Постанова № 30606922, 05.03.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/581/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКозачок І.С. при секретарі Русіновій М.М. за участі: позивача представника відповідача ОСОБА_3 Продана Ю.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі третя особа - управління державної казначейської служби України у Красилівському районі про визнання відмови неправомірною та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі, третя особа на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби України у Красилівському районі, у якому просив визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі у поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна та стягнути з Державного бюджету Украни на свою користь 1458 грн. 00 коп. сплачених коштів у якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі житла.

Зазначив, що 23 жовтня 2012 року він придбав однокімнатну квартиру за ціною 145 780,00 грн. загальною площею 30,5 кв. м. у АДРЕСА_1.

При придбанні квартири ним був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі одного відсотка від договірної вартості квартири - в сумі 1458 грн.

Позивач зазначає, що він не повинен був сплачувати цей збір, оскільки з його слів, придбав житло вперше. З метою повернення помилково сплачених коштів позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення коштів, на що отримав відмову, викладену у листі від 21.01.2013 року № 2/к-4.

Окрім того, позивач звернувся до управління Державної казначейської служби України у Красилівському районі із заявою щодо повернення збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна, на що отримав відповідь від 17.01.2013 року № 02-14/32, де вказано, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, які контролюють справляння надходжень бюджету.

Вважає відмову Управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі протиправною та просить стягнути на його користь помилково сплачені кошти.

В судовому засіданні позивач позов підтримав.

Відповідач подав до суду заперечення проти позову, зазначивши, що позивач сплатив даний збір добровільно, тому відсутні підстави для повернення коштів. Крім того, зазначив, що надані позивачем документи не підтверджують факт придбання ним житла вперше. Оскільки управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі не наділене повноваженнями повертати помилково сплачені кошти, у позові просить відмовити.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши обставини справи та докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2012 року ОСОБА_3, за договором купівлі-продажу квартири, укладеним із ОСОБА_5 та ОСОБА_6, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 256881, придбав однокімнатну квартиру загальною площею 30,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу квартири вчинений за ціною 145 780,00 грн.

З метою здійснення нотаріального оформлення права власності на квартиру позивачем сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1458,00 грн., що підтверджується квитанцією № 8754018 від 23.10.2012, копія якої наявна в матеріалах справи.

11.01.2013 року позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України в Красилівському районі із заявою, у якій просив відповідача повернути йому помилково сплачені кошти у розмірі 1458,00 грн.

Відповідач листом від 21.01.2013 року № 2/к-4 повідомив, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо права власності на нерухоме майно та не веде облік переходу права власності, крім того законодавством не передбачений порядок відшкодування органами Пенсійного фонду України коштів, сплачених при купівлі житла на підставі заяви платника. Окрім того у тексті відповіді вказано, що Управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі не вимагало і не зобов'язувало позивача сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Оцінюючи підстави для відмови у повернення коштів позивачу, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 8 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено що, об'єктом оподаткування для платників збору визначених п.9 ст. 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна. На обов'язкове державне пенсійне страхування для підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та фізичних осіб, які придбавають нерухоме майно встановлюються ставки збору на рівні 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна (пункт 10 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування").

Відповідно п. 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03 листопада 1998 року, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Виходячи із змісту наведених положень чинного законодавства України, громадяни не сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні нерухомого майна (у томі числі житлової квартири) у разі, якщо вони придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або якщо придбавають житло вперше.

Судом направлені запити від 29.01.2013 року та 30.01.2013 року до органів Державної реєстраційної служби з метою отримання інформації стосовно того, чи придбавалось раніше позивачем нерухоме майно на території України.

Відповідно до повідомлення Красилівського районного бюро технічної інвентаризації № 478 від 06.02.2013 року у власності позивача перебувала квартира за АДРЕСА_3, про що свідчить договір купівлі-продажу від 18.04.1992 року, укладений між Красилівським ЖЕК та ОСОБА_3 Згодом, згідно з рішенням виконавчого комітету Красилівської міської ради за № 200 від 10.10.1995 року квартира переведена у житловий фонд Красилівської міської ради. На даний час за позивачем зареєстрована на праві власності 1/5 частини квартири АДРЕСА_2.

Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 зареєстрована 1/5 частини квартири АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим 19.04.1996 року відповідно до розпорядження Красилівської райдержадміністрації № 219 від 27.11.1992 року. Дана обставина сторонами не заперечувалась.

Таким чином, на підставі досліджений доказів суд не може вважати встановленою обставину, на яку посилається позивач, тобто факт придбання ним житла вперше. Той факт, що за позивачем зареєстрована частка у праві власності на інше нерухоме майно, свідчить про те, що позивач до придбання квартири, за реєстрацію якої був сплачений збір, вже набував права власності на інше житло, зокрема придбав його (його частину) шляхом здійснення приватизації.

Отже, відсутні докази придбання нерухомого майна вперше, що не дає підстави вважати, що вищезазначений збір був сплачений позивачем помилково або без достатніх законних підстав.

Згідно з пунктом 5 Порядку, затвердженого Наказом Державного казначейства України 10.12.2002 року N 226 (у редакції наказу Державного казначейства України від 29.05.2008 року N 181) повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету.

Судом встановлено, що під час здійснення управлінських функцій відповідач діяв з дотриманням вимог чинного законодавства, не вчинивши будь-яких дій, якими були порушені права або інтереси позивача. Протилежне в судовому засіданні не доведено.

Стосовно клопотання позивача про повернення помилково сплаченого судового збору, суд виходить з того, що позивачем не надані належні докази того, що він є звільненим від обов'язку сплати судового збору.

У доповненнях до позовної заяви позивач вказує на статус інваліда 3-ї групи та посилаючись на норми Закону України «Про судовий збір» просить повернути йому безпідставно сплачений ним судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп.

Відповідно до п. 8 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи. Однак, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що позивач є особою, яка відповідно до вказаного Закону або іншого законодавства прирівняна до інвалідів Великої Вітчизняної війни та членів сімей воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти. Тому відсутні підстави для повернення сплаченого позивачем судового збору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі, третя особа - управління державної казначейської служби України у Красилівському районі про визнання відмови неправомірною та стягнення коштів - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 07 березня 2012 року

Суддя/підпис/І. С. Козачок"Згідно з оригіналом" Суддя І. С. Козачок