Постанова № 30617393, 04.04.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 р. м. Чернівці Справа № 824/550/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Дембіцького П.Д.,

при секретарі : - Граматович М.І.

за участю представників :

позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

відповідача : Менчець Н.Є. (за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про визнання дій та бездіяльності протиправними.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Про час складання постанови у повному обсязі повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167, п.2 ч.2 ст. 186 КАС України.

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, в якому просила визнати бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції в частині не надіслання позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження, визнати протиправними дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції в частині опечатування квартири за адресою : АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача усунути порушення норм законодавства.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.07.2012 року на виконання виконавчого напису нотаріуса ОСОБА_5 від 20.06.2012 року Шевченківським ВДВС Чернівецького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 33229057. 04.03.2013 року Державним виконавцем Шевченківського ВДВС Чернівецького міського управління юстиції здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1, та опечатано квартиру.

Позивач вважає неправомірними дії відповідача щодо не надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення, як передбачено ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження". Також, неправомірність дій відповідача в частині опечатування квартири за адресою : АДРЕСА_1 позбавила позивача можливості добровільно виконати рішення суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення та просив в задоволенні позову відмовити повністю за безпідставністю. Також повідомив, що боржник про відкриття виконавчого провадження був ознайомлений належним чином, оскільки ним було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження, його представник був присутнім під час опису майна, а також йому було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження за допомогою служби кур'єрської доставки ТОВ «Укркур'єр», яку він отримав 16.07.2012 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та фізичною особою ОСОБА_4 укладено іпотечний договір № 1059 предметом якого стала квартира АДРЕСА_1.

20.06.2012 року нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 вчинено виконавчий напис № 1479 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_4 Зазначена квартира на підставі іпотечного договору № 1059 від 02.02.2009 року передана у заставу Відкритому акціонерному товариству "Державний ощадний банк України".

05.07.2012 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС Чернівецького управління юстиції в Чернівецькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 33229057 з примусового виконання виконавчого напису № 1479 виданого 20.06.2012 року про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4

07.08.2012 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС Чернівецького міського управління юстиції складено акт опису й арешту майна боржника - квартири АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_4 та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 (а.с. 31-34).

06.02.2013 року з метою повного виконання виконавчого напису начальником Шевченківського ВДВС Чернівецького міського управління юстиції винесено постанову про створення виконавчої групи з працівників Шевченківського ВДВС Чернівецького міського управління юстиції.

04.03.2013 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС Чернівецького міського управління юстиції Семенчук В.М. при виїзді за адресою АДРЕСА_1 в присутності понятих та представника «Ощадбанку» Майковського Л.М. з метою збереження цілісності описаного та арештованого майна двері квартири було опечатано та залишено виклик з контактними телефонами, про що складено акт державного виконавця від 04.03.2013 року (а.с.38,5).

Представник позивача ОСОБА_2, вважає, що порушено право позивача в частині не надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження у справі, у зв'язку з чим вказані дії оскаржені до суду.

З урахуванням зазначених вище обставин, суд з метою визначення характеру спірних правовідносин та змісту правової вимоги, закону, який їх регулює, а також фактів, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, зобов'язаний з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Оскільки позивачем, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги не надано докази, що вказує на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог ч.ч. 4,5 ст. 11 КАС України сторони надати суду письмові докази.

Частиною 1 ст. 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують позовні вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Водночас, відповідач у порядку ст. ст. 49, 69,71 КАС України до суду надав письмові докази, які підтверджують обставини надсилання позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження при цьому надавши заперечення, пояснення на позов.

Судом встановлено, що згідно листа державної виконавчої служби України від 14.10.2011 року з метою забезпечення структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, що забезпечують реалізацію повноважень державної виконавчої служби, кур'єрськими послугами за результатом пропозицій конкурсних торгів переможцем стало ТОВ «Укркур'єр» з яким було укладено договір № 402 від 05.10.2011 року (а.с.40).

Дослідженням реєстру ТОВ «Укркур'єр» № 66 від 18.07.2012 року, а також реєстру вихідної кореспонденції за № 12613 від 06.07.2013 року встановлено, що Шевченківським ВДВС Чернівецького міського управління юстиції 09.07.2012 року на адресу ОСОБА_4 надіслано виклик та постанову про відкриття виконавчого провадження № 33229057, який позивачеві доставлено 16.07.2012 року, за допомогою кур'єрської служби ТОВ «Укркурєр». (а.с.41).

Із пояснення Начальника Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ вбачається, що згідно реєстру ТОВ «Укркур'єр» № 66 від 18.07.2012 року вбачається, що Шевченківським ВДВС Чернівецького міського управління юстиції 09.07.2012 року на адресу ОСОБА_4 надіслано виклик та постанова про відкриття виконавчого провадження № 33229057, які позивачеві доставлено 16.07.2012 року, за допомогою кур'єрської служби ТОВ «Укркурєр».

Дослідженням акту опису й арешту майна від 07.08.2012 року встановлено, що у вказаному акті в лівому верхньому куті зазначено виконавче провадження ВП № 33229057, державним виконавцем Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ складено акт опису й арешту майна боржника - квартири АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_4 за участю понятих, а також за участю представника ОСОБА_2, який отримав описане майно на зберігання, а також отримав копію вказаного акту. Тобто із вказаного Акту опису вбачається, що позивачеві та його представнику ОСОБА_2 було відомо про відкриття виконавчого провадження. (а.с. 31-34).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Цьому конституційному принципу кореспондують положення ст. 2 КАС України, якими передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону № 606-XIV).

Статтею 2 цього Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст. 11 Закону № 606-XIV).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" в разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з цією нормою починати заходи примусового стягнення, в тому числі вилучення майна із володіння власника, державний виконавець має право після спливу терміну добровільного виконання за умови повідомлення боржника та за умови надіслання йому копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як повідомлено представником відповідача, копія постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 33229057 направлялася позивачу засобами кур'єрської доставки ТОВ «Укркур'єр», про що свідчить реєстр № 66 від 18.07.2012 р., з якого вбачається, що Шевченківським ВДВС Чернівецького міського управління юстиції 09.07.2012 року на адресу ОСОБА_4 направлено листа який позивачеві доставлено 16.07.2012 року.

У судовому засіданні представник позивача заперечував факт отримання будь якого повідомлення про відкриття виконавчого провадження ВП № 33229057, однак був присутнім при складанні 07.08.2012 року акту опису й арешту майна боржника - квартири АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_4 та отримав вказану квартиру на відповідальне зберігання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належними та допустимими доказами довів направлення позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 33229057, відповідачем не порушено вимог Закону № 606-XIV.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом не встановлено порушення зазначених критеріїв (вимог) відповідачем при вчиненні виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого напису.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому позов не підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. В зв'язку з відсутністю таких витрат, суд не вирішує питання про стягнення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 160 - 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Порядок та строки набрання судовим рішенням законної сили передбачено ст. 254 КАС України.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 185-186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 09 квітня 2013 року.

Суддя П.Д. Дембіцький