Постанова № 30608327, 08.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2013 р. Справа№ 910/425/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги № 1637 від 25.02.2013 року Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.02.2013 року

у справі № 910/425/13 (суддя - Якименко М.М.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком»

до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про зобов'язання укласти додаткову угоду про внесення змін до договору поставки

за участю представників сторін:

від позивача: Лєшков Г.Ю. - предст. за дов.,

відповідача: Копусь А.А. - пред. за дов., Мітічкін А.С. - пред. за дов.

ВСТАНОВИВ:

01.01.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Техком» (ТОВ «Техком») звернулося до господарського суд м. Києва з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» ДП «НАЕК «Енергоатом») про зобов'язання укласти додаткову угоду № 2 про внесення змін до договору поставки.

12.02.2013 року позивач змінив предмет позову, просить: вважати укладеною між ТОВ «Техком» та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» додаткову угоду № 2 до договору поставки № 1116111310 від 01.08.2011 року в редакції позивача; вважати продовженим термін дії документарного безвідкличного покритого акредитиву в розмірі 12 593700,00 грн., відкритого за специфікацією № 1 в виконуючому банку ПАТ «Діамантбанк» (м. Київ, код банку: 320854) - до 16.10.2013 року; вважати продовженим термін дії документарного безвідкличного покритого акредитиву в розмірі 12 593 700,00 грн., відкритого за специфікацією № 2 в виконуючому банку ПАТ «Легбанк» (м. Київ, код банку: 300056) - до 22.08.2013 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем 01.08.2011 року укладено Договір поставки технічної продукції - електродвигунів ВАЗ-215/109- 6АМ05, в кількості 2 одиниці із терміном дії договору до 31.12.2012 року, договірні зобов'язання щодо своєчасної оплати продукції та поставки продукції сторонами виконано з порушенням умов договору, а також, що пропозиція позивача щодо продовження терміну дії договору та терміну поставки продукції до 30.06.2013 року відповідачем залишено без відповідного реагування, що спричинило звернення позивача з позовом до суду.

19.02.2013 року позивач звернувся до господарського суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони ПАТ «Легбанк» вчиняти будь-яки дії по переведенню відкритого за специфікацією № 2 до договору поставки № 1116111310 від 01.08.2011 року, укладеного між позивачем та відповідачем у справі, документарного безвідкличного покритого акредитиву в розмірі 12 593 700 грн. будь-яким особам до набрання чинності рішенням суду (а.с. 43-44).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.02.2013 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком» про забезпечення позову задоволено. Публічному акціонерному товариству «Легбанк» (01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Жилянська, 27, код ЄДРПОУ 14291780, код банку 300056) заборонено вчиняти будь-які дії по переведенню відкритого за специфікацією № 2 до договору поставки № 1116111310 від 01.08.2011 року, документарного безвідкличного покритого акредитиву в розмірі 12 593 700, 00 грн. будь-яким особам до набрання законної сили рішення суду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач, через господарський суд міста Києва подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду про забезпечення позову, оскільки така суперечить вимогам ст. ст. 66, 67 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.02.2013 року у справі № 910/425/13 прийнято до провадження та призначено розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні на 25.03.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 року розгляд справи відкладався на 08.04.2013 року у зв'язку з оголошенням надзвичайного стану у м. Києві та перенесенням робочого дня з 25.03.2013 року на інший час.

Апелянт (відповідач у справі) у судовому засіданні 08.04.2013 року підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні 08.04.2013 року заперечив доводи апелянта, просить ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується, в тому числі шляхом заборони відповідачеві вчиняти певні дії або заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору.

Вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. При цьому, відповідно до вимог ст. 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Не можуть забезпечуватися заходами, зазначеними в статті 66 ГПК, інші, крім позовних.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як зазначено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (із послідуючими змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 16 січня 2013 року N 2), обираючи спосіб забезпечення позову, суд повинен зважити чи такі заходи є обґрунтованими та співвідповідними щодо заявлених позовних вимог.

Обґрунтовуючи причини звернення із заявою про забезпечення позову шляхом заборони банку вчиняти будь-які дії по переведенню акредитиву заявник вказує на те, що документарний безвідкличний покритий акредитив в розмірі 12 593 700,00 грн. за специфікацією № 2 до Договору поставки, відкритий відповідачем у ПАТ «Легбанк» (м. Київ, код банку 300056) - чинний до 21.02.2013 року, що даний акредитив виступає в якості застави за кредитним договором, укладеним між позивачем та ПАТ «Легбанк» і отриманим позивачем з метою оплати виготовлення продукції за договором укладеним між ним та виробником, яка є предметом Договору поставки між позивачем та відповідачем (на підтвердження чого позивачем була надана копія договору застави майнових прав грошової вимоги № 18-08/2КЮ від 21 грудня 2011 року, укладеного між ТОВ «Техком» та ПАТ «Легбанк»).

Як стверджує позивач, закриття зазначеного акредитиву безпосередньо вплине на виконання договору та може унеможливити або значно утруднити виконання рішення суду в частині продовження терміну поставки продукції за договором поставки саме до 30.06.2013 року, оскільки повернення акредитиву та його повторне відкриття потребує значного часу та унеможливить отримання кредитних коштів для оплати продукції за Договором поставки.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що предметом спору у даній справі є переддоговірний спір про укладення додаткової угоди № 2 до договору поставки № 1116111310 від 01.08.2011 року, який укладено між сторонами у справі. При цьому, кредитний договір, укладений між позивачем та ПАТ «Легбанк», на який посилається позивач у заяві про вжиття заходів забезпечення позову, не є предметом спору у даній справі, не є предметом спору і договір про відкриття акредитиву, укладений між банком та відповідачем у справі, відтак вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони виконання умов іншого договору (між банком та відповідачем) порушує охоронювані законом права та інтереси осіб, оскільки таке забезпечення суперечить вимогам ст.ст.1093- 1098 ЦК України та тягне відповідальність банку за порушення виконання умов акредитиву.

На думку колегії, апелянт, правомірно, посилаючись на приписи ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321 ЦК України, стверджує, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони банку вчиняти будь-які дії по переведенню документарного безвідкличного покритого акредитиву в розмірі 12 593 700, 00 грн. будь-яким особам безпідставно та неправомірно обмежує право власності особи на майно (кошти) за відсутності відповідного рішення суду.

Враховуючи, що предметом спору, в забезпечення якого вжито заходи, є визнання укладеною додаткову угоду №2 про внесення змін до договору поставки продукції, щодо терміну його дії, колегія визнає помилковим застосування місцевим господарським судом заходів забезпечення позову, яким фактично обмежено право особи на користування власними коштами, отже застосування таких заходів не є адекватними по відношенню до предмету спору у даній справі.

За даних обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що висновки суду викладені в ухвалі господарського суду міста Києва від 09.02.2013 року у справі № 910/425/13 не відповідають фактичним обставинам справи та суперечить нормам чинного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача у справі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 99, 101, 103 та 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.02.2013 року у справі № 910/425/13 задовольнити.

2.Ухвалу господарського суду міста Києва від 19.02.2013 року у справі № 910/425/13 господарського суду міста Києва скасувати.

3.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком» про забезпечення позову залишити без задоволення.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком» (04074, м. Київ, Оболонський район, вул. Новозабарська, будинок 2/6, офіс 302, код ЄДРПОУ 23154935) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, Шевченківський район, вул. Вєтрова, будинок 3, код ЄДРПОУ 24584661) 573 (п'ятсот сімдесят три ) грн. 50 коп. в повернення судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.

5. Справу № 910/425/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Жук Г.А.

Судді Мальченко А.О.

Остапенко О.М.