Постанова № 30611451, 04.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2013 року № 2а-783/12/1370

16 год. 54 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Чернявської О.Д.

представників позивача Барабаша В.Г., Якимішин М.З., представника відповідача-1 Вітіва В.Я., відповідача-2 Дениса Р.З. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Золочівське лісове господарство» до Державної фінансової інспекції у Львівській області та начальника відділу Державної фінансової інспекції у Золочівському районі Львівської області Денис Р. З. про визнання протиправними дій та скасування пунктів вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

26 січня 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява державного підприємства «Золочівське лісове господарство» до Державної фінансової інспекції у Львівській області та начальника відділу Державної фінансової інспекції у Золочівському районі Львівської області Денис Р. З. про визнання протиправними дій та скасування пунктів вимоги № 29-15 від 27.12.2011 року.

У позовній заяві позивач просить:

1. Визнати протиправними дії відповідачів щодо встановлення висновків про порушення:

- ст. 97 Кодексу законів про працю України, ст. 6 та ст. 11 Закону України «Про оплату праці», п. п. 5.1.-5.3. Галузевих угод на 2007 рік та на 2010-2012 роки, укладених між Державним комітетом лісового господарства України та Профспілкою працівників лісового господарства України; порушення п. 1, 5 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини; невжиття заходів щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання договірних відносин ДП «Голопристанське ЛМГ»;

- ст. ст. 16, 69 Лісового кодексу України щодо рубки 75 дерев без спеціального дозволу;

- п. 5 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти та п. п. 1, 5 ст. 2, п. 4 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» у 2009-2010 роках та в січні-квітні 2011 року щодо закупівлі послуг з урахуванням паливно - мастильних матеріалів без проведення процедур закупівлі;

- п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 1 ст. 14, п. 1 ст. 629, п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України щодо списання та віднесення на витрати паливно - мастильних матеріалів на суму 87870 грн.

2. Скасувати пункти 1, 2, 5, 11, 18, 19 обов'язкових для виконання вимог № 29-15 від 27.12.2011 року про усунення виявлених ревізією недоліків та порушень.

3. Визнати протиправними та скасувати:

- висновки до п. 1 щодо відображення в бухгалтерському обліку заборгованості з виплати заробітної плати в сумі 2498040 грн. і вжити заходи щодо її виплати;

- висновки до п. 5 щодо відображення в обліку дебіторської заборгованості ДП «Голопристанське ЛМГ» по штрафних санкціях за неналежне виконання договорів. Проведення претензійно - позовної роботи з ДП «Голопристанське ЛМГ» щодо стягнення 101790 грн. дебіторської заборгованості за виконані робот та штрафних санкцій в сумі 44280 грн.;

- висновки до п. 18 щодо визначення можливості нанесення матеріальної шкоди (збитків) на суму списання паливно - мастильних матеріалів в розмірі 328710 грн. та необхідності ініціювання розгляду питання щодо внесення змін до договорів на суму 328710 грн. та щодо зменшення вартості послуг закупівлі до рівня, визначеного за результатами торгів та пропозицій конкурсних торгів учасників, що визнані переможцями чи проведення претензійно - позовної роботи з виконавцями послуг щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів;

- висновків до п. 19 щодо визначення можливості нанесення матеріальної шкоди (збитків) на суму зайвого списання та віднесення на витрати паливно - мастильних матеріалів на суму 87870 грн. та необхідності ініціювання розгляду питання щодо внесення змін до договорів щодо зменшення кредиторської заборгованості на суму ненаданих послуг.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2012 року вимоги державного підприємства «Золочівське лісове господарство» до Державної фінансової інспекції у Львівській області та начальника відділу Державної фінансової інспекції у Золочівському районі Львівської області Денис Р. З. про визнання протиправними дій відповідачів щодо встановлення висновків про порушення статті 16, 69 Лісового кодексу України від 21.01.2004 року щодо рубки 75 дерев без спеціального дозволу виділено в самостійне провадження.

Позивач вважає протиправними дії відповідачів щодо встановлення висновків про порушення норм законодавства України, зазначених у позовній заяві, просить скасувати зазначені пункти обов'язкових до виконання вимог як необґрунтовані та безпідставні.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідачів викладена у запереченні на позовну заяву, поданому представником відповідача в судовому засіданні 14.02.2012 року, де вказано, що під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем ст. 97 Кодексу законів про працю України, ст. 6 та ст. 11 Закону України «Про оплату праці», п. п. 5.1.-5.3. Галузевих угод на 2007 рік та на 2010-2012 роки, укладених між Державним комітетом лісового господарства України та Профспілкою працівників лісового господарства України; порушення п. 1, 5 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини; невжиття заходів щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання договірних відносин ДП «Голопристанське ЛМГ»; п. 5 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти та п. п. 1, 5 ст. 2, п. 4 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» у 2009-2010 роках та в січні-квітні 2011 року щодо закупівлі послуг з урахуванням паливно - мастильних матеріалів без проведення процедур закупівлі; п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 1 ст. 14, п. 1 ст. 629, п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України щодо списання та віднесення на витрати паливно - мастильних матеріалів на суму 87870 грн. На усунення виявлених недоліків та порушень начальником відділу Державної фінансової інспекції у Золочівському районі Львівської області виставлено позивачу обов'язкові для виконання вимоги № 29-15 від 27.12.2011 року. Відповідач вважає дії щодо встановлення висновків про порушення, а також обов'язкові до виконання вимоги усунення виявлених недоліків та порушень правомірними та просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник відповідача-1 та відповідач-2 в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву, просили у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Державне підприємство «Золочівське лісове господарство» зареєстровано Золочівською районною державною адміністрацією Львівської області 30.12.1991 року, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 461134.

У період з 20.09.2011 року по 14.11.2011 року Контрольно-ревізійним відділом у Золочівському районі Львівської області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Золочівське лісове господарство» за період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року, про що складено Акт № 29-38/12 від 14.11.2011 року. Ревізією встановлено порушення позивачем ст. 97 Кодексу законів про працю України, ст. 6 та ст. 11 Закону України «Про оплату праці», п. п. 5.1.-5.3. Галузевих угод на 2007 рік та на 2010-2012 роки, укладених між Державним комітетом лісового господарства України та Профспілкою працівників лісового господарства України, внаслідок чого працівниками недоотримано належних грошових доходів на загальну суму 2498043,31 грн.; порушення п. 1, 5 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини; невжиття заходів щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання договірних відносин ДП «Голопристанське ЛМГ» в сумі 101793,33 грн.; п. 5 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти та п. п. 1, 5 ст. 2, п. 4 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» у 2009-2010 роках та в січні-квітні 2011 року, внаслідок чого підприємству завдано матеріальну шкоду (збитки) на суму списання паливно-мастильних матеріалів в розмірі 328710 грн. та на вартість збільшення ціни за одиницю послуги на суму 5150 грн.; п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 1 ст. 14, п. 1 ст. 629, п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, внаслідок чого здійснено списання та віднесення на витрати паливно - мастильних матеріалів на суму 87870 грн.

27.12.2011 року Контрольно-ревізійним відділом у Золочівському районі Львівської області Контрольно-ревізійного управління у Львівській області надано позивачу вимогу № 29-15 про усунення виявлених ревізією вищезазначених недоліків та порушень.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності; здійснюють державний фінансовий аудит виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб'єктів господарювання, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.

Відповідно до ст. 10 цього ж Закону головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей(грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Стосовно позовних вимог про скасування п. 1 обов'язкових для виконання вимог № 29-15 від 27.12.2011 року суд встановив наступне.

Пунктом 1 вищевказаних вимог зазначено про відображення в бухгалтерському обліку позивача заборгованості з виплати заробітної плати в сумі 2498040 грн. і вжиття заходів щодо її виплати.

Відповідно до затверджених штатних розписів усім працівникам ДП «Золочівське лісове господарство» не проводилось підвищення місячних тарифних ставок та посадових окладів в листопаді-грудні 2009 року у відповідності до законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати згідно зі ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік». У зв'язку з цим працівниками підприємства недоотримано заробітної плати на загальну суму 286002,01 грн.

Відповідно до затверджених штатних розписів усім працівникам ДП «Золочівське лісове господарство» проводилось у занижених розмірах підвищення місячних тарифних ставок та посадових окладів в 2010 році та січні-вересні 2011 року у відповідності до законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати згідно зі ст. ст. 52, 53 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» та ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік». У зв'язку з цим працівниками підприємства недоотримано заробітної плати на загальну суму 2212041,30 грн.

Відповідно до Колективного договору державного підприємства «Золочівське лісове господарство» від 25.10.2006 року та Колективним договором на 2011-2014 роки у розділі «Оплата праці» визначено, що мінімальна місячна тарифна ставка робітника І розряду на ручних та кінно-ручних лісогосподарських роботах встановлюється відповідно до чинного законодавства і забезпечення дотримання державних соціальних гарантій, між розрядні та міжпосадові співвідношення встановлюються на рівні Галузевої угоди.

Відповідно до ст. 97 Кодексу законів про працю України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оплату праці» тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 11 цього ж Закону мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою.

Відповідно до ст. 14 цього ж Закону норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою або регіональною угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців.

Відповідно до п. п. 5.1.-5.3. Галузевої угоди між Державним комітетом лісового господарства України і Профспілкою працівників лісового господарства України на 2007 рік сторони домовилися: установити на підприємствах у 2007 році мінімальну тарифну ставку робітника І розряду на ручних та кінно-ручних лісогосподарських роботах у розмірі 460 грн.; на окремих підприємствах, які з об'єктивних фінансово-економічних причин не можуть виконати цю норму угоди, колективним договором може встановлюватися на період не більше ніж шість місяців інший розмір тарифної ставки робітника І розряду, але не менший від мінімальної заробітної плати, встановленої законом; гарантувати, що місячний оклад або тарифна ставка працівників, які виконують просту роботу, що не вимагає кваліфікації (прибиральник службових приміщень, сторож, двірник тощо), не можуть бути меншими від мінімальної заробітної плати (за повністю виконану місячну норму праці).

Відповідно до п. 4 Розділу «Оплата праці» Колективного договору, укладеного між адміністрацією ДП «Золочівське лісове господарство» та профспілковим комітетом ДП «Золочівське лісове господарство» від 25.10.2006 року мінімальна місячна тарифна ставка робітника І розряду на кінно-ручних лісогосподарських роботах встановлюється відповідно до чинного законодавства і забезпечення дотримання державних соціальних гарантій щодо мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України. При важкому фінансовому становищі підприємства, яке може призвести до скорочення робочих місць і закриття підприємства, проводити оплату відповідно до фінансових можливостей підприємства.

Позивач стверджує, що на зборах трудового колективу працівниками ДП «Золочівське лісове господарство» вирішено для збереження робочих місць і погашення старого боргу по заробітній платі працювати протягом 2009 року на тих самих умовах оплати праці, тобто на строк, більший ніж шість місяців. Відтак позивачем дотримано вимог статей Законів України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки при виплаті заробітної плати, а вимога відповідача про відображення в бухгалтерському обліку підприємства заборгованості з виплати заробітної плати в сумі 2498040 грн. та вжиття заходів щодо її виплати є протиправною та підлягає скасуванню.

Позиція відповідача полягає в тому, що протягом обревізованого періоду у відповідності до України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки розмір мінімальної заробітної плати постійно збільшувався, однак при зміні законодавчо встановленої заробітної плати в ДП «Золочівське лісове господарство» підвищення місячних тарифних ставок та посадових окладів працівників не проводилось. Вважає розрахунок недоотриманих належних грошових доходів (заробітної плати) працівниками ДП «Золочівське лісове господарство» в сумі 2498043,31 грн. правомірним, а вимогу про відображення в бухгалтерському обліку підприємства заборгованості з виплати заробітної плати в сумі 2498040 грн. та вжиття заходів щодо її виплати законною та обов'язковою до виконання.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України № 386/2011 від 06.04.2011 року, Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр).

Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі - роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства.

Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Дослідивши подані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позивачем порушено вимоги трудового законодавства стосовно не підвищення місячних тарифних ставок та посадових окладів працівників, однак до повноважень позивача, визначених Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», не входить перевірка дотримання законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці тощо, оскільки такі повноваження належать Державній інспекції України з питань праці та її територіальним органам. Відтак, вимога відповідача, викладена у п. 1 обов'язкових для виконання вимог № 29-15 від 27.12.2011 року щодо відображення в бухгалтерському обліку заборгованості з виплати заробітної плати в сумі 2498040 грн. і вжиття заходів щодо її виплати є безпідставною та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог про скасування п. 2 обов'язкових для виконання вимог № 29-15 від 27.12.2011 року суд встановив наступне.

Пунктом 2 вищевказаних вимог зобов'язано позивача стягнути з осіб, винних у заниженні ціни, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Під час ревізії встановлено факти реалізації лісопродукції за цінами, нижчими, ніж ті, що склалися на останньому аукціоні, що є порушенням п. 1.5 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 р. № 42 і недоотримання позивачем фінансових ресурсів на загальну суму 27,31 тис. грн.

Відповідно до наказу Державного комітету лісового господарства України від 30.10.2008 року № 272 Державним комітетом лісового господарства України затверджено антикризові заходи щодо організації діяльності підприємств Держлісгоспу України в умовах фінансової кризи та скликано Координаційну раду з питань мінімізації впливу світової фінансової кризи на діяльність лісогосподарських підприємств. Зокрема, серед затверджених антикризових заходів щодо організації діяльності підприємств лісового господарства в умовах фінансової кризи прийнято рішення тимчасово призупинити дію п. 1.5. Наказу Держкомлісгоспу № 42 з 01.11.2008 року.

На виконання зазначеного наказу Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства видало наказ № 126 від 06.11.2008 року «Про прийняття антикризових заходів».

З огляду на те, що ДП «Золочівське лісове господарство» є підприємством, що засноване на державній власності, і належить до сфери управління Державного агентства лісового господарства України та входить до сфери управління Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, позивач у своїй діяльності зобов'язаний керуватися нормативними актами, виданими органами управління, в підпорядкуванні яких він перебуває. Відтак, суд дійшов висновку про відсутність порушення позивачем п. 1.5. Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини. Крім того, до такого ж висновку дійшов Бродівський районний суд Львівської області у постанові від 19.10.2012 року у справі № 2а-415/12р. (постанова набрала законної сили), тому зазначені обставини в силу ч. 1 ст. 72 КАС України не доказуються.

Висновки відповідача про реалізацію позивачем лісопродукції за цінами, нижчими, ніж ті, що склалися на останньому аукціоні, що є порушенням п. 1.5 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 р. № 42 і недоотримання позивачем фінансових ресурсів на загальну суму 27,31 тис. грн. не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду адміністративної справи, відтак зроблені необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для їх вчинення.

Враховуючи наведене, вимога відповідача, викладена у п. 2 обов'язкових для виконання вимог № 29-15 від 27.12.2011 року щодо стягнення з осіб, винних у заниженні ціни лісопродукції, шкоди у порядку та розмірі, встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України, є безпідставною та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог про скасування п. 5 обов'язкових для виконання вимог № 29-15 від 27.12.2011 року суд встановив наступне.

Пунктом 5 вищевказаних вимог вказано відобразити в обліку дебіторську заборгованість ДП «Голопристанське ЛМГ» по штрафних санкціях за неналежне виконання договорів та провести претензійно-позовну роботу з ДП «Голопристанське ЛМГ» щодо стягнення 101,79 тис. грн.. дебіторської заборгованості за виконані роботи та штрафних санкцій в сумі 44,28 тис. грн.. (пеня - 37,15 тис. грн.. та штраф - 7,13 тис. грн.).

Суд зазначає, що відповідачем не доведено правових підстав виникнення дебіторської заборгованості за штрафними санкціями у зв'язку із невиконанням договору контрагентом позивача державним підприємством «Голопристанське ЛМГ».

Під час проведення ревізії та у судовому засіданні не було встановлено, що питання сплати штрафних санкцій вирішувалось між сторонами договором, відтак у цій частині вимоги щодо стягнення фінансових санкцій є недоведеними і не ґрунтуються на вимогах закону. Питання щодо стягнення господарських санкцій є внутрішньо-господарською діяльністю суб'єктів господарювання.

Крім того, Судом взято до уваги, що відповідно до Розпорядження Президента України та наказу Державного комітету лісового господарства України № 55 від 02.10.2007 року «Про організацію ліквідації наслідків лісових пожеж в Херсонській області» позивачем укладено договір із державним підприємством «Голопристанське ЛМГ» по розробці лісових масивів. Відповідно до зазначеного договору позивачем виконано робіт на суму 114432,04 грн., з яких 12638,71 грн., ДП «Голопристанське ЛМГ» сплачено, а кошти в сумі 101793,33 грн. на даний час не оплачено та є дебіторською заборгованістю.

Також протоколом засідання колегії Державного комітету лісового господарства України № 57 від 30.11.2007 року рекомендовано суму витрат, що перевищує 51,80 грн. віднести на збитки підприємства, які в подальшому списати за рахунок чистого прибутку, резервного капіталу або іншого додаткового капіталу. Відповідно до п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Дебіторська заборгованість» зазначена заборгованість станом на момент розгляду справи є безнадійною дебіторською заборгованістю, стосовно якої сплив строк позовної давності.

Крім того, відповідно до протоколу № 11 засідання розширеної колегії Державного агентства лісових ресурсів України від 29.03.2012 року (т. 2, а. с. 145-146) державним підприємствам Держлісагентства України, які виконували роботи по ліквідації наслідків пожеж на території ДП «Голопристанське ЛМГ» дозволено списати заборгованість цього підприємства за рахунок чистого прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства.

Висновки відповідача про невжиття відповідних заходів щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання ДП «Голопристанське ЛМГ» договірних відносин, внаслідок чого позивач недоотримав кошти в сумі 44280 грн., у тому числі пені в розмірі 37150 грн. та штрафу у розмірі 7130 грн. зроблені необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для їх вчинення та не були підтверджені належними та допустимими доказами в процесі розгляду адміністративної справи.

Дослідивши подані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позивачем не вчинено порушень цивільного та господарського законодавства, зазначених у акті ревізії від 14.11.2011 року, а вимога відповідача, викладена у п. 5 обов'язкових для виконання вимог № 29-15 від 27.12.2011 року щодо необхідності відображення в обліку дебіторської заборгованості ДП «Голопристанське ЛМГ» по штрафних санкціях за неналежне виконання договорів та проведення претензійно-позовної роботи є безпідставною та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог про скасування п. 18 обов'язкових для виконання вимог № 29-15 від 27.12.2011 року суд встановив наступне.

Пунктом 18 вищезазначених вимог вказано: щодо визначення можливості нанесення матеріальної шкоди (збитків) на суму списання паливно - мастильних матеріалів в розмірі 328710 грн. та необхідності ініціювання розгляду питання щодо внесення змін до договорів на суму 328710 грн. та щодо зменшення вартості послуг закупівлі до рівня, визначеного за результатами торгів та пропозицій конкурсних торгів учасників, що визнані переможцями чи проведення претензійно - позовної роботи з виконавцями послуг щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів.

Директором ДП «Золочівське лісове господарство» Куть М. В. в ревізійному періоді (до 16.05.2011 року) укладено договори про надання послуг по перевезенню лісопродукції фізичними особами - підприємцями ОСОБА_5 (5 договорів), ОСОБА_7 (5 договорів), ОСОБА_8 (1 договір), ОСОБА_9 (З договори) та ОСОБА_10 (1 договір).

Відповідно до умов укладених договорів виконавці зобов'язані здійснити послуги з перевезення лісопродукції, тобто підвезення чи вивезення лісопродукції з лісосік головного або проміжного користування на лісонавантажувальні пункти або на нижні склади ДП «Золочівське лісове господарство» та встановлено ціну за перевезення 1 м3 деревини:

- у 2009 році: фізичні особи - підприємці ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - 25,00 грн. та ФОП ОСОБА_9 - в розмірі 20,00 грн.;

- у 2010 році: фізичні особи - підприємці ОСОБА_5, ОСОБА_7 - до 31.08.2010 року - 25,00 грн. та з 01.09.2010 року - 30,00 грн., крім цього передбачено, що ФОП ОСОБА_7 буде оплачуватися 5,00 грн. за 1 м3 навантаженої ліспродукції на інший транспортний засіб;

- у січні-квітні 2011 року: фізичні особи - підприємці ОСОБА_5, ОСОБА_7 - 40 грн. та 8 грн. за 1 м3 навантаженої лісопродукції на інший транспортний засіб.

Також, вищевказаними договорами у п. 3.6 передбачено, що Замовник (ДП «Золочівське лісове господарство») забезпечує Виконавця паливними матеріалами для надання послуг по перевезенню лісопродукції у межах норм, які діють у замовника.

На виконання договорів фізичними особами - підприємцями протягом ревізійного періоду (до 16.05.2011 року) надано послуг по перевезенню лісопродукції на загальну суму 1015649,77 грн.

Крім цього, ДП «Золочівське лісове господарство» забезпечило безкоштовно фізичних осіб - підприємців паливно-мастильними матеріалами для надання послуг з перевезення лісопродукції протягом ревізійного періоду (до 16.05.2011 року) в кількості 154991,66 л. на загальну суму 801725,92 грн.

Відповідно до п. 5 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 17.10.2008 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) це Положення застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) становить не менше ніж 100 тис. гривень, а робіт - 300 тис. гривень.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (в будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень.

Забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Згідно з п. п. 7 п. 2 ст. 22 цього ж Закону документація конкурсних торгів повинна містити проект договору або основні умови, які обов'язково будуть включені до договору про закупівлю.

Згідно зі ст. 31 цього ж Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано, не пізніше ніж через 30 днів з дня акцепту пропозиції відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції.

Відповідно до ст. 40 цього ж Закону договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Типовий договір про закупівлю затверджується Уповноваженим органом.

Забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

Позивач стверджує, що документація конкурсних торгів відповідає вимогам ст. 22 Закону України «Про здійснення державних закупівель», а договори укладені на основі типового договору, однак з конкретизацією умов договору відповідно до особливостей сфери діяльності державного підприємства «Золочівське лісове господарство» та ринку цін на пальне на території України. Вважає, що витрати на паливно-мастильні матеріали входять в собівартість продукції та повернуті позивачу у зв'язку з продажем продукції.

Позиція відповідача полягає в тому, що позивачем порушено вимоги ст. 22 Закону України «Про здійснення державних закупівель», укладено договори з суб'єктами підприємницької діяльності, умови яких відрізняються від змісту пропозицій конкурсних торгів.

Дослідивши подані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відмінність умов договорів позивача із суб'єктами підприємницької діяльності про надання послуг по перевезенню лісопродукції від умов типового договору та змісту пропозицій конкурсних торгів не призвела до збільшення собівартості заготівлі лісопродукції, оскільки у відповідності до калькуляцій собівартості заготівлі лісопродукції по ДП «Золочівський лісгосп» за 2009-2011 роки (т. 1, а. с. 64-66) до її складу входять витрати на перевезення деревини, в тому числі вартість паливно-мастильних матеріалів, наданих суб'єктам підприємницької діяльності для перевезення.

Висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. п. 66, 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 17.10.2008 року; п. 2 ст. 31, п. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», укладення позивачем договорів із суб'єктами підприємницької діяльності, умови яких відрізняються від змісту документації та пропозицій конкурсних торгів, що призвело до матеріальної шкоди на суму списання паливно-мастильних матеріалів в розмірі 328710 грн. та на вартість збільшення ціни за одиницю послуги на суму 5150 грн. не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду адміністративної справи, відтак зроблені необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для їх вчинення.

Враховуючи вказані обставини, вимога відповідача, викладена у п. 18 обов'язкових для виконання вимог № 29-15 від 27.12.2011 року щодо необхідності ініціювання розгляду питання про внесення змін до договорів на суму допущених збитків в розмірі 328710 грн. та щодо зменшення вартості послуг закупівлі до рівня, визначеного за результатами торгів та пропозицій конкурсних торгів учасників, що визнані переможцями чи проведення претензійно - позовної роботи з виконавцями послуг щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів або надання відповідного обсягу послуг є безпідставною та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог про скасування п. 19 обов'язкових для виконання вимог № 29-15 від 27.12.2011 року суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач стверджує, що ним правомірно списано та віднесено на витрати паливно-мастильні матеріали в кількості 16911,46 л. на суму 87870,70 грн. на виконання навантаження лісопродукції, яку відповідно до умов договорів повинні здійснювати фізичні особи - підприємці під час виконання послуг із заготівлі деревини, оскільки вартість зазначених паливно-мастильних матеріалів входить в собівартість продукції та повернута позивачу у зв'язку з продажем лісопродукції.

Відповідач зазначає, що позивачем порушено вимоги ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 1 ст. 14, п. 1 ст. 629, п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, зайво списано та віднесено на витрати паливно - мастильні матеріали на суму 87870,70 грн. в розмірі 0,56 л. на навантаження 1 м куб. деревини.

Дослідивши подані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність порушення позивачем ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 1 ст. 14, п. 1 ст. 629, п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, оскільки у відповідності до калькуляцій собівартості заготівлі лісопродукції по ДП «Золочівський лісгосп» за 2009-2011 роки (т. 1, а. с. 64-66) до її складу входять послуги виробничого характеру, в тому числі вартість паливно-мастильних матеріалів, наданих суб'єктам підприємницької діяльності на заготівлю лісопродукції.

Висновки відповідача про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 1 ст. 14, п. 1 ст. 629, п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України та зайве списання та віднесення на витрати паливно-мастильних матеріалів на суму 87870 грн. на виконання навантаження лісопродукції зроблені необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для їх вчинення та не були підтверджені належними та допустимими доказами в процесі розгляду адміністративної справи.

Враховуючи вказані обставини, вимога відповідача, викладена у п. 19 обов'язкових для виконання вимог № 29-15 від 27.12.2011 року щодо здійснення перерахунку вартості наданих послуг, проведення взаємозвірок з контрагентами за договорами та зменшення кредиторської заборгованості на вартість ненаданих послуг чи стягнення з осіб, винних у понаднормовому списані матеріальних цінностей на суму 87870,70 грн., шкоду у порядку та розмірі, встановленому Кодексом законів про працю України є безпідставною та підлягає скасуванню.

До аналогічних висновків дійшла прокуратура Львівської області у постанові про закриття кримінального провадження № 22013150000000055 від 28.02.2013 року (т. 3, а. с. 105-113).

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідачів щодо встановлення висновків про порушення: - ст. 97 Кодексу законів про працю України, ст. 6 та ст. 11 Закону України «Про оплату праці», п. п. 5.1.-5.3. Галузевих угод на 2007 рік та на 2010-2012 роки, укладених між Державним комітетом лісового господарства України та Профспілкою працівників лісового господарства України; порушення п. 1, 5 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини; невжиття заходів щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання договірних відносин ДП «Голопристанське ЛМГ»; - п. 5 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти та п. п. 1, 5 ст. 2, п. 4 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» у 2009-2010 роках та в січні-квітні 2011 року щодо закупівлі послуг з урахуванням паливно - мастильних матеріалів без проведення процедур закупівлі; - п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 1 ст. 14, п. 1 ст. 629, п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України щодо списання та віднесення на витрати паливно - мастильних матеріалів на суму 87870 грн., а також визнання протиправними та скасування: - висновків до п. 1 щодо відображення в бухгалтерському обліку заборгованості з виплати заробітної плати в сумі 2498040 грн. і вжити заходи щодо її виплати; - висновків до п. 5 щодо відображення в обліку дебіторської заборгованості ДП «Голопристанське ЛМГ» по штрафних санкціях за неналежне виконання договорів. Проведення претензійно - позовної роботи з ДП «Голопристанське ЛМГ» щодо стягнення 101790 грн. дебіторської заборгованості за виконані робот та штрафних санкцій в сумі 44280 грн.; - висновків до п. 18 щодо визначення можливості нанесення матеріальної шкоди (збитків) на суму списання паливно - мастильних матеріалів в розмірі 328710 грн. та необхідності ініціювання розгляду питання щодо внесення змін до договорів на суму 328710 грн. та щодо зменшення вартості послуг закупівлі до рівня, визначеного за результатами торгів та пропозицій конкурсних торгів учасників, що визнані переможцями чи проведення претензійно - позовної роботи з виконавцями послуг щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів; - висновків до п. 19 щодо визначення можливості нанесення матеріальної шкоди (збитків) на суму зайвого списання та віднесення на витрати паливно - мастильних матеріалів на суму 87870 грн. та необхідності ініціювання розгляду питання щодо внесення змін до договорів щодо зменшення кредиторської заборгованості на суму ненаданих послуг Суд вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Суд зазначає, що акт ревізії - це службовий двосторонній документ, який підтверджує факт здійснених в ході ревізії дій та їх результатів, є носієм доказової інформації про виявлені порушення.

Визнання протиправними дій щодо встановлення порушень, викладених у акті ревізії, є по суті визнанням неправомірним самого акта ревізії. Однак даний акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень індивідуальної дії, оскільки не носить обов'язкового характеру для позивача та не породжує для нього будь-яких прав та обов'язків. Відтак зазначені позовні вимоги є необґрунтованими, а у їх задоволенні слід відмовити.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, з урахуванням змісту ст. 162 КАС України, пункти 1, 2, 5, 18,19 обов'язкових для виконання вимог від 27.12.2011 року № 29-15 про усунення виявлених ревізією недоліків та порушень є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем нормативно-правових актів, зазначенх у акті ревізії від 14.11.2011 року.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати пункти 1, 2, 5, 18,19 обов'язкових для виконання вимог від 27.12.2011 року № 29-15 про усунення виявлених ревізією недоліків та порушень.

3. В решті позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Золочівське лісове господарство» (ЄДРПОУ 00992467, Львівська область, Золочівський район, с. Струтин) 10 (десять) грн. 73 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 9 квітня 2013 року.

Суддя (підпис) Качур Р.П.

з оригіналом згідно

Суддя Качур Р.П.