Рішення № 30608845, 12.04.2013, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 1019/1432/12

РІШЕННЯ

Іменем України

12 квітня 2013 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої - судді Керекези Я.І.,

при секретарі Мисюрі Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав - Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, просить, з урахуванням збільшених позовних вимог, стягнути з відповідача основну суму боргу за договором позики у розмірі 40 000 грн., індекс інфляції за весь час прострочення в сумі 440 грн., три відсотки річних у розмірі 1596 грн. 10 коп., а всього 42036 грн. 10 коп., та судовий збір у розмірі 420 грн. 36 коп. Посилається на те, що відповідач 24.06.2011 року отримала в борг кошти в сумі 40 000 грн., про що власноручно написала розписку. Кошти вона зобов'язувалася повернути до 25.07.2011 року, але у вказаний строк своє зобов'язання не виконала.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали повністю та просять його задовольнити.

Відповідач та її представник позов не визнали, заперечують проти його задоволення. Позивач пояснила, що коштів у борг у позивача не брала, розписку написала під примусом як гарант інших взаємовідносин із ним.

В судовому засіданні встановлено наступне.

Згідно розписки від 24 червня 2011 року відповідач ОСОБА_2 отримала у борг від позивача ОСОБА_1. кошти в сумі 40 000 грн. в присутності двох свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4

Дана розписка підписана відповідачем ОСОБА_2 особисто, факт, який ніким не оспорюється.

Відповідно до розписки відповідач повинна була повернути отримані у борг кошти до 25 липня 2011 року.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей.

Згідно з вимогами ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Позивач зазначила, що даних коштів не отримувала, про що можуть посвідчити свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4

В силу ч. 2 ст. 1051 ЦК України, якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження, зокрема, того, що гроші насправді не були одержані позичальником.

Розписка про отримання коштів підписана безпосередньо відповідачем, цей факт ніким не оспорюється, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження існування обставин написання даної розписки під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості або тяжкої обставини відповідачем суду не надано, будь-яких дій щодо можливого оспорення договору позики від 24.06.2011 року, як це передбачено ст. 1051 ЦК України, ОСОБА_2 не вчиняла.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання.

Строк повернення боргу, зазначений в розписці, минув, оригінал боргової розписки пред'явлений суду позивачем, що свідчить про те, що відповідач борг не повернула.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд приймає розрахунок трьох процентів річних та інфляційного збільшення за весь час прострочення платежу, проведений позивачем, оскільки він здійснений відповідно до норм закону.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх належними та допустимими доказами, суд дійшов до висновку про задоволення позову у повному обсязі, оскільки він ґрунтується на законних підставах.

В силу ст. 88 ЦПК України слід стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати.

На основі викладеного, відповідно до ст.ст. 1046-1051 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок боргу за договором позики, 440 гривень 00 копійок інфляційного збільшення за весь період прострочення, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 1596 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто шість) грн. 10 копійок, а всього 42036 (сорок дві тисячі тридцять шість) грн. 10 коп. .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 36 копійок.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Я. І. Керекеза