Ухвала суду № 30609970, 20.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2013 р. м. Київ К/9991/76970/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби

на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.08.2012

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012

у справі № 2а-0770/1903/11 (147860/12/9104)

за позовом Орендного підприємства «Ужгородський коньячний завод»

до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Орендне підприємство «Ужгородський коньячний завод» (надалі - позивач, ОП «Ужгородський коньячний завод») звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Ужгородська МДПІ Закарпатської області ДПС, МДПІ), у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №544/23-1/00412122 від 31.12.2010 та №96/23-1/00412122/1599 від 28.03.2011.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.08.2012, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 адміністративний позов Орендного підприємства «Ужгородський коньячний завод» до Ужгородської МДПІ Закарпатської області ДПС задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.03.2011 №96/23-1/00412122/1599 у частині 93 578,95 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення, та ухвалити нове, яким у задоволенні позову Орендному підприємству «Ужгородський коньячний завод» відмовити повністю.

Згідно наданих до Вищого адміністративного суду України письмових заперечень на касаційну скаргу, позивач проти заявлених вимог відповідача заперечує з мотивів їх необґрунтованості та просить скаргу відхилити.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі направлень від 27.09.2010 за №485/23-1 та від 22.10.2010 за №522/23-1 Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією у Закарпатській області була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, за результатами якої 29.12.2010 складено акт №206/23-0/00412122 (надалі акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів статті 3 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» та статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», у результаті чого занижено акцизний збір на 1253,97 грн.; пункту 1 статті 6 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» та статті 2 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої», чим занижувалися об'єми 100-відсоткового спирту у готовій продукції при обчисленні суми акцизного збору з обсягів реалізації продукції та, у зв'язку з цим занижено податкові зобов'язання з акцизного збору на 62 568,80 грн.

На підставі акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №544/23-1/00412122, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з акцизного збору у розмірі 95 734,16 грн., у тому числі основний платіж 63822,77 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 31 911,39 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до Державної податкової адміністрації у Закарпатській області. Відповідно до рішення про результати розгляду скарги від 18.03.2011 №787/10/25-044 Державна податкова адміністрація у Закарпатській області частково скасувала податкове повідомлення-рішення від 31.12.2010 №544/23-1/00412122 у частині 182,83 грн. акцизного збору та 91,42 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У зв'язку з наведеним 28.03.2011 відповідачем було прийнято нове податкове повідомлення-рішення №96/23-1/00412122/1599, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання з акцизного збору у розмірі 95 459,91 грн., у тому числі основний платіж - 63 63994 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 31 819,97 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правильно було обчислено акцизний збір з розрахунку одиниці реалізованого товару (продукції) - пляшки, а тому дійшов висновку, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 28.03.2011 № 96/23-1/00412122/1599 у частині 93 578,95 грн. слід визнати протиправним та скасувати.

Суд апеляційної інстанції погодився із такими висновками суду першої інстанції, посилаючись на те, що якісні посвідчення, на підставі яких відповідачем донараховано акцизний збір, видаються на всю партію товару та не містять інформації про місткість спирту у кожній окремій одиниці реалізованого товару (продукції), а тому не можуть слугувати належним та допустимим доказом правомірності донарахування сум акцизного збору за одиницю реалізованого товару (продукції).

Перевіривши в межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 20 абз. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів», для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного збору, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих ставок акцизного збору, міцності продукції та місткості тари.

У відповідності до пункту «б» статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України, акцизний збір обчислюється у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

Об'єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції).

Відповідно до абз. 20 частини другої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», розлив виноробної продукції здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла, глазурованої кераміки або дерева, упаковку типу "Tetra-Pak" і "Bag in box". Розлив виноробної продукції здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,35 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,68 л, 0,7 л, 0,75 л, 0,8 л, 1,0 л і більше.

Згідно з абз. 2 частини другої статті 11 цього Закону, міцність продукції зазначається на лицьовій стороні етикетки кожної продукції. Сума сплаченого збору вказана на марці акцизного збору розрахована з міцності вказаної на етикетці.

Із аналізу наведених норм суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що одиницею реалізованого товару (продукції), з якої проводиться обчислення акцизного збору позивачем є пляшка. При цьому, судами було встановлено, що у періоді, за який проведено перевірку позивач здійснював розлив своєї продукції у скляні пляшки місткістю 0,5 л.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні.

У відповідності до ДСТУ 4700:2006 «Коньяки України. Технічні умови», допускає відхилення від норми об'ємної частки спирту у пляшках до +/- 0,3 %.

У той же час, якісні посвідчення, на підставі яких відповідачем донараховано акцизний збір, видаються на всю партію товару та не містять інформації про місткість спирту в кожній окремій одиниці реалізованого товару (продукції). Тобто, на підставі якісного посвідчення достовірне встановлення місткості спирту у продукції, розлитої позивачем в окрему скляну пляшку місткістю 0,5 л із конкретної партії товару є неможливим.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що означені якісні посвідчення не можуть слугувати належним та допустимим доказом правомірності донарахування сум акцизного збору за одиницю реалізованого товару (продукції).

Тобто, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем неправильно обчислено акцизний збір з розрахунку одиниці реалізованого товару (продукції) - пляшки, відповідачем надано не було, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 28.03.2011 №96/23-1/00412122/1599 у частині 93 578,95 грн.

Оскільки суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судового рішення не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.08.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 у справі № 2а-0770/1903/11 (147860/12/9104) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М.