Рішення № 30617428, 05.04.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/13/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.13 Справа № 908/421/13-г

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деймос", м. Запоріжжя,

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя,

про стягнення 55 033,06 грн. заборгованості за договором поставки № 20/2012/882 від 03.05.2012р. та 4555,17 грн. пені,

за участю представників сторін:

від позивача: Дементьєв О.А. (довіреність б/н від 11.11.2012 р., юрисконсульт ТОВ «Деймос»); Хомутов Г.І. (протокол зборів учасників товариства № 2 від 05.03.2005 р., наказ № 07 від 05.03.2005 р., директор ТОВ «Деймос»);

від відповідача: Мороз Є.О. (довіреність серії ВТВ № 626897 від 28.12.2012 р., юрисконсульт юридичного управління ВАТ «Запоріжсталь»);

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Деймос" з позовом до відповідача - Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про стягнення 55033,06 грн. заборгованості за договором поставки № 20/2012/882 від 03.05.2012р. та 4555,17 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки № 20/2012/882 від 03.05.2012 р. щодо оплати продукції, поставленої за видатковими накладними № РН-0000549 від 22.06.2012 р., РН-0000607 від 11.07.2012 р., № РН-0000649 від 20.07.2012 р., № РН-0000706 від 03.08.2012 р., № РН-0000767 від 17.08.2012 р., № РН-0000776 від 21.08.2012 р., на загальну суму 55033,06 грн. За прострочення оплати товару позивач нарахував 4555,17 грн. пені за загальний період з 13.08.2012 р. по 29.10.2010 р.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 550, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 29.01.2013 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/13/13 та призначено розгляд справи на 28.02.2013р.

Відповідач надав відзив на позов, у якому заперечує проти позову в повному обсязі з тих підстав, що видаткові накладні, якими позивач обґрунтовує факт передачі продукції відповідачу, не відповідають вимогам п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджено наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р., не містять посилань на укладений договір, взагалі не містять жодного штампу ВАТ "Запоріжсталь", а тому не можуть слугувати доказом того, що господарська операція фактично відбулась.

Ухвалою господарського суду від 28.02.2013р. суд на підставі ст. 77 ГПК України відклав розгляд справи до 26.03.2013р. для витребування у сторін додаткових доказів та виклику в судове засідання осіб, якими підписано видаткові накладні з боку відповідача (Проценка Юрія Миколайовича та Медведєва Олександра Володимировича).

19.03.2013р. на адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, в яких останній зазначає, що довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, виписані з боку ВАТ "Запоріжсталь", не є беззаперечним доказом того, що працівник відповідача був уповноваженим на отримання саме переліку продукції, зазначеного у спірних видаткових накладних, та не є документами, які підтверджують саме факт передачі товару та перехід права власності на нього. Також вказує, що відсутність будь-яких позначок (штампу) складу відповідача на видаткових накладних не підтверджує факт отримання товару саме відповідачем або уповноваженими ним особами. Вважає, що позивачем не виконано умов договору в частині належного документального підтвердження факту поставки продукції, що унеможливлює виникнення зобов'язання з оплати за поставлену продукцію, у зв'язку з чим предмет спору в частині стягнення основного боргу відсутній, а для нарахування штрафних санкцій (пені) правових підстав не має взагалі, оскільки строк оплати продукції не порушено. Стосовно викликаних ухвалою суду в судове засідання осіб - Проценка Ю.М. та Медведєва О.В. відповідач зазначив, що вони не заперечують факту отримання продукції від позивача.

25.03.2013р. на адресу господарського суду від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій зазначає, що в позові ним було помилково невірно зазначений розмір основного боргу. Просить зменшити розмір позовних вимог, викладений в п. 2 позовної заяви, та стягнути з відповідача суму заборгованості за договором поставки № 20/2012/882 від 03.05.2012р. в розмірі 54 933,06 грн.

Вищезазначена заява позивача фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог, подана до прийняття рішення по справі, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та прийнята судом до розгляду.

Таким чином, розгляду підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 54 933,06 грн. основного боргу та 4555,17 грн. пені.

Ухвалою від 26.03.2013 р. за клопотанням відповідача продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 13.04.2013 р. та відкладено розгляд справи на 05.04.2013 р.

05.04.2013 р. від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких відповідач повідомив, що на виконання вимог суду ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» підтвердило факт прийняття продукції уповноваженими особами за довіреностями типової форми М-20 та віднесення господарської операції до податкових зобов'язань підприємства. Проте, зважаючи на те, що первинні бухгалтерські документи, якими позивач обґрунтовує стягнення заборгованості, оформлено із значними порушеннями вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., відповідач вважає, що підстав для стягнення заборгованості по договору в даному випадку немає. Позивач, на думку відповідача, помилково використовує спосіб захисту порушеного права у вигляді стягнення заборгованості і має право вимагати лише повернення прийнятої продукції в натурі або компенсацію її грошового еквіваленту. Крім того, вказує, що штрафні санкції розраховані позивачем невірно, без урахування приписів п. 8.4 договору. За розрахунком відповідача сума штрафних санкцій складає 1871,71 грн.

В судовому засіданні 05.04.2013 р. були присутні представники обох сторін, за їх заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представники позивача підтримали зменшені позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

В судовому засіданні 05.04.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

03.05.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Деймос" (постачальник, позивач) та Відкритим акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 20/2012/882.

Відповідно до умов пунктів 1.1, 1.2 договору постачальник зобов'язується виготовити та поставити, а покупець - на умовах даного договору прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та орієнтовна кількість якої вказані в специфікації (-ях), яка (-кі) є невід'ємними частинами даного договору. Дата виробництва продукції, що поставляється за даним договором, не раніше 2011 року.

Згідно з п. 2.1 договору кількість продукції має відповідати номеру за каталогом, вказаному у специфікації (-ях), що зазначені у п. 1.1 даного договору.

Сторони погодили найменування, кількість та ціну товару, що поставляється, у специфікації № 1 до договору (запчастини: елементи повітряних та масляних фільтрів, насоси, шланги, кардани, хомути, двигуни, диски зчеплення, лампи, ліхтарі, фари, релє та інші).

За умовами пунктів 4.1, 4.2 договору постачальник відвантажує продукцію на адресу покупця автомобільним транспортом. Транспортні витрати оплачує постачальник. Дострокова поставка допускається лише за письмовою згодою покупця.

Згідно з п. 4.4 договору поставка продукції здійснюється протягом 20 днів з моменту направлення постачальнику письмової заявки покупця, яка підписана уповноваженою посадовою особою. Кількість продукції, що підлягає поставці, вказується у письмовій заявці покупця, яка направляється постачальнику. Заявка направляється за 10 днів до початку місяця поставки.

У п. 4.3 договору визначено перелік товаросупровідних документів:

- накладна;

- сертифікат якості;

- рахунок;

- податкова накладна.

Відповідно до п. 4.5 договору поставка продукції здійснюється на умовах СРТ склад покупця, згідно «Інкотермс-2000».

Пунктом 5.1 договору встановлено, що розрахунок здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 35 банківських днів з моменту поставки та приймання продукції у відповідності з р. 6 на підставі наданих документів, вказаних у п. 4.3 даного договору. При відсутності вказаних документів строк обчислюється з моменту отримання повного пакету документів.

Згідно з п. 11.2 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками обох сторін та діє до 20 квітня 2013 р. або до його розірвання у встановленому порядку.

Отже, на час розгляду справи судом умови договору є чинними.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, обумовлений у специфікації № 1, за наступними видатковими накладними:

№ РН-0000549 від 22.06.2012 р. - на суму 7454,76 грн. з ПДВ,

№ РН-0000607 від 11.07.2012 р. - на суму 27053,58 грн. з ПДВ,

№ РН-0000649 від 20.07.2012 р. - на суму 4718,64 грн. з ПДВ,

№ РН-0000706 від 03.08.2012 р. - на суму 9814,86 грн. з ПДВ,

№ РН-0000767 від 17.08.2012 р. - на суму 1186,86 грн. з ПДВ,

№ РН-0000776 від 21.08.2012 р. - на суму 4704,36 грн. з ПДВ.

Всього на суму 54 933,06 грн.

На оплату поставленого товару позивач виписав відповідачу відповідні рахунки-фактури № СФ-0000331 від 22.06.2012 р., № СФ-0000367 від 11.07.2012 р., № СФ-0000397 від 20.07.2012р., № СФ-0000432 від 03.08.2012 р., № СФ-0000469 від 17.08.2012 р., № СФ-0000476 від 21.08.2012 р.

На суму товару, поставленого за вказаними вище видатковими накладними, позивач видав відповідачу податкові накладні від 22.06.2012 р. № 150, від 11.07.2012 р. № 76, від 20.07.2012 р. № 153, від 03.08.2012 р. № 22, від 17.08.2012 р. № 133, від 21.08.2012 р. № 160. При цьому, у виписаних податкових накладних підставою виникнення зобов'язань зазначено договір купівлі-продажу від 03.05.2012 р. №20/2012/882.

Відповідач у додаткових поясненнях від 05.04.2013р. підтвердив факт прийняття спірного товару уповноваженими особами за довіреностями типової форми М-20 та віднесення господарської операції до податкових зобов'язань підприємства.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби на запит суду надала інформацію про те, що податкові накладні від контрагента ТОВ «Деймос» від 22.06.2012 р. № 150, від 11.07.2012 р. №76, від 20.07.2012 р. № 153, від 03.08.2012 р. № 22, від 17.08.2012 р. № 133, від 21.08.2012 р. № 160 включені у податковий кредит ВАТ «Запоріжсталь» у податкових періодах їх виписки.

Отже, факт отримання відповідачем товару на суму 54 933,06 грн. матеріалами справи та поясненнями відповідача підтверджений.

Оплата отриманого товару не була здійснена відповідачем, що ним не заперечується.

Однак відповідач вважає, що грошові зобов'язання по договору від 03.05.2012 р. №20/2012/882 у нього не виникли, оскільки первинні бухгалтерські документи, якими позивач обґрунтовує стягнення заборгованості, оформлено із значними порушеннями вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р.

Доводи відповідача про те, що видаткові накладні, за якими постачався спірний товар, не відповідають вимогам законодавства, бо на них відсутні печатка чи штамп ВАТ «Запоріжсталь», є помилковими. За умовами приписів Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинний документ, що відображає господарську операцію, має бути підписаний особисто, особою, що брала участь у здійсненні господарської операції, а підпис може бути скріплений печаткою (п.2.5). Отже печатка отримувача товару не визначена п.2.4.Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку обов'язковим реквізитом первинного документу.

Дослідивши зміст видаткових накладних, за якими постачався спірний товар, суд дійшов висновку, що ці накладні відповідають вимогам, які ставляться до первинних документів,що визначені у п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. Повноваження осіб, що отримували товар від імені відповідача підтверджуються довіреностями на отримання товароматеріальних цінностей.

Крім того, суд зазначає, що порушення порядку складання первинних бухгалтерських документів не є підставою для звільнення відповідача від виконання грошових зобов'язань за договором від 03.05.2012 р. №20/2012/882. Факт поставки товару за цим договором доведений. До того ж, ні під час отримання товару, ні після цього відповідач не пред'являв постачальнику жодних претензій щодо оформлення вищеперелічених видаткових накладних.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.1 договору розрахунок здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 35 банківських днів з моменту поставки та приймання продукції у відповідності з р. 6 на підставі наданих документів, вказаних у п. 4.3 даного договору.

Згідно пояснень позивача всі документи, передбачені пунктом п. 4.3 договору (накладні, сертифікати якості, рахунки та податкові накладні), які необхідні для оплати товару, передавались відповідачу в момент поставки товару.

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідач при прийнятті товару не зазначив про фактичну відсутність будь-яких із супровідних документів на товар, визначених пунктом 4.3 договору, і в подальшому не звертався до позивача із вимогами надати будь-які супровідні документи. Також відповідач не довів, що вказані документи були отримані ним в інший день, а не в день поставки.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов п. 5.1 договору відповідач не здійснив повний розрахунок за фактично поставлену продукцію протягом 35-ти банківських днів з моменту поставки, а саме:

- по видатковій накладній від 22.06.2012 р. товар мав бути оплачений до 13.08.2012 р., відповідно прострочення оплати настало з 14.08.2012 р.,

- по видатковій накладній від 11.07.2012 р. товар мав бути оплачений до 30.08.2012 р., відповідно прострочення оплати настало з 01.09.2012 р.,

- по видатковій накладній від 20.07.2012 р. товар мав бути оплачений до 10.09.2012 р., відповідно прострочення оплати настало з 11.09.2012 р.,

- по видатковій накладній від 03.08.2012 р. товар мав бути оплачений до 24.09.2012 р., відповідно прострочення оплати настало з 25.09.2012 р.,

- по видатковій накладній від 17.08.2012 р. товар мав бути оплачений до 08.10.2012 р., відповідно прострочення оплати настало з 09.10.2012 р.,

- по видатковій накладній від 21.08.2012 р. товар мав бути оплачений до 10.10.2012 р., відповідно прострочення оплати настало з 11.10.2012 р.

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 54 933,06 грн. основного боргу за поставлений товар підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що за прострочення оплати згідно з п. 5.1 договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період стягнення пені.

Позивач нарахував пеню в розмірі 0,1% від несплаченої суми по кожній накладній за загальний період з 13.08.2012 р. по 29.10.2012 р., що склало 4555,17 грн.

Розрахунок пені позивача є невірним, оскільки при стягненні пені її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, а позивач нарахував пеню за більшою ставкою - 0,1% від простроченої суми. Крім того, позивачем неправомірно включено в період прострочення останні дні строку оплати по кожній накладній. Також, незважаючи на те, що в позові вказаний загальний період нарахування пені з 13.08.2012 р. по 29.10.2012 р. (77 днів), позивач застосовує в розрахунку пені більшу кількість днів прострочення (100). У зв'язку з цим розмір пені, який пред'явлено до стягнення, є завищеним.

За період нарахування пені, який вказаний у позові, пеня за розрахунком суду складає:

- по видатковій накладній від 22.06.2012 р. від суми боргу 7454,76 грн. пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 14.08.2012 р. по 29.10.2012 р. (77 днів) складає 235,25 грн.,

- по видатковій накладній від 11.07.2012 р. від суми боргу 27053,58 грн. пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.09.2012 р. по 29.10.2012 р. (60 днів) складає 665,25 грн.,

- по видатковій накладній від 20.07.2012 р. від суми боргу 4718,64 грн. пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 11.09.2012 р. по 29.10.2012 р. (49 днів) складає 94,76 грн.,

- по видатковій накладній від 03.08.2012 р. від суми боргу 9814,86 грн. пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 11.09.2012 р. по 29.10.2012 р. (35 днів) складає 140,79 грн.,

- по видатковій накладній від 17.08.2012 р. від суми боргу 1186,86 грн. пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 09.10.2012 р. по 29.10.2012 р. (21 день) складає 10,21 грн.,

- по видатковій накладній від 21.08.2012 р. від суми боргу 4704,36 грн. пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 11.10.2012 р. по 29.10.2012 р. (19 днів) складає 36,63 грн.

Всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1182,89 грн. пені. У стягненні пені в сумі 3372,28 грн. суд відмовляє.

Таким чином, суд задовольнив позов частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (вул. Південне шосе, 72, м. Запоріжжя, 69008, код ЄДРПОУ 00191230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деймос" (юридична адреса: вул. Космічна, буд. 124/1, м. Запоріжжя, 69050; поштова адреса: вул. Карпенка-Карого, буд. 52, м. Запоріжжя, 69014, код ЄДРПОУ 22123832) 54 933,06 грн. (п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот тридцять три грн. 06 коп.) основного боргу, 1182,89 грн. (одна тисяча сто вісімдесят дві грн. 89 грн.) пені та 1617,27 грн. (одна тисяча шістсот сімнадцять грн. 27 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 10.04.2013 р.