільному сполученні - Ріпки (Україна) - Франкфурт-на-Одері (Німеччина) (далі - Договір), що також підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № 018309 від 09.07.2012 року, копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до Договору Перевізник взяв на себе зобов'язання по перевезенню вантажу (грибів) у міжнародному автомобільному сполученні - Ріпки (Україна) - Франкфурт-на-Одері (Німеччина) (далі - Договір).

Фактична вага продукції склала 5400 кг., що підтверджується товарно-транспортною накладною від 09.07.2012 року та інвойсом № 6 від 09.07.2012 року, копія яких міститься в матеріалах справи.

Вартість вантажу склав 10800,00 EUR, що підтверджується інвойсом № 6 від 09.07.2012 року та в еквіваленті за курсом НБУ складає 112644,00 грн.

Вартість тари складає 1350,00 EUR, що підтверджується платформою-інвойсом № 6 від 09.07.2012 року та в еквіваленті за курсом НБУ складає 14080,00 грн.

12.07.2012 року товар прибув до місця призначення, при цьому на місці розвантаження виявилось, що товар повністю зіпсований.

Вказане сталось у зв'язку із виходом з ладу холодильної установки автомобіля, який здійснював перевезення вантажу (перевізника), що підтверджується протоколом № RE/121953/12/RR від 16.07.2012 року, складеним BATTERMAN & TILLERY (Німеччина).

Відповідно до того ж протоколу № RE/121953/12/RR від 16.07.2012 року причиною збитків, за словами водія, стала поломка холодильної установки причепа.

Відповідно до статті 17 Женевської Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року (дата приєднання Україною: 1 серпня 2006 року) перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Перевізник не звільняється від відповідальності з причини несправності транспортного засобу, яким він користувався для виконання перевезення, або з причини дій або недогляду особи, у якої був найнятий транспортний засіб, або агентів і службовців останньої.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

З огляду на зазначене, підтверджується обов'язок відповідача відшкодувати позивачу збитки, завдані неналежним виконанням зобов'язання в сумі 112644,00 грн. вартості товару та 14080,00 грн. вартості тари.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву до уваги судом не приймаються з огляду на наступне.

Так, відповідач зазначав, що Договір-заявка № 001-06/07/2012 від 06.07.2012 року, на який посилається позивач, був укладений між ТОВ «Собі» та Приватним підприємством «Корх-25», окрім того сума збитків, вказана в позовній заяві є безпідставною та не обґрунтованою, оскільки вартість товару згідно видаткової накладної № 5 та інвойсу № 6 від 09.07.2012 року складає 97200,00 грн.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що в міжнародній товарно-транспортній накладній № 018309 від 09.07.2012 року ТОВ «Собі» зазначене як перевізник, що підтверджується відбитком штампу на накладній.

Відповідно до ч. 3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Окрім того, наявними в матеріалах справи копіями інвойсу № 6 від 09.07.2012 року та платформи-інвойсу № 6 від 09.07.2012 року підтверджується вартість товару в сумі 112644,00 грн. та вартість тари в сумі 14080,00 грн.

Обов'язок відповідача відшкодувати вказані витрати підтверджуються нормами діючого законодавства та результатами проведеної експертизи, які жодним чином не спростовані.

За таких обставин вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 112644,00 грн. вартості товару та 14080,00 грн. вартості тари, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 23633,13 грн. витрат на проведення експертизи, утилізації, митних витрат та телефонних розмов.

В якості обґрунтування вказаних витрат позивач посилався на лист TORRINGTON INC від 01.08.2012 року та акт про проведення взаємних розрахунків.

Проте, суд відзначає, що позивачем не було надано доказів фактичної оплати покупцем (TORRINGTON INC) вказаних витрат, а атому вони є не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.

Окрім того, матеріали справи не містять деталізованого розрахунку понесених позивачем витрат на оплату телефонних розмов, з яких суд міг би дійти висновку про те, чи підтверджують вони проведення переговорів саме із покупцем (TORRINGTON INC), а не будь-якою іншою особою.

Згідно із п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Згідно із вимогами статті 38 ГПК України суд позбавлений права, на стадії розгляду справи, витребовувати додаткові документи або докази.

Клопотання про витребування доказів, а саме тих, на підставі яких може бути встановлена дійсна вартість витрат, понесених позивачем на проведення експертизи, утилізації, митних витрат та телефонних розмов тощо представником позивача не розгляд суду не подавалось.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Собі» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 4, код ЄДРПОУ 16476986) на користь Фізичної особи-підприємця Сидоренко Лариси Михайлівни (14013, м. Чернігів, вул. Шевченка, 27, кв. 13, код 2656220145) 112644,00 (сто дванадцять тисяч шістсот сорок чотири грн. 00 коп.) грн. вартості зіпсованого товару та 14080,50 (чотирнадцять тисяч вісімдесят грн. 50 коп.) вартості зіпсованої тари.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Собі» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 4, код ЄДРПОУ 16476986) на користь Фізичної особи-підприємця Сидоренко Лариси Михайлівни (14013, м. Чернігів, вул. Шевченка, 27, кв. 13, код 2656220145) судовий збір в сумі 4484,30 (чотири тисячі чотириста вісімдесят чотири грн. 30 коп.) грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Зеленіна

Дата підписання рішення: 11.04.2013 року.