Ухвала суду № 30609783, 04.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2013 р. м. Київ К/800/15269/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сандрачук Я.В.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 04.04.2013 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь", Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012

у справі № 2а-0870/4238/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний

комбінат „Запоріжсталь"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі

з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної

податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000510801/0 від 12.07.2010.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2011 позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення № 0000510801/0 від 12.07.2010.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2011 скасовано, прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000510801/0 від 12.07.2010, в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1860433 грн., в решті податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційні скарги вмотивовані тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, а касаційна скарга відповідача частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010 та складено акт № 376/08-01/00191230 від 30.06.2010.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000510801/0 від 12.07.2010, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1953524 грн. та застосовано фінансові санкції відповідно в розмірі 45545, 5 грн.

Перевіркою встановлено порушення п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, п. 4.7 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п.6 „Порядку заповнення податкової накладної", затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 167, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 №233/2037, п. 8, 10 „Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних", затвердженого наказом ДПА України №244 від 30.06.2005, зареєстрованого в Мін'юсті України №770/11050 від 18.07.2005, п. 5.3, п. 5.7 „Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 у редакції наказу від 15.06.2005 №213, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.06.2005 №702/10982, завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевіряється, на загальну суму 1953524 грн.: жовтень 2009 року 93091 грн. (суму відшкодовано), лютий 2010 року 1860433 грн. (суму не відшкодовано).

За результатами автоматизованого співставленням податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за жовтень 2009 року встановлено розбіжність по ПП „Укрекспром-союз" у сумі 93091 грн., яка виникла за рахунок не включення ПП „Укрекспром-союз" до складу податкових зобов'язань суми податку па додану вартість 93091 грн., відповідно до акту тематичної перевірки №101 від 22.06.2010 встановлено, що ПП „Укрекспром-союз" за своєю юридичною адресою не знаходиться, декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2009 року не було надано до податкового органу, податкові зобов'язання відсутні, показники декларації з податку на прибуток за 2009 рік дорівнюють показникам: декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року, що свідчить про відсутність ведення господарської діяльності в 4 кварталі 2009 року.

ТОВ „МД Холдіпг" на виконання договору комісії №20/2006/873к платіжним дорученням №564 від 26.02.2010 перерахувало грошові кошти в сумі 11162598 грн., в тому числі і податок на додану вартість 1860433 грн. на банківський рахунок позивача в рахунок попередньої оплати за металопродукцію, але позивачем не було включено до складу податкових зобов'язань за лютий 2010 року податок на додану вартість.

Стосовно розбіжності за жовтень 2009 року по ПП „Укрекспром - союз" в сумі 93091 грн., яка виникла за рахунок не включення ПП „Укрекспром - союз" до складу податкових зобов'язань суми податку на додану вартість 93091 грн.

Відповідачем було направлено запит до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя № 8140/7/08-01/10 від 08.06.2010 з питання проведення перевірки щодо включення підприємством „Укрекспром - союз" до складу податкових зобов'язань суму податку на додану вартість 93091 грн.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя надано відповідь № 3503/7/23-08 від 23.06.2010, згідно якої встановлено, що перевірку провести неможливо у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом пп. "а" п. 7.7.2 п. 7.7 цієї ж статті Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього п., має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В силу вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведених законодавчих положень випливає, що окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит (який в подальшому бере участь в розрахунку суми бюджетного відшкодування), є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.

Судом першої інстанції встановлено, що на час складання та подання позивачем податкової звітності за спірний період, жодною нормою законодавства України вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником ПДВ, стану його "податкових взаємовідносин" з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, повноти сплати податків за окремою операцією придбання товарів, визначення осіб від яких походять дані товари і тим паче відомості, що стосується безпосередньо самих третіх осіб (постачальників в ланцюгу).

Податковий кредит позивача засновано на первісних бухгалтерських документах та на податкових накладних, які складено та видано відповідно до вимог діючого законодавства України.

Таким чином, суд першої інстанції, оцінивши вказані обставини у сукупності та дослідивши наявні у справі документи, подані платником на підтвердження понесених витрат по взаємовідносинах за названим контрагентом, дійшов обґрунтованого висновку, що первинні документи підтверджують реальність господарських операцій Підприємства з ПП „Укрекспром - союз".

Стосовно заниження податкового зобов'язання за лютий 2010 року на суму 1860433 грн.

ТОВ „МД Холдінг" на виконання договору комісії № 20/2006/873к платіжним дорученням № 564 від 26.02.2010 перераховано грошові кошти в сумі 11162598 грн. в тому числі податок на додану вартість 1860433 грн. на банківський рахунок позивача, відкритий в АКБ „Індустріалбанк" в рахунок попередньої оплат за металопродукцію, що підлягає продажу на території України, у зв'язку з чим суму податку на додану вартість не включено до складу податкових зобов'язань за лютий 2010 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що дана операція не була здійснена і дані кошти не поступали на рахунок ВАТ „Запоріжсталь", що підтверджується листом АКБ „Індустріалбанк" № 3575 від 06.08.2010 та листом ТОВ „МД Холдінг" № МД 193/10фо від 11.08.2010.

Колегія суддів касаційної інстанції, погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що відповідачем безпідставно донараховано основний платіж позивачу.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі задовольнити частково, касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь" задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2011 залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі задовольнити частково.

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012 у справі № 2а-0870/4238/11 скасувати.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2011 у справі № 2а-0870/4238/11 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко