Постанова № 30614054, 09.04.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 807/404/13-а

Ряд стат. звіту № 8.2.6

Код - 03

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шешеня О.М. за участю секретаря судового засідання Неміш Т.В. та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: Товариство з додатковою відповідальністю "Великобичківський консервний завод", представник - Олійник Р.Б.;

відповідача: Державна податкова інспекція у Рахівському районі Закарпатської області ДПС, представник - Гайович В.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю "Великобичківський консервний завод" до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області ДПС про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Великобичківський консервний завод" (далі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області ДПС (далі - відповідач) про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення за № 000005220031/10/22-00/538 від 07.02.2013 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 30289,00 грн. за основним платежем.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, мотивуючи наступним. Відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача, результати якої відображено в Акті перевірки від 23.01.2013 року за № 00007/07-11-22/00377880 та за наслідками якої прийнято податкове повідомлення - рішення за № 000005220031/10/22-00/538 від 07.02.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 30289,00 грн. за основним платежем. Однак, позивач не погоджується з висновками відповідача відображеними в в Акті перевірки та вважає прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним, виходячи з наступного. Позивачем враховуючи вимоги податкового законодавства України було здійснено включення до складу собівартості придбаних та реалізованих товарів вартість придбаної продукції у відповідності до укладеного Договору №7 від 01.11.2011 року, а саме: пюре фруктове та цитрусове, цукор-пісок від ПП "Біко Агротрейд". Даний факт підтверджується первинними документами, а саме: договором № 7 від 01.11.2011 року та додатком № 1 від 01.11.2011 року, податковими накладними від 01.12.2011 року за № 1 (на суму 98030,00 грн., в тому числі ПДВ - 16338,33 грн.) та за № 2 (на суму 60000,00 грн., в тому числі ПДВ - 10000,00 грн.), видатковими накладними від 01.12.2011 р. за № РН-12-0101 та за № РН-12-0102, банківськими виписками, транспортними документами, а також первинними документами подальшого використання позивачем придбаної продукції у власній господарській діяльності, вантажно-митною декларацією, СМR, рахунком-фактурою, актом здачі-приймання робіт. Вище зазначені документи підтверджують факт передачі товару від ПП "Біко Агротрейд" до позивача, оплату вартості отриманого товару, переміщення придбаної продукції в просторі, а також використання даної продукції у власній господарській діяльності позивачем. А отже, здійснені позивачем господарські операції носили реальний товарний характер. Відповідно до п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі - ПК України) установлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється. Однак, частина продукції від ПП "Біко Агротрейд", а саме: пюре вишневе, пюре цитрусове, пюре яблучне, цукор-пісок, яка була частково перероблена з виготовленням підварки позивач отримав 27 листопада 2011 року, що підтверджується накладними від 27.11.2011 року за № 0116 та за № 0117. Але, дані накладні ПП "Біко Агротрейд" були оформлені ним з порушенням ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки не були скріплені печаткою юридичної особи, тому позивач звернувся з листом від 28.11.2011 року до контрагента-постачальника, яким просив надати належним чином оформленні видаткові та податкові накладні, а також поставити йому решту продукції. Таким чином, 01.12.2011 року ПП "Біко Агротрейд" поставив позивачеві решту продукції, а також передало податкові накладні № 1 та № 2 від 01.11.2011 року, видаткові накладні №РН-12-0101 та № РН-12-0102 від 01.12.2011 року, оформлені на весь обсяг поставки згідно Договору №7 від 01.11.2011 року включаючи продукцію поставлену 21.11.2011 року. Перевезення вантажу здійснювалося транспортом постачальнка - ПП "Біко Агротрейд", позивач по вказаному маршруту не здійснював транспортування продукції, а тому позивач не оформляв документи на перевезення продукції по маршруту м. Київ - смт. Великий Бичків, в тому числі товарно-транспортні накладні. А те, що відповідач вказує, що відповідно до Договору №7 від 01.11.2011 року навантажувальні операції та перевезення здійснюються за рахунок покупця, а не постачальника, то це не заслуговує на увагу, оскільки дотримання умов Договору є внутрішньогосподарським питанням таких сторін. Також, позивач не погоджується з висновком відповідача про нікчемність Договору №7 від 01.11.2011 року.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в наданих письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи наступним. 01.12.2011 року позивач отримав від ПП "Біко Агротрейд" пюре та цукор, яке частково після переробки було відвантажено того ж дня ТОВ "Воронежська кондитерська фабрика" м. Вороніж, Росія, відповідно до ВМД від 01.12.2011 року №013910. Згідно наданих для перевірки матеріалів встановлено відсутність залишків товарів станом на 01.12.2011 року, що підтверджується звітом по консервному цеху за грудень 2011 року в кількості зазначеній в ВМД. На запит відповідача позивач не надав ТТН, акти прийому-передачі товарів або інші первинні документи, які б підтверджували факт доставки товарів по маршруту м. Київ - смт. Великий Бичків та відвантаження продукції по маршруту смт. Великий Бичків - Вінницька митниця. Перевіркою встановлено не підтвердження фактичного переміщення продукції від ПП "Біко Агротрейд" до позивача, товаро транспортні накладні відповідної форми відсутні. Отже, фінансово-господарські взаємовідносини ПП "Біко Агротрейд" з позивачем не направлені на здійснення реальних господарських операцій. Позивачем не підтверджено факт отримання продукції від ПП "Біко Агротрейд" на загальну суму 131692,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.11.2011 позивачем (в подальшому по Договору - покупець) було укладено Договір №7 від 01.11.2011 року про поставку йому від ПП "Біко Агротрейд" (в подальшому по Договору - продавець) наступні товари: пюре фруктово-ягідне, пюре цитрусове, цукор-пісок (а.с. 30). Також, між позивачем та ПП "Біко Агротрейд" було укладено Додаток № 1 від 01.11.2011 року до Договору №7 від 01.11.2011 року (а.с. 31).

Відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин із ПП "Біко Агротрейд" за період діяльності з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року.

Результати даної перевірки відображено в Акті перевірки від 23.01.2013 року за №00007/07-11-22/00377880 (а.с. 9-18).

Як було встановлено проведеною перевіркою, позивач мав взаємовідносини з ПП "Біко Агротрейд", а саме: отримував пюре чорносмородинове, вишневе, цитрусове, яблучне та цукор-пісок на загальну суму 158030,00 грн., в тому числі ПДВ 26338,33 грн., у відповідності до укладеного Договору №7 від 01.11.2011 року та Додатку № 1 від 01.11.2011 року.

Таким чином, 01.12.2011 року позивач отримав від ПП "Біко Агротрейд" пюре та цукор, яке частково після переробки (виготовлення підварки) було відвантажено того ж дня ним до ТОВ "Воронежська кондитерська фабрика" м. Вороніж, Росія, що підтверджується ВМД від 01.12.2011 року №013910 (а.с. 39-42). Даний вантаж відправлено з Вінницької митниці 01.12.2011 року.

Однак, у відповідності до наданих для перевірки відповідачеві матеріалів, встановлено відсутність залишків товарів станом на 01.12.2011 року, що підтверджується звітом по консервному цеху за грудень 2011 року (а.с. 84) в тій кількості, як зазначена в ВМД. Даний факт свідчить про неможливість здійснення даної господарської операції в часі.

Також, у відповідності до п. 3.1 Договору №7 від 01.11.2011 року, розрахунки за продукцію здійснювалися у безготівковій формі через розрахунковий рахунок. Про здійснення розрахунків між позивачем та ПП "Біко Агротрейд" у безготівковій формі свідчать банківські виписки, а саме: від 04.01.2012 року №1 на суму 60000,00 грн. (а.с.37) та від 29.12.2011 року №275 на суму 98030,00 грн. (а.с. 36). Станом на 01.01.2012 року по бухгалтерському рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" у позивача перед ПП "Біко Агротрейд" заборгованість відсутня.

У відповідності до п. 3.3 Договору №7 від 01.11.2011 року транспортні витрати пов'язані з навантажувальними роботами та перевозкою здійснюються за рахунок покупця, а отже, за рахунок позивача.

У відповідності до "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі - Правила № 363) товарно-транспортна документація - це комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Для обліку роботи автомобільного транспортного засобу, списання пального та взаємних розрахунків між перевізником та замовником застосовують подорожній лист, використовування якого є обов'язковим при перевезеннях як вантажним, так і легковим автомобілем. А при погодинній формі оплати послуг перевізника додатково до подорожнього листа як додаток має застосовуватися талон замовника типової форми № 1-ТЗ.

При перевезенні вантажів автомобільним транспортом обов'язковим є оформлення товарно-транспортиої накладної незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів (як на комерційних засадах, так і для власних потреб), а також видів перевезень. Товарно-транспортна накладна додається до подорожнього листа.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Позивачем було надано суду товарно-транспортну накладну від 29.11.2011 року за №0009515, у відповідності до якої позивач є і замовником, і вантажовідправником, і вантажоодержувачем товару поставленого за маршрутом смт. Великий Бичків - с. Писарівка, Вінницький район (а.с. 38).

Таким чином, позивачем не було надано суду підтвердження переміщення товару від ПП "Біко Агротрейд" до позивача, оскільки відсутні встановленої форми товарно-транспортні накладні, які підтверджували б факт реального переміщення купленого товару, оскільки останній надійшов до позивача тільки 01.12.2011 року.

У відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 - XIV (далі - Закон України № 996 - XIV) первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Законом Закон України № 996 - XIV встановлено, що фінансова, податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно до п.138.2.ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Що стосується відображення операцій по взаємовідносинах позивача з ПП "Біко Агротрейд", то судом встановлено наступне. При складанні позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року, у відповідності до податкової накладної від 01.12.2011 року за №1, ним податок на додану вартість в сумі 16338,33 грн. відображено у розділі ІІ Податковий кредит рядок 15.2 "частина, що не включається до складу податкового кредиту", додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість "операції з придбання з ПДВ, які не надають право формування податкового кредиту". Тобто, у реєстр отриманих податкових накладних за грудень 2011 року ПДВ в сумі 16338,33 грн. включено, а до складу податкового кредиту не включено.

Податкова накладна від 01.12.2011 року № 2 на суму ПДВ - 10000,00 грн. позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних не зареєстрована та до складу податкового кредиту не включена.

Відповідачем було порушено вимоги п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138, 6, п. 138.8 ст. 138 ПК України, п. 2.4 ст. 2 Наказу Міністерства фінансів України № 88 від 25.05.1995 року "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку ", ст.ст. 1, 2, п.п. 3, 7 ст.8, ст. 9 Закону України № 996 - XIV, Правил № 363, в результаті чого в бюджет не сплачено податок на прибуток в сумі 30289,00 грн., в тому числі за ІV квартал 2011 року в сумі 30289,00 грн.

Таким чином, позивачем не було доведено існування реальних фінансово-господарських взаємовідносини з ПП "Біко Агротрейд" за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року та протиправності податкового повідомлення - рішення за № 000005220031/10/22-00/538 від 07.02.2013 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі вищевказаного суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позову немає.

На підставі наведеного та керуючись ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В позові Товариства з додатковою відповідальністю "Великобичківський консервний завод" до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області ДПС про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення за № 000005220031/10/22-00/538 від 07.02.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 30289,00 грн. за основним платежем - відмовити.

2. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Шешеня О.М.

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 9 квітня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 12 квітня 2013 року.