Постанова № 30605932, 04.04.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.04.2013 р. справа №913/79/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів За участю представників сторін: від позивача від відповідачаСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф. Григор'єв О.М., за довіреністю; Білоголова О.С., за довіреністю; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвест Пластик", м. Рубіжне, Луганська областьна рішення господарського судуЛуганської областівід07.02.2013 р. (підписано 12.02.2013 р.)у справі№ 913/79/13-г (суддя Воронько В.Д.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськдо Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвест Пластик", м. Рубіжне, Луганська областьпровнесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ (позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвест Пластик", м. Рубіжне, Луганська область (відповідач) про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 24 від 31.05.2006 шляхом викладення додатків до договору "Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача", "Розрахунок технічних втрат електричної енергії в електричних мережах Споживача", "Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін", "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача" та "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам" в редакції, запропонованій позивачем в додатковій угоді від 01.06.2012 по об'єкту - виробничий цех відповідача за адресою пл. Хіміків, 2, м. Рубіжне, Луганська область.

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.02.2013 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі, внесено зміни до договору про постачання електричної енергії № 24 від 31.05.2006 із викладенням спірних додатків в редакції, запропонованій позивачем.

Відповідач, не погодившись із рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірне рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи

Зокрема, в апеляційній скарзі позивач стверджує про порушення судом вимог ч.ч. 1,2 ст.ст. 4, 82, 83 ГПК України, ст. 652 ЦК України, вирішення питання поза межами компетенції суду та застосування нормативно-правових актів, які втратили чинність на момент прийняття рішення.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Донецького апеляційного господарського суду від 01.04.2013р. змінено склад колегії суддів, суддю Бойченка К.І. було змінено на суддю Діброву Г.І.

Представник позивача в судовому засіданні вважав рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, надавши пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений Договір № 24 від 31.05.2006р. про постачання електричної енергії (далі - Договір), за умовами якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електричних установок відповідача з загальною приєднаною потужністю 5274 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно додатками до Договору "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача" та "Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача", а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємною частиною.

З моменту укладення даного Договору його дію було щорічно продовжено на наступні календарні роки в порядку п.9.3 Договору, в даний момент він виконується сторонами, дію Договору не припинено.

Вимагаючи внести зміни до даного Договору, позивач у якості підстави позову зазначає необхідність приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися.

У якості таких обставин позивач вважає внесення постановою НКРЕ №1449 від 25.12.2008р. змін до п.1.4 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.96р. №28 (далі-Правила), яким чітко визначено встановлення точки продажу електричної енергії, що не співпадає із узгодженою між сторонами.

Також позивач вказує, що перенесення точки продажу електричної енергії на межу балансової належності електромереж сторін з урахуванням факту укладення 08.12.2010 року договору з іншою особою, що має статус основного споживача відносно відповідача - договору про спільне використання технологічних електричних мереж №ДСВ44- спричинить зміну класу напруги відповідача з 1-го на другий, що також з'явиться підставою до внесення змін до Договору.

Отже, виходячи із описової частини позовної заяви, позивач має намір внести зміни в договір про постачання електричної енергії лише щодо визначення точки продажу електричної енергії та класу напруги відповідача.

Разом з тим, предметом позову позивач зазначає вимогу про викладення додатків до Договору - "Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача", "Розрахунок технічних втрат електричної енергії в електричних мережах Споживача", "Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін", "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача" та "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам" у власній редакції, не заявляючи вимог про внесення змін в конкретні умови Договору, які обґрунтовуються ним в позовній заяві.

Згідно до вимог ст.188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Встановлено, що позивач двічі, в червні та липні 2012 року направляв відповідачу проекти Додаткової угоди про внесення змін до Договору, яку відповідач підписати відмовився.

Протягом розгляду справи відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на відсутність законних підстав до внесення змін у вже діючий договір.

Згідно до вимог ст.188 ч.4 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. За змістом ч. 1 ст.652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Оскільки Договір між сторонами був укладений із відповідними Додатками до Договору, які є його частиною, відсутні законні підстави до їх укладення в редакції позивача, оскільки даний спір стосується внесення змін до договору, а не щодо його укладення.

Будь-яких вимог щодо внесення в конкретні умови Договору відповідних змін позивач не заявляв.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки зміст вимог не відповідає викладеним обставинам та доказам, на яких вони ґрунтуються.

Протягом розгляду в суді першої інстанції позивач із відповідною заявою в порядку ст.22 ГПК України не звертався, на підставі вимог ст.101 ГПК України судова колегія позбавлена можливості прийняти будь-які зміни щодо предмету позову.

Крім того, досліджуючи зміст укладеного між сторонами спірного Договору, спірних Додатків, умов типового Договору та вимог Правил, що визначають статус зазначених Додатків, судова колегія дійшла висновку, що зазначені спірні Додатки до даного Договору не регулюють умов, які бажає змінити позивач за змістом позовної заяви.

Так, за змістом п.п.2.1, 5.6 Правил, невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії, зокрема, є:

- акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (в якому фіксуються межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок) ;

- відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо);

- схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання;

- за необхідності до договору про постачання електричної енергії додається порядок розрахунку технічних втрат електричної енергії в електричних мережах.

Отже зазначені спірні Додатки є частиною Договору з певно визначеним змістом, що обумовлений особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками електричної енергії, які потребують додаткового нормативно-технічного регулювання та регламентації її використання.

За цим змістом спірні Додатки не містять спірних умов Договору - точки продажу та класу напруги відповідача, які бажає змінити позивач за змістом позовної заяви.

Згідно до вимог п.п.1.2., 1.4. Правил, точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, вона установлюється на межі балансової належності електроустановок споживача та зазначається в договорі про постачання електричної енергії.

За змістом п.п. 5.2, 5.5 Правил, п.1 Додатка 3 (Типовий Договір про постачання електричної енергії) до Правил, є істотною та обов'язковою для цього виду договорів зазначення в Договорі точки продажу електричної енергії та класу напруги споживача за точкою продажу.

Змістом відповідного пункту 1 в укладеному між сторонами Договорі визначення точки продажу не охоплюється.

Узгодження спірних категорій в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, договірних величинах споживання електричної енергії та електричної потужності, розрахунку технічних втрат електричної енергії, а також у відомостях про розрахункові засоби обліку та на схемі електропостачання споживача взагалі не відповідає змісту та призначенню зазначених Додатків, два останні з яких є лише фіксацією технічних та організаційних особливостей відносин між сторонами (фіксують технічне розташування, приєднання, живлення та облік електроустановок споживача) та не є умовами Договору в розумінні ст.ст. 179-181 ГК України.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції послався на необхідність дотримання вимог постанови НКРЕ від 17.10.2005 року № 910 в частині приведення відносин сторін до вимог Правил користування електричної енергії, але даний нормативний акт датується не тільки до моменту затвердження цих Правил, але і до укладення Договору між сторонами, а отже і не може бути підставою до внесення змін до договору.

Крім того, вважаючи істотною зміною обставин внесення змін до Правил в 2008 році та викладаючи в описовій та резулятивній частині графічне зображення наданих позивачем додатків, суд першої інстанції взагалі не дослідив предмет спору, зокрема, змісту спірних умов за Договором, зміну яких вимагає позивач.

Більш того, наводячи в резулятивній частині схему електропостачання відповідача, та вважаючи її вірно складеною із відображенням реально існуючого стану підключення, суд не з'ясував причину відмінностей із зображенням схеми, що підписана сторонами у якості Додатку до діючого Договору (а.с.16 т.1), будь-якого залучення спеціаліста з відповідного технічного питання щодо перевірки відповідності такого підключення вимогам ПУЕ, Правилам технічної експлуатації електроустановок споживачів та іншим нормативним документам з матеріалів справи не вбачається.

За змістом п.п. 3,4 ч. 1, ч. 3 ст. 84 ГПК України, в мотивувальній частині рішення суду мають бути зазначені, зокрема, причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення, а в резолютивній частині - висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. При цьому у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору.

Відповідно до вимог п.9.8 Постанови Пленуму ВГСУ № 6 від 23.03.2012р. Про судове рішення, у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду, при цьому у рішенні зі спору, що виник при укладенні або зміні договору, - рішення з кожної спірної умови договору у вигляді конкретного формулювання відповідної умови (розділу, пункту, підпункту) договору.

Таким вимогам рішення суду не відповідає, оскільки взагалі не містить визначення суті спору та умов Договору, які сторони вважають спірними.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п.п. 1, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 07.02.2013 р. у справі № 913/79/13-г підлягає скасуванню через неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

По справі слід прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 24 від 31.05.2006 шляхом викладення спірних додатків до договору в редакції позивача.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на позивача, з урахуванням фактичної оплати з позивача на користь відповідача слід стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 573,50 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвест Пластик", м. Рубіжне, Луганська область задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 07.02.2013 р. у справі № 913/79/13-г скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ у задоволенні позовних вимог про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 24 від 31.05.2006 шляхом викладення додатків до договору "Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача", "Розрахунок технічних втрат електричної енергії в електричних мережах Споживача", "Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін", "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача" та "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам" в редакції позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ (м. Луганськ, кв. Гайового, 35а, код ЄДРПОУ 31443937, п/р № 2600518818 у ЛОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 304007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвест Пластик", (Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, 1, код ЄДРПОУ 30989828) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 573,50 грн.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В.Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр.5 прим.